До зустрічі у більш статусному колі

Про роль Кіровоградщини у розвитку атомної енергетики України і спосіб виведення з кризи обласного водоводу, про порятунок «втомлених» стратегічних мостів і житло для переселенців, про підтримку ветеранів війни і забезпечення громад шкільними автобусами – ці та інші актуальні теми обговорювалися на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад, яке відбулося у вівторок у Кропивницькому. У заході взяли участь народні депутати, урядовці, керівництво обласної та районних військових адміністрацій, обласної та районних, міських, селищних і сільських рад.

Начальник ОВА Андрій Райкович закцентував, як область вирішує проблеми, спричинені війною в контексті державних стратегій.

– Кіровоградщина – край хліборобів і воїнів. Два зібраних під час війни врожаї підтверджують, що наші хлібороби не втратили лідерських позицій в Україні. І це тоді, коли область мобілізувала на фронт еквівалентно найбільшу кількість воїнів, зокрема і аграріїв. І стоять вони в найгарячіших точках. – Хліб став зброєю, – сказав Андрій Райкович. І регіон має усі можливості для потужної переробки зернових, овочів і фруктів. – Це мусить бути не лише регіональною метою, а й державною стратегією, – так висловився начальник ОВА про розвиток цієї галузі.

Андрій Райкович нагадав, що з перших днів великої війни провідні медзаклади Кіровоградщини лікують захисників, що в Кропивницький релокувалися Маріупольський військовий шпиталь, Донецький національний університет, Донецький інститут травматології. За словами Райковича, війна не скасувала завдань добудувати приймальні відділення за програмою «Велике будівництво» та оснастити низку закладів сучасним обладнанням:

– Де потрібно, встановили централізований кисень, ввели в експлуатацію томографи і рентгенобладнання. Надкластерна обласна лікарня відкрила ангіографію, відділення реабілітації, знезараження, але їм конче потрібен МРТ. Онкодиспансер готується до встановлення лінійного прискорювача. Місто Кропивницький власним коштом реконструює потужний реабілітаційний центр, добудовує сучасний оперблок в лікарні швидкої меддопомоги. Нам необхідна допомога у їх оснащенні відповідним медобладнанням!

Розраховує на підтримку центральної влади начальник ОВА і в питанні про ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», тим паче, що ціни на його продукцію – уран – зростають:

– Просимо не знімати з рахунків ці об’єкти. Взагалі наші надра – урановий кластер, літієвий, титановий потенціал – спроможні бути драйверами енергетичного і економічного відновлення України у поствоєнний період.

Детальніше про перспективи СхідГЗК, якому підпорядковуються Інгульська, Смолінська і Новокостянтинівська шахти, розповів перший заступник начальника ОВА Павло Конопко. Він повідомив про початок співробітництва з Канадою у сфері виробництва ядерного палива, необхідного для українських АЕС. Навесні нинішнього року наш «Енергоатом» уклав з канадською компанією CAMECO договір, яким передбачено постачання їй уранового концентрату для збагачення. У вересні в Канаду відправлено першу партію продукції СхідГЗК. На початку жовтня представники CAMECO відвідали Новокостянтинівську шахту СхідГЗК і висловили готовність вкласти інвестиції в її розвиток.

– Ми зі стриманим оптимізмом сподіваємось на відродження програми власного ядерно-промислового циклу, – сказав Конопко.

Обласна влада розробила пропозиції щодо виведення СхідГЗК з кризи, йдеться про виведення на повну потужність Новокостянтинівської шахти, розроблення нових родовищ, модернізацію виробництва, державні дотації.

Смолінський селищний голова Микола Мазура розуміє причини закриття Смолінської шахти, але є аспекти, з якими громада не може погодитися. Зокрема, передбачається ліквідація гірничої бази матеріально-технічного забезпечення, на якій приватний бізнес готовий хоч завтра розпочати будівництво комбікормового заводу.

– Ліквідація цих об’єктів коштуватиме державі не один мільйон гривень, а ми просимо або передати їх у власність громади, або виставити на продаж через Фонд державного майна, щоб і надалі вони могли використовуватися у виробничих процесах, – сказав Микола Мазура.

Також він просить прискорити процес передачі в комунальну власність об’єктів соціальної інфраструктури шахти – спорткомплексу, житлових будинків. Позитивний приклад – передача гірничим підприємством громаді гуртожитку, де проживають і переселенці, та тепличного комплексу, який реконструйовано приватним бізнесом. В теплицях працевлаштовано близько 60 людей. Вирощуються овочі, справно сплачуються податки.

Директорка департаменту ЖКГ та ПЕК ОВА Ольга Довжук висловила пропозиції щодо порятунку ОКВП «Дніпро-Кіровоград». І знову надія – на Світовий банк, який, за словами Ольги Довжук, розробляє варіанти фінансування реконструкції і будівництва в Україні об’єктів централізованого водопостачання.

Для начальника Кропивницької РВА Віталія Пастушенка засідання Конгресу було можливістю нагадати центральній владі про аварійний стан двох стратегічно важливих об’єктів в селищі Олександрівці – шляхопроводу через залізницю та мосту через річку Тясмин. У бюджеті Олександрівської громади не вистачає коштів ні на утримання цих споруд, ні тим більше на їх ремонт. Віталій Пастушенко клопоче про передачу їх у державну власність.

Знам’янський міський голова Володимир Сокирко просить у держави фінансової допомоги на капремонт соціального житла для переселенців – їх на території громади нині мешкає близько чотирьох тисяч. Також Сокирко нагадав, що 80 відсотків місцевого бюджету – податок на доходи фізичних осіб, які працюють на підприємствах «Укрзалізниці». Міський голова стурбований теперішніми реформами в «Укрзалізниці», спрямованими на її централізацію.

Долинський міський голова Євгеній Звіздовський розповів про позитивні зрушення на території громади. Новий власник КГЗКОРу справно платить в бюджет за землю, у комунальну власність передано соціальну інфраструктуру колишнього ДП. Впродовж 2020-2023 років в територію громади інвестовано 2,5 мільярда гривень, розвивається металургія, переробна промисловість, сонячна енергетика. Війна не завадила долинській владі запустити у березні 2022 року комунальний водогін. Завершено будівництво дев’ятиповерхівки, житло в якій отримали й учасники війни та родини загиблих військових.

– І тут нам дуже потрібна допомога держави, – сказав долинський голова.

Рівнянський сільський голова Олександр Пєшехонов приєднався до засідання, стоячи біля шкільного автобуса.

– На території громади – шість шкіл, в яких загалом навчається 900 дітей. Кожен третій учень добирається на навчання шкільним автобусом. До війни у нас було вісім таких автобусів. Коли росіяни пішли великою війною, ми вирішили віддати шість Збройним силам. Тепер, щоб розвезти дітей, потрібно виконувати по три рейси. Діти змушені раніше вставати, пізніше повертаються додому…

Рівнянський очільник попросив Міносвіти при розподілі держсубвенції на придбання шкільних автобусів, керуватися кількістю дітей, які потребують перевезення, а не загальним числом учнів. Заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній пообіцяв опрацювати питання і повідомив, що в проєкті держбюджету-2024, як і в теперішньому, передбачено мільярд гривень на шкільні автобуси.

Про створення умов для переселенців та трансформацію міської інфраструктури до умов воєнного стану говорив заступник міського голови Олександр Мосін.

– У перші дні воєнної агресії Кропивницький став потужним гуманітарним хабом. Місто першим прийняло евакопотяги з Донецької області. Ми забезпечили прихисток громадян з 13 областей України, а це понад 25,5 тисячі осіб, і це тільки ті, що офіційно зареєстровані. Людям треба було житло. Ми перші в Україні створили соціальний гуртожиток. Нині маємо їх вже три на 308 ліжко-місць, в яких створено всі умови для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
Посадовець зазначив, що, окрім того, під час війни на підтримку військових і переселенців, на увесь комплекс соціальних допомог родинам загиблих, поранених, створення захисту критичної інфраструктури, будівництво майбутнього шпиталю для реабілітації поранених виділено понад 500 мільйонів гривень з міського бюджету. Відкрито два реабілітаційних відділення у потужних міських поліклінічних центрах, надається службове житло лікарям з числа переселенців.

Пріоритети соціально – гуманітарної політики в умовах воєнного часу озвучила заступник начальника ОВА Катерина Колтунова. Коли з перших днів війни через область пройшло 177 тисяч біженців, 90 тисяч залишилось жити, то злагоджена цілодобова робота обласного штабу з розміщення ВПО, центри підтримки цивільного населення, інтеграція ВПО, прийом і розподіл гуманітарної допомоги, опіка над десятками тисяч дітей, пенсіонерів, людей з інвалідністю – це не лише колосальне навантаження на громади, сотні мільйонів гривень державних місцевих соцвиплат, а й масштабна управлінська робота, щоденна комунікація з міжнародними благодійними організаціями.

Одним із пріоритетних напрямків діяльності місцевої влади і громад є реабілітація ветеранів .

– Завдання, що стоїть перед нами – створення в області єдиної системи надання реабілітаційної допомоги населенню, зокрема нашим захисникам і захисницям. Такі категорії як ментальне здоров’я, соціальна реабілітація, психологічні хаби, центри допомоги врятованим – маркери сучасного гуманітарного простору – зазначила посадовиця.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, який онлайн взяв участь у засіданні, позитивно оцінив роботу обласної влади щодо організації заходів із запровадження основ ментального здоров’я, запевнив, що МРТ для обласної лікарні і лінійний прискорювач для онкоцентру Кіровоградщина отримає. Але міністр закликав керівників громад нагадати сімейним лікарям про курси, на яких навчають виявляти психологічні проблеми у пацієнтів.

Конгрес завершив роботу в Кропивницькому. А що, запитаєте, буде далі? Про це ще на початку засідання сказав заступник керівника Офісу Президента Олексій Кулеба, звертаючись до учасників заходу з допомогою відеозв’язку:
– Сьогоднішній Конгрес – це перша ланка до майбутніх зустрічей у ще більш розширеному і статусному колі.

 

текст: Віктор Іваненко, «УЦ»
фото: ОВА