В області за несплачені батьками внески школи мстяться дітям

, Олена Сідорова, "КП"

1577В одній зі шкіл Олександрівки за перший, теоретично безкоштовний сніданок у батьків вимагають додаткової слати – 25 гривень. Потреба у так званому благодійному внеску керівництвом навчального закладу мотивується тим, що дітям треба краще харчуватися. Мовляв, їжа, на яку спромоглася держава, не дуже поживна. Батьки начебто і не проти доплачувати, однак їхню пропозицію перерахувати кошти на безготівковий рахунок у школі категорично відкидають.

–Почалося це з кінця минулого навчального року, – скаржиться бабуся двох дівчаток, які ходять у другий і третій клас школи. – Ми спочатку здавали необхідні для сніданків овочі. Потім директор почав наполягати, щоб усі платили по 25 гривень за місяць. Сніданки дітям повинні давати безкоштовно, тобто за державний кошт. Наша школа – єдина в районі, де хочуть доплати. Батьківський колектив тоді запропонував перерахувати гроші на рахунок навчального закладу, але йому відмовили, мовляв, не вигідно. Розуміємо, що зараз складна ситуація у країні. Ми не відмовляємося здавати щороку у фонд школи і класу. Але нема рахунку – нема коштів. Дохід нашої сім’ї складає 2300 гривень. Просто так, без жодних підтверджуючих документів, ми здавати не будемо.

Жінка розповідає, що відмова заплатити позначилася на її онуці буквально наступного дня – вчителька відсадила дитину від загального столу в їдальні і не додала до картоплі риби.

Такі ситуації в області не поодинокі. На це вказують результати анкетування, що проводилося на Кіровоградщині благодійною організацією «Відкрите серце» протягом вересня-жовтня. За результатами опитування, суми щомісячних внесків у різні фонди коливаються від 25 до ста гривень на місяць. Здавалося б, небагато. Але за рік набігає від 6 до 27(!) тисяч гривень.

– До нас щодня надходять дзвінки від батьків стосовно благодійних внесків, – розповідає громадська активістка, член правління БО «Відрите серце» Вікторія Лінцова. – Нещодавно телефонувала жінка, родина якої вважається малозабезпеченою, і скаржилася, що вчителька вимагає кошти, а вона не може їх здати. Натомість жінці запропонували відпрацювати ці кошти на якихось корисних роботах у школі. Тобто іноді ситуації в школах мають дуже страшні форми, на мій погляд.

За відгуками батьків, відмова сплачувати внески дуже часто провокує негативне ставлення школи до дитини. Мова йде і про моральний тиск, і про прискіпливе ставлення до дитини, і про постійні записи в щоденнику та телефонні дзвінки, заниження оцінок, осуд…

– Батьки бояться про ці проблеми говорити відкрито, бо діти знаходяться в школах. Іноді заручниками цієї системи є і вчителі. Проблема необлікованої готівки, яка вимагається з батьків, є дуже серйозною. Тому якщо батьки наважаться їй противитися, мають це робити згуртовано. Оскільки складається так, що батьки, які піднімають тему фінансових витрат, стають «білими воронами» на фоні тих, хто мовчить. А мовчать ті, хто боїться зміни ставлення до власних дітей. Ми не закликаємо не здавати кошти на підтримку шкіл, оскільки розуміємо, що без батьківської підтримки школи не виживуть. Просто хочемо зробити цю систему більш прозорою, зручною і регульованою, – підсумовує Вікторія Лінцова.
e-max.it: your social media marketing partner