Кіровоградці втомилися від передвиборчої кампанії

Жителі обласного центру вже нічого не хочуть чути про вибори. Кажуть, усі заклики і гасла, які по п’ятдесят разів на день доводиться слухати й бачити, повністю відвернули бажання голосувати за когось. «КП» провела польове дослідження.

Кожному опитаному кіровоградцю газета ставила всього п’ять запитань.
1. Чи задоволені ви тим, як зараз відбувається передвиборча кампанія?
2. Чи відрізняється цьогорічна кампанія від попередніх?
3. Про яких політиків вам відомо найбільше з агітаційних матеріалів?
4. Чи помічали ви у Кіровограді приклади «брудних» технологій, хто й на кого їх спрямовував?
5. Наскільки сьогоднішні обіцянки кандидатів у нардепи відрізняються від вчорашніх?

Олександр Смілянець, 28 років
–Виборчою кампанією незадоволений. Вона недоречна, адже відбувається не за маленькі гроші в доволі напруженій ситуації на фоні повного хаосу в країні. Серед нових назв політичних сил майже нема дійсно нових людей, які б викликали до себе довіру, як у нашому регіоні, так і по всій Україні.

Ці вибори, мабуть, поб’ють усі рекорди за кількістю порожнього популізму. Щодо окремих кандидатів, «брудних» технологій, то стараюся взагалі не звертати увагу на різного роду агітаційні матеріали. Пропаганда шкідлива для здоров’я. Не думаю, що сьогоднішні обіцянки значно різняться від попередніх, їх ми вже чули і не раз. І все, як завжди: мінімум сенсу – максимум гасел.


Вікторія Нетребенко, 23 роки
–Покажіть мені людину, якій подобається передвиборча кампанія? Хіба що у бабусь з’явиться більше паперу від агітаційних листівок, щоб загортати у нього різні речі. Забагато рекламної продукції, особливо на місцевому рівні, кошти однозначно викинуті величезні, а їх можна було б використати на корисніші речі.

Ці вибори, на мою думку, відрізняються значно більшою агітацією від попередніх. Багато кандидатів явно перестаралися зі своїми гаслами та закликами і це може зіграти з ними злий жарт.

Що стосується «брудних» технологій, то я бачила, як фотографії деяких кандидатів клеїли на сміттєвих баках, але не згадаю, кого саме.

Ці вибори майже нічим не відрізняються від попередніх, обіцянки ті самі, додалось лише «Допоможу військовим, припиню вогонь, буде мир» і все в такому ж дусі.


Роман Ткаченко, 46 років
–Виборами незадоволений, тому що забагато нав'язливої агітації, це просто набридло. Кампанія проходить у той час, коли відбуваються військові дії на сході. Тому, як на мене, основна її відмінність полягає у тому, що більшість кандидатів використовують цю тему, як основу для агітації, в цьому вони майже одностайні. Наразі я не читав агітаційні матеріали, обходив усі ці палатки, але імена деяких місцевих кандидатів знаю, вони постійно на слуху, але про їхні програми чув лише побіжно.

Прикладів «брудних» технологій також не помічав. Думаю, не здивую, якщо скажу, що ці вибори особливо не відрізняються в тому плані, що кандидати виокремлюють найбільш нагальні проблеми регіону і в передвиборчих програмах обіцяють їх вирішити. Але особливої довіри це в більшості випадків не викликає.


Богдан Степанюк, 37 років
–До цьогорічних виборчих кампаній ставлюся, в принципі, нейтрально, вони проходять, як зазвичай, і особливо не відрізняються. Маємо так само багато обіцянок, переважно популістських. І в цьому нічого дивного немає.

Про всіх політиків, вважаю, відомості посередні, виділити когось важко. На недобросовісні передвиборчі технології не звертав особливої уваги, можна сказати, що не помічав.

Чи різняться обіцянки від попередніх? Важко оцінити ступінь їхньої розбіжності, хочеться побачити, яким чином ті, хто обіцяють, будуть їх реалізовувати. Інколи смішно чути деякі з них, розуміючи ситуацію в країні. Хочеться, щоб скоріше вже пройшли ті вибори, набридло вже бовтатись на одному місті, час щось робити, а не сидіти і обговорювати, як у нас це люблять робити. Більше двадцяти років тільки й робимо, що обговорюємо та обіцяємо, що скоро будемо на рівні з усіма європейськими державами. Проте реальність дещо інша.

 

Олена Хвалинська, 31 рік
–Вже дістали ці кампанії, а особливо те, що ми живемо від виборів до виборів. Рекламними листівками не лише завалюють поштові ящики, а навіть у двері пхають все те сміття! Ці вибори нічим не відрізняються від попередніх. Раніше був тушка Табалов. Та, на щастя, додумався, що після того, як осоромився сам на всю країну разом зі своїм батьком, йому навряд чи щось світитиме цього разу. Наскільки мені відомо, він начебто знявся з виборів. Взагалі не розумію, чого деякі з цих людей ідуть до влади. Скажімо, Лариса та Микола Онули, на що вони розраховують? Що їх підтримають у нас, після усіх тих історій, які давно ходять нашим містом про це подружжя та їхню роботу у дендропарку? Брудні технології? Здається, щось там на Березкіна було, але де і коли, точно не зможу сказати.

Ці вибори відрізняються від попередніх двома речами: усі обіцяють мир і захистити Україну, а також ми вперше будемо без комуністів, що, мабуть, дуже прикро літнім людям, бо тепер вони взагалі не знатимуть, за кого голосувати.

 
Оля Бойченко, 26 років
–Не дуже задоволена цією кампанією, така кількість рекламної агітації недоречна. Це показує і так усім зрозумілі речі – витрачені значні кошти. І це у той час, коли в АТО не потрапляє половина того, що повинно бути у війська саме через нестачу грошей.

«Брудних» технологій не помічала, а про вибори скажу, що ми знову маємо все ті ж порожні обіцянки. Кандидати хоч би нове щось придумали.

 
Надія Піхтіна, 62 роки
–Телевізор та газети можна не дивитись, всюди кандидати, вибори, обіцянки. Єдине, що у цьому є позитивного, так це те, що під час цих кампаній, десь дорогу підлатають, десь світло зроблять, десь ліфт у під’їзді полагодять. Подруга розповідала, що у них на Попова постійно ведуться роботи. То під час хвилі різних патріотичних акцій під’їзди пофарбували, то ще щось. Тому не варто бути аж такими категоричними до виборів. Ці кампанії дають нам час пожити краще. Не дарма ж кажуть, що ми живемо від виборів до виборів.

Знаю, Ларін також обиратиметься. От за нього я, може, й віддам свій голос. При ньому хоч якийсь порядок був, хто б що не говорив. Ці вибори вперше пройдуть без комуністів. Хто знає, можливо то й на краще. Бо за ці роки вони відверто розчарували, обіцяли, а рідко що виконували.

Більшість опитаних і тих, хто не погодився відповісти на питання, неохоче говорили і про те, за кого вони голосуватимуть. Дехто ще не визначився, інші – не знають взагалі за кого віддати свій голос, а хтось проти всіх. Ця кампанія скоро закінчиться і ми, українці, залишимося з тим, що заслужили. Тому, аби після виборів до влади прийшли політики, які дійсно змінять нашу країну на краще, треба не бути байдужими і 26 жовтня виконати свій конституційний обов’язок. Від цього, зрештою, залежить наше життя на подальші декілька років.