Ми «поклали» майже чотири сотні російських найманців – солдат Сергій

, Вікторія Семененко, спеціально для "КП"

1582«КП» продовжує цикл публікацій про наших вояків. Із 37-річним Сергієм газета познайомилася у філармонії. Того дня саме вітали усіх військових із Днем Збройних сил України. Своє прізвище боєць називати відмовився, як і розповідати бодай якісь деталі своєї нинішньої служби. Солдат лише стримано подякував волонтерам і доброчинцям за підтримку армії.

Дорога на війну для Сергія була неочікуваною, як власне і сама війна для нашої країни. Але ні опускати руки, ні шукати відмовки, ні роздумувати над тим, що може щось трапитися, 37-річний чоловік не хотів. Усе почалося швидко.

Того весняного дня всі друзі і знайомі зібралися за святковим столом, вітали Сергія з днем народження. Бажали здоров’я і злагоди, благословення і миру. Тільки телефонний дзвінок усе вмить обірвав. У життя чоловіка прийшла війна.

– Мені зателефонували і сказали: «Тривога», – коротко розповідає військовий.

Сергій, як і багато інших учасників антитерористичної операції, скупо розповідає про військове життя. Де воював, як годують, чи всім забезпечений і так далі – на деякі питання відповідає неохоче, а на деякі просто мовчить, лише опускає очі.

– У нас все є. Допомогли спонсори та волонтери, – визнає чоловік.

Сергій служить за контактом з 1994 року. Спочатку був на західній Україні, а з 2000 року – в Кіровограді. З місць, де воював, Сергій називає Крим, Арабатську стрілку, Донецький аеропорт…

– Ми «поклали» майже чотири сотні, близько 370 російських най­манців, – згадує Сергій.

Чоловік каже, що переймається долею країни, тому робитиме все можливе, аби вона зберегла свою єдність.
e-max.it: your social media marketing partner