Якщо у нас підняти все, що є, можна купити Європу. І тоді вона до нас захоче приєднатися, а не ми до неї!

Сільський голова Івано-Благодатного, що в Кіровоградському районі, точно не схожий на своїх колег. Попри нелегку адміністративно-господарську роботу, 32-річний Володимир Бобко встигає керувати танцювальним колективом, є учасником вокально-інструментального ансамблю та грає у футбольному клубі… Обіймаючи посаду всього два роки, він зробив чимало, але в планах зробити ще більше. Головне, каже, не сидіти і чогось чекати, а працювати.

З фізрука – на сільського голову
На посаду сільського голови Володимир Бобко прийшов із учителювання. Минуло саме два роки як він став учителем фізкультури у тамтешній школі

– Коли я почав працювати фізруком, наша школа в районі зай­мала 29 місце за спортивними досягненнями. Та упродовж року нам вдалося піднятися на шосте. Можна було б показати і кращі результати, але підготувати молодь на існуючій базі просто не реально. Але ми шукали альтернативу, працювали. Як кажуть, під лежачий камінь вода не тече, – розповідає співрозмовник «КП».

Крім учителювання, на той момент молодий і перспективний Володимир, вже очолював хореографічний колектив «Любисток», який нині знаний не лише в районі, а й за його межами. До цього – був артистом відомого кіровоградського ансамблю «Зоряни». Піднімати танцювальне мистецтво в селі молодому керівнику доводилося практично з нуля, адже на той момент не було ні бази для занять хореографією, ні навіть бажаючих. Аби відродити мистецтво на селі, чоловікові доводилося стукати в різні двері, допоки їх не відчиняли.

– У нас не було нічого. До того ж – повна розруха. Але ми все переінакшили, перевернули з ніг на голову. Адже тоді школа була окремо, дитсадок окремо, все не наше, а сільська рада ніби в стороні. Зараз ми пов­ністю підтримуємо всі заклади. По максимуму, наскільки вистачає сил і, в основному, фінансів. Якби грошей було більше – ми б і робили більше, – констатує Володимир Бобко.

Із того, що вдалося досягти, сільський голова називає появу шкільного автобуса завдяки підтримці тодішньої влади, системні ремонти у двох ФАПах – в Івано-Благодатному і Лісовій Поляні, а також більш-менш якісний стан доріг і освітлення.

– Вулицю Леніна ми вже ремонтували двічі, адже там асфальту нема, вона насипна, тому щороку потребує косметичного ремонту, – уточнює керівник села. – А до кінця цього року плануємо закрити весь населений пункт. У нас зараз стоїть 55 світлоточок. Біля клубу є радіоточка.

Неабияким досягненням для села є створення додаткової групи у дитячому садку, адже в Івано-Благодатному було чимало діток не охоплених дошкільною освітою, відтепер це питання вирішено.

Культуру відродили
Тамтешній клуб ще два роки тому важко було назвати осередком культури. Адже сам зак­лад ледь жеврів, там працювала одна людина на півставки.

– Коли я починав тут займатися з «Любистком», все купувалося за батьківський кошт. А в клубі – дві зламані колонки і все! – пригадує Володимир Бобко.

Сільський голова розумів, що потрібно відроджувати культуру, а не чекати мани небесної. Тоді, каже, і взялися за ремонт будівлі, створення гуртків, придбання необхідної апаратури, розширення штату і, врешті, – переведення сільського клубу в статус будинку культури.

– Ми придбали музичну апаратуру. Вона у нас найкраща в районі. У нас тепер не клуб, а будинок культури! Раніше тут був лише «Любисток», а зараз додалися вокально-інструментальний гурт «Добрий час», естрадно-гумористична студія «Родичі», вокальна студія «Жайворонок», студія «Художнє читання», – каже Володимир Бобко і додає, що гуртківці раніше займалися на базі навчально-виховного комплексу, бо там були кращі умови, – нині ж повернулися до БК.

Свій футбольний клуб
–Ми зібрали молодь села, обговорили всі за і проти, багато погодилося займатися спортом. Тоді при будинку культури ми зареєстрували спортивний клуб «Славія». Відтепер наші жителі беруть участь у всіх спортивних змаганнях району, – радіє спільним здобуткам сільський голова.

Володимир Бобко розповідає, що разом із небайдужими односельцями вдалося заснувати й футбольну команду. А завдяки меценатам – одягти і забезпечити інвентарем гравців.

– Наша команда нині користується такою популярністю в селі, що кількість бажаючих поповнити її ряди збільшується.  Наразі ми отримали заявки від 25 чоловік, – з гордістю каже молодий управлінець.

Торік на базі села Івано-Благодатне навіть проводились змагання на краще спортивне село району. Зараз, каже очільник, у планах започаткувати схожі змагання, але вони будуть між шкільними командами.

– Плануємо на весну 2015 року провести такі ж самі спортивні сільські ігри, але для шкіл. Ми з керівництвом ДЮСШ «Колос» уже домовилися. Всю організацію спортивних ігор беремо на себе. Ці змагання взагалі в нашому районі будуть новими, адже раніше їх не було, – запевняє Володимир Бобко.

Він говорить, що нині працює над досить важливим не лише для села, а й в цілому для району, питанням – створенням сучасного футбольного поля. Офіційно відкрити його планують уже наступного  року. Поки ж триває оформлення належних документів.

Започаткували День села і створюють герб
Два роки тому жителі Івано-Благодатного вперше відзначили день заснування рідного села. Гуляли, за тамтешніми мірками, з розмахом. Та аби відродження села було повноцінним, його очільник домовився з геральдистами, що ті створять герб і прапор.

– Вийшло так, що це була 130-річниця заснування нашого села. Люду було дуже багато, у всьому допомогли спонсори. Ми змогли запросити різних гостей, в тому числі таких поважних, як військовий оркестр Кіровограда, – розповідає очільник села. – Цього року ми провели свято дещо скромніше, адже на сході війна. Проте ми собі поставили за мету в рамках святкування максимально вшанувати ветеранів. Тож найстарші жителі отримали подарунки, їм приділили належну увагу.

Разом із тим Володимир Бобко говорить, що у свято всім селом збирали допомогу військовим. Для цього провели благодійний ярмарок, а вилучені кошти віддали чотирьом односельцям, які нині боронять Україну на сході.

Більше зелені
Попри активну роботу, у селі, визнає Володимир Бобко, існує чимало невирішених питань. Серед них називає проблему з вивезенням сміття.

– Чим далі відкладати вирішення цього питання, тим поглиблюватиметься проблема. При кожній сільській раді є природоохоронний фонд. От із нього і можна взяти кошти. З головами Овсяниківки та Грузького про це говорили. У нас такий куточок, що можна було б об’єднатися, – розмірковує сільський голова і додає, що окрім вивезення сміття, потрібно подбати і про озеленення території.

– Минулого року за участі громади села, зокрема футбольної команди, ми посадили більше семи сотень саджанців, проте через погодні умови лише 50% прий­нялось. Зрозуміло, будемо і далі висаджувати дерева. Кошти на це є. Ми знайшли правильні закони, які дозволяють використовувати певні суми на такі цілі. До речі, це питання вже вирішили з Оникіївським лісництвом, у них можна придбати матеріали для озеленення території, – каже Володимир Бобко.

Загалом планів в очільника села чимало. Він має намір створити алею з лавочками біля будинку культури, провести до Івано-Благодатного інтернет, вирішити остаточно проблему з центральним опаленням на вулиці Лісова Поляна і ще чимало іншого.

Володимир Бобко переконаний, аби чогось досягти – потрібно працювати.

– Коли я був у «Зорянах», то об’їздив більшу половину Європи, якщо не всю. І знаєте, там немає такого, як у нас. У Європі всі кош­ти, які є на території, йдуть на її розвиток. У нас чомусь так не виходить. Приїжджаєш з-за кордону і думаєш, якщо у нас підняти все, що є, всю інфраструктуру, всі багатства, можна купити Європу. І тоді вона до нас захоче приєднатися, а не ми до неї! – оптимістично підсумовує очільник Івано-Благодатного.