Я три дні через це плакала. Всі знають, що моя дитина в АТО, а вона єдина не знає…
У селі Казарня Знам’янського району стався прикрий інцидент – мама військового обурюється, що її сім’я не отримала новорічного подарунка та матеріальної допомоги, що видавала дітям і родинам учасників АТО сільрада. Натомість в останній запевняють: не знали, що земляк нині воює, адже останнім часом він проживав у Кіровограді. Більше того, у сільраді жінці рекомендували подати необхідні документи, аби вирішити це питання. Однак паперів не отримали і досі.Мама військового Наталія Рескаленко розповідає «КП», що намагалася лише дізнатися по телефону, чи отримає новорічний подарунок та матеріальну допомогу, натомість почула від сільського голови претензії на свою адресу.
– Голова сільської ради роздавала пакунки всім сім’ям учасників АТО, їхнім дітям. Я подзвонила дізнатися, яким чином вона визначає, хто в АТО, хто ні, і чому моїй дитині, яка десять місяців в АТО, нічого не дали. Вона мені відповіла, що у військкоматі сказали, що він ніде не служить. Коли вона в той військкомат зверталася, я не знаю, – обурюється жінка.
– Мій син пішов в армію від Знам’янського військкомату. Вона ж мені почала кричати, що я дріб’язкова! А чому це я дріб’язкова? Якщо ти всім даєш, дай і мені. Зараз така ситуація, роботи нема… У нас ще, як на зло, вкрали корову. У мене ще є дитина 9 років. Син уже 10 місяців в АТО. Служить у Кривому Розі, але ж він житель цього села. Вона мені у слухавку кричала, що я і слова не могла сказати, – розповідає Наталія.
Та найбільше стало боляче жінці після того, як вона почула від сільського голови, що та не знає, що її син воює на сході.
– Вона мене образила тим, що не знає, де мій син, спитала, як він туди потрапив і що він там робить. Я три дні через це плакала. Всі знають, що моя дитина в АТО, а вона єдина не знає. Крім того, у нас у сільській раді є людина, яка веде інформацію, хто де служить. Як вона не знає?! – обурюється Наталія.
Казарнянський сільський голова Тетяна Халявницька запевняє, що землячку не ображала – навпаки роз’яснила їй ситуацію, а ще попросила надати необхідні документи, які б підтверджували, що син Наталії дійсно перебуває в зоні АТО. Як тільки вони будуть, у сільській раді одразу розглянуть питання про виділення матеріальної допомоги сім’ї Рескаленко.
– Він тут лише прописаний, але не проживав. Знам’янський військкомат його через нас не викликав, – пояснює сільський голова.
Тетяна Халявницька розповідає, що загострилася ситуація між нею і мамою військового саме через те, що та не отримала новорічного подарунка.
– Ми возили новорічні подарунки дітям, батьки яких служать в АТО. Вийшло так, що чоловік її сестри теж в АТО. Ми відвезли подарунок її племіннику. Коли жінка про це дізналася, почала обурюватися. До мене приходять люди і кажуть, що не принесли подарунок її дев’ятирічній доньці. Я ж їм кажу, що ми розвозили подарунки дітям, батьки яких служать в АТО. Тоді я сама до неї зателефонувала. Вона починає розбиратися відносно чоловіка рідної сестри, вони розлучені, чому їй принесли пакунок? Я кажу їй, хіба вам не шкода цієї дитини, якій ми привезли подарунок? А вона запитує, чому не мені? Я кажу, будь ласка, приходьте, пишіть заяву. Ми зустрічалися з кожною мамою військового, з кожною дружиною, – запевняє очільниця села і вкотре наголошує: розмовляла з жінкою стримано.
Тетяна Халявницька зауважує: для того, щоб мама військового могла отримати матеріальну допомогу для сім’ї, необхідно подати документи. Які саме – пояснювала скаржниці, однак паперів і досі немає.
– У нас маленькі бюджети, у програмі соціальної допомоги заплановано по 200 гривень. Це засідає сесія, депутати, бюджетна комісія і згідно з документами (копія військового квитка, яка підтверджує, що він дійсно проходить там службу, копія паспорта коду), приймається рішення та видається допомога. Це ж не так, що я взяла гроші з кишені і видала. У нас у січні буде сесія. Будемо розглядати бюджет, затверджувати. Я їй сказала, будь ласка, приходьте. Це було 30 грудня. Немає документів сина, давайте ми розглянемо питання, щоб виділити допомогу, як батькам учасника АТО. Вона ж почала скаржитися, – каже сільський голова.
Тим часом мама військового Наталія розповідає, що син уже другий рік поспіль служить за контрактом. З весни минулого року боронить на сході Україну. За ці довгі десять місяців лише один раз приїздив у відпустку.
– Сину 20 років. Неодружений. Постійно проживав поряд. Його лише у вересні відпускали на шість днів. Зараз він у Луганській області знаходиться, – уточнює мама військового. – Я ніколи в сільську раду не зверталася, але люди кажуть, чому ти не добиваєшся, мовчиш? Я й подзвонила, а у відповідь почула, що я дріб’язкова…
