Новорічна мрія: народити здорового сина
Усе життя для 23-річної Ірини суцільні випробування, але ця зима відкрила новий білосніжний аркуш у її житті. Після того, як чоловік їй наказав убити ще ненароджену дитину, вона пішла проти його волі, терплячи знущання, ночуючи просто неба і думаючи, що попри все вона таки подарує первістку життя, бо саму в дитинстві покинули батьки.
Якщо не зробиш аборт, я тебе вб’ю
Ірина – родом із Дніпропетровщини. Там зустріла чоловіка, який, думала, кохає її понад усе. Попри те, що Андрій був старший на одинадцять років, каже дівчина, він спочатку вів себе цілком порядно. Хоча час від часу заглядав до чарки, от тоді і було непереливки...
– З Андрієм познайомилися в селі, де жили мої батьки, на Дніпропетровщині. Жили чотири місяці в нього. А потім поїхали до його сестри, – розповідає Ірина.
Та кохання закінчилося досить швидко. Новина, яка мала ощасливити і Андрія, і Ірину, навпаки стала причиною розриву їхніх стосунків.
– Коли чоловік дізнався, що я вагітна, сказав робити аборт. А мені перший аборт заборонили робити. Я йому сказала, що не хочу. А він у відповідь: «Якщо не зробиш – я тебе вб’ю. Їдь до батька чи до матері і що хочеш, те й роби з тією дитиною», – плачучи, пригадує цей епізод із життя Ірина і додає, що після цього у них почастішали сварки, чоловік став її бити. Зрештою вона вирішила тікати.
Я думала, що помру...
Врятувала Ірину в цій ситуації сестра Андрія, яка забрала її до себе в Новоукраїнку.
– Я з нею жила деякий час. Я не хотіла вбивати дитину, хотіла її народити, – каже Ірина.
Проте разом із сестрою чоловіка вона жила не довго – зустріла своє нове кохання.
– Я зустріла другого чоловіка. Але через деякий час він поїхав у Київ на заробітки, – згадує Ірина.
Сестра колишнього на той час вже виселила вагітну. Їй довелося жити в друга коханого та циганки. Але там життя Ірини знову перетворилося на суцільні випробування та виживання.
– Циганка з мене знущалася, виривала мені волосся, змушувала ходити попід хатами і просити їсти. Одного разу я нічого не принесла, то вона мене залишила спати на купі цегли на вулиці. Так було дві ночі. Я думала, що помру, – боляче пригадує Ірина.
У пошуках допомоги
Цей період для жінки був суцільним жахом. Дівчина каже, що шукала порятунку, ходила у різні інстанції за порадою, але руку допомоги їй протягнули не одразу.
– Я зверталася куди тільки могла, бо не знала, куди подітися. Я пішла до завідуючого в лікарню. Сказала, що з Дніпропетровська, що в мене немає грошей, що не знаю, як мені вижити. Він мені порадив звернутися в соціальний центр матері і дитини, – розповідає співрозмовниця «КП».
Паралельно на облік дівчину взяв Новоукраїнський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. За сприяння його спеціалістів, вагітну поставили на облік, допомогли зібрати речі першої необхідності.
Нове життя з чистого аркушу
Ця зима змінила Іринине життя. Зараз вона на восьмому місяці вагітності і почувається щасливою жінкою. Ірина вчить колискові, у неї з’явилися мрії, захоплення.
– Життя тут – це нова сторінка. У центрі мені допомогли з речами, особливо керівник закладу Інна Жолобова, завгосп, медсестра, соціальний педагог… Усі мене підтримують. Якби не добрі люди, навіть не знаю, що було б, – з удячністю каже Ірина.
Своє колишнє життя вона пригадує, як страшний сон і повертатися туди не хоче. Ірина всім серцем вірить, що народить здорове немовля. Зараз готується до цього відповідального і довгоочікуваного моменту.
– Я чекаю на народження хлопчика, Сергієм хочу назвати. Пологи мають бути у січні. Незабаром Новий рік і я вірю, що для мене він стане початком нового життя. Усі труднощі і випробування, які були, залишаться у минулому. Я вже не страждатиму і у мене буде справжнє жіноче щастя, – ділиться сподіваннями Ірина.
Якщо не зробиш аборт, я тебе вб’ю
Ірина – родом із Дніпропетровщини. Там зустріла чоловіка, який, думала, кохає її понад усе. Попри те, що Андрій був старший на одинадцять років, каже дівчина, він спочатку вів себе цілком порядно. Хоча час від часу заглядав до чарки, от тоді і було непереливки...
– З Андрієм познайомилися в селі, де жили мої батьки, на Дніпропетровщині. Жили чотири місяці в нього. А потім поїхали до його сестри, – розповідає Ірина.
Та кохання закінчилося досить швидко. Новина, яка мала ощасливити і Андрія, і Ірину, навпаки стала причиною розриву їхніх стосунків.
– Коли чоловік дізнався, що я вагітна, сказав робити аборт. А мені перший аборт заборонили робити. Я йому сказала, що не хочу. А він у відповідь: «Якщо не зробиш – я тебе вб’ю. Їдь до батька чи до матері і що хочеш, те й роби з тією дитиною», – плачучи, пригадує цей епізод із життя Ірина і додає, що після цього у них почастішали сварки, чоловік став її бити. Зрештою вона вирішила тікати.
Я думала, що помру...
Врятувала Ірину в цій ситуації сестра Андрія, яка забрала її до себе в Новоукраїнку.
– Я з нею жила деякий час. Я не хотіла вбивати дитину, хотіла її народити, – каже Ірина.
Проте разом із сестрою чоловіка вона жила не довго – зустріла своє нове кохання.
– Я зустріла другого чоловіка. Але через деякий час він поїхав у Київ на заробітки, – згадує Ірина.
Сестра колишнього на той час вже виселила вагітну. Їй довелося жити в друга коханого та циганки. Але там життя Ірини знову перетворилося на суцільні випробування та виживання.
– Циганка з мене знущалася, виривала мені волосся, змушувала ходити попід хатами і просити їсти. Одного разу я нічого не принесла, то вона мене залишила спати на купі цегли на вулиці. Так було дві ночі. Я думала, що помру, – боляче пригадує Ірина.
У пошуках допомоги
Цей період для жінки був суцільним жахом. Дівчина каже, що шукала порятунку, ходила у різні інстанції за порадою, але руку допомоги їй протягнули не одразу.
– Я зверталася куди тільки могла, бо не знала, куди подітися. Я пішла до завідуючого в лікарню. Сказала, що з Дніпропетровська, що в мене немає грошей, що не знаю, як мені вижити. Він мені порадив звернутися в соціальний центр матері і дитини, – розповідає співрозмовниця «КП».
Паралельно на облік дівчину взяв Новоукраїнський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. За сприяння його спеціалістів, вагітну поставили на облік, допомогли зібрати речі першої необхідності.
Нове життя з чистого аркушу
Ця зима змінила Іринине життя. Зараз вона на восьмому місяці вагітності і почувається щасливою жінкою. Ірина вчить колискові, у неї з’явилися мрії, захоплення.
– Життя тут – це нова сторінка. У центрі мені допомогли з речами, особливо керівник закладу Інна Жолобова, завгосп, медсестра, соціальний педагог… Усі мене підтримують. Якби не добрі люди, навіть не знаю, що було б, – з удячністю каже Ірина.
Своє колишнє життя вона пригадує, як страшний сон і повертатися туди не хоче. Ірина всім серцем вірить, що народить здорове немовля. Зараз готується до цього відповідального і довгоочікуваного моменту.
– Я чекаю на народження хлопчика, Сергієм хочу назвати. Пологи мають бути у січні. Незабаром Новий рік і я вірю, що для мене він стане початком нового життя. Усі труднощі і випробування, які були, залишаться у минулому. Я вже не страждатиму і у мене буде справжнє жіноче щастя, – ділиться сподіваннями Ірина.