«Це найстрашніша війна, яку я бачив. Але наш дух незламний»: Військовослужбовець ТЦК із Кіровоградщини, який пройшов Афганістан, АТО і воював за Україну з 2022 року
Геннадій – кадровий військовий із великим бойовим досвідом. Він родом зі Знам’янки. У свої 59 років чоловік є символом незламності та відданості обов’язку перед Батьківщиною.
Після закінчення Кіровського авіаційного училища чоловік став вертолітником, пройшов гарячі точки Афганістану, Грузії та Азербайджану.
Коли у 2014 році розпочалася війна на сході України, він, не вагаючись, знову став до строю. У складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Геннадій воював на волноваському напрямку. Колишньому авіатору довелося опанувати нову спеціальність і після перепідготовки він став командиром механізованого взводу.
– Мені є з чим порівняти, – згадує чоловік. – У 2015 році забезпечення і озброєння були достатніми, але характер та інтенсивність бойових дій тоді були зовсім іншими.
Старі рани, уламки в хребті, а також нові травми змусили чоловіка завершити службу у 2016 році. Однак у 2022 році, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, він із першого дня був під дверима територіального центру комплектування та соцпідтримки.
– 26 лютого я вже був на позиціях, – розповідає Геннадій. – Хлопці, які знали мене ще за часів АТО, розуміли: мене вчити не потрібно, я готовий.
Так він потрапив до 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Луганщина, Херсонщина, Донеччина – військовий побував у найгарячіших точках війни: Борівське, Новотошківка, Тошківка, Бахмут.
– Це найстрашніша війна, яку я бачив. Тут є все: авіація, артилерія, танки, БПЛА. Але наш дух незламний, – говорить захисник.
Після чергового поранення чоловіка направили допомагати у формуванні нових підрозділів – 41-ї та 144-ї механізованих бригад.
Зараз, після висновку ВЛК, Геннадій служить у ТЦК та СП за місцем проживання.
– Ніхто жодного разу не сказав мені, що служити у ТЦК соромно чи погано. Всі знають, хто я і що пройшов. Попереду мій 60-й день народження, мене визнають непридатним до служби за віком. Але я скажу так: воювати в 2022 році було легше, ніж зараз у ТЦК. Тоді всі були мотивовані й розуміли, для чого йдуть у бій. А тепер я борюся на іншому фронті – допомагаю будувати сильну армію. Це теж моя війна, – поділився Геннадій.
Текст і фото: начальниця групи комунікацій Кіровоградського ОТЦК та СП капітан Поліна Кравченко