Зовнішнє оцінювання: у Кіровограді вже є троє 200-бальників

Узагальнених результатів цьогорічної кампанії ЗНО ще немає, утім, уже відомо – троє кіровоградських абітурієнтів стали одними з кращих у державі. Випускники обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат - школа мистецтв отримали максимальні 200 балів за тестування з української мови і математики, історії України.

 

Про те, як в регіоні тривала та завершилася кампанія ЗНО, яких законодавчих змін слід чекати майбутнім абітурієнтам, «КП» запитала у директора Департаменту освіти і науки, молоді та спорту облдержадміністрації Ельзи Лещенко.

- Розкажіть, як цьогоріч пройшло тестування на Кіровоградщині?
- У цілому зовнішнє незалежне оцінювання в області пройшло організовано. Працювали 27 пунктів тестування. Тестування здавали понад сім тисяч двісті абітурієнтів. Порівняно з минулим роком це менше на 230 осіб, що, насамперед, пов’язано з демографічними процесами в області. Абітурієнти цього року є більш активними, адже на пункти ЗНО з’явилися 89 відсотків осіб із тих, які зареєструвалися на тестування, що на два відсотки більше попереднього року.
У цьогорічних абітурієнтів помітно покращилася дисципліна – запізнилося на тестування лише двоє (у минулому році - 8 осіб). Водночас було менше й тих, кому заборонили продовжувати складати іспит через користування мобільним телефоном…
За час усієї кампанії не виникло жодної надзвичайної ситуації. За це хочу подякувати і педагогам, і медпрацівникам, і правоохоронцям. Злагодженість проведеної роботи підтверджує і відсутність скарг абітурієнтів до Одеського регіонального центру оцінювання якості освіти щодо дотримання процедури проведення ЗНО.
Зважаючи на минулий досвід, коли кілька років тому у Кіровограді перед ЗНО анонім повідомив про мінування гімназії №9, міліція попередньо ретельно обстежила всі пункти тестування.
Вцілому кампанія ЗНО вже завершилася, та ще буде додаткова сесія в Одесі для тих абітурієнтів з області, які з об’єктивних причин не змогли пройти тестування, а також у Кіровограді для засуджених Кіровоградської виправної колонії № 6, які виявили бажання скласти тести. Вони будуть здавати іспит за місцем покарання.
Якщо говорити про предмети, то, як не дивно, популярнішою стає математика. Вона вже обігнала історію України. Очевидно, це пов’язано з ринком праці, який поступово змінюється.

- Коли будуть відомі результати тестування?
- Загальні результати Український центр оцінювання якості освіти нам повідомить лише у серпні. Тобто тільки за місяць ми зможемо дізнатися, скільки у нас 200-бальників, скільки абітурієнтів має початковий, середній результат… Тоді ж отримаємо інформацію у розрізі територій, навчальних закладів. А поки нам дані про тестування надають директори шкіл, які опитують своїх випускників. Наприклад, за інформацією директора обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат - школа мистецтв) Анатолія Єгоровича Короткова троє випускників цього навчального закладу здали предмети на 200 балів. Віленський Роман отримав 200 балів з української мови та історії України, Назаренко Єлизавета - з української мови, Яценко Юрій - з математики.
Звісно, мені як директору департаменту освіти і науки, молоді та спорту облдержадміністрації хочеться, щоб ці обдаровані діти вступили саме до кіровоградських вишів.

- Нині точиться чимало розмов довкола законодавства про вищу освіту. За яким законом вступатимуть до вишів цьогорічні абітурієнти?
- Цього року абітурієнти вступатимуть до вузів за умовами, які відповідають чинному закону «Про вищу освіту». Наступного року ситуація може змінитися, адже зараз розглядаються та обговорюються три законопроекти: авторства Ківалова-Калетніка-Сороки, опозиційних партій та законопроект, підготовлений робочою групою під керівництвом ректора КПІ Михайла Згуровського і поданий депутатом Балогою.
Ми, керівники органів управління освітою облдержадміністрацій, вже обговорювали усі ці законопроекти, коли нас запрошували до Верховної Ради. Так от кожен із них має свої плюси й мінуси, але, як на мене і на думку моїх колег, найбільш оптимальний – проект Ківалова-Калетніка-Сороки. І я поясню чому.
По-перше, цим законопроектом передбачається розширення автономії вищих навчальних закладів, звуження системи державних органів, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади (такими визначено Генеральну прокуратуру України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України тощо). По-друге, документом передбачено збільшення термінів навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра до двох років, а в аспірантурі - за освітньо-науковим рівнем доктора філософії (кандидата наук) - з трьох до чотирьох років. Крім того, йдеться про ліквідацію рівнів акредитації вищих навчальних закладів та запровадженні акредитації вишу за типом.
Тобто цей законопроект найбільш прийнятний і пристосований для нас як для пострадянської держави.
Деякі громадські організації, які, очевидно, пов’язані з політичними силами, намагаються дезінформувати абітурієнтів, апелюючи до законопроекту і переконуючи не здавати ЗНО, тому що, за їхніми словами, тестування скоро знівелюється і буде нікому непотрібним... Коли ми спілкувалися безпосередньо з міністром освіти і науки Дмитром Табачником, то питання скасування ЗНО взагалі не піднімалося. Більш того, цим законопроектом чітко вказано, що прийом до вищих навчальних закладів на основі повної загальної середньої освіти має здійснюватися за результатами ЗНО, за винятком прийому на навчання за кошти фізичних або юридичних осіб. При вступі до навчальних закладів автори законопроекту також пропонують ураховувати середній бал державного документа про повну загальну середню освіту та бал вищого навчального закладу.