Переселенка із Запоріжжя створює і продає зефірні шедеври
Марина Годованець разом із сином, якому нещодавно виповнилося три роки, переїхала у село Хмельове на Кіровоградщині із Запоріжжя у перші дні війни. Тут у неї живе бабуся. Збиралася поспіхом під звуки сирен, гул літаків. На той час вже були влучання у кількох районах міста. Напередодні війни Марина зацікавилася приготуванням зефіру. 23 лютого ввечері для цього навіть поставила розморожувати ягоди. Але повномасштабна війна… Нині жінка вже вміє робити справжні зефірні шедеври. Створює їх на замовлення і продає. Поки що географія продажів не надто широка, однак це тільки початок шляху власної справи «M.G. Zefirka».
ЗНАЙШЛА СВОЮ НІШУ
– Із минулого літа, місяці чотири-п’ять, я тренувалася. Не все виходило. Шукала свою ідеальну формулу. І от вже з кінця осені почала робити на продаж. Оскільки це продукт, то роблю під замовлення: надійшло – виготовила. Це не та справа, де можна наперед наробити і чекати замовлення, – каже Марина.
Переважно жінка робить зефірні квіти та зефір класичної форми. А до свят пропонує клієнтам тематичні набори – якщо це Різдво, то ялинки, свічечки; якщо День закоханих – сердечка тощо.
– Такі набори складаю у подарункові коробочки. Квіти – можна також у коробочки або ж оформляю у букети. Для цього спочатку готую підбукетницю – основу, на яку виставлятиму квіти. Це десь займає годину. Далі – процес створення. Це також десь годину займає – підготувати сировину і виготовити квіти. Частіше роблю їх ввечері, на ніч залишаю вироби, щоб вони стабілізувалися і вже наступного дня формую букет. Це ще десь із пів години. Після кожного замісу треба все перемити, витерти насухо, продезінфікувати. І після цього робити нове замовлення. Ось такий процес, – пояснює майстриня.
До свят замовлень більше. В інші періоди, за словами Марини, поки стабільності немає.
– У місяць буває в середньому 10 замовлень. На Різдво було більше. До 8 березня – завал просто. Потім у березні – лише два. А так – люди на дні народження замовляють, буває, військові, які приїжджають, беруть для доньок, жінок. Взагалі у день могла б робити 5-7 замовлень, – ділиться з «КП» жінка.
ЦІНИ В МЕНЕ ДУЖЕ ЛОЯЛЬНІ
– Зараз я працюю із двома форматами квіточок: більші роблю насадкою з діаметром 5 сантиметрів, менші – десь 3,5 сантиметра. Букетик із маленькими квіточками – 350 гривень, з великими – 400. У букеті в середньому 17 квіток, – розповідає Марина. – Вважаю, ціни в мене дуже лояльні. Також я використовую натуральні пюре із ягід і фруктів, які вдалося виростити самостійно. Це економія.
Жінка припускає, що вартість виробів у неї нижча, ніж у конкурентів ще й через те, що поки що вона переважно продає їх у селі Хмельове, де живе, а також у сусідніх населених пунктах.
– У місті все ж таки більший попит. Я розміщувала оголошення про продаж зефіру у фейсбук-групах Малої Виски, Хмельового, Смоліного. Також маю ще листівочки із моїми контактними даними, які додаю до замовлень. Поки що клієнти, переважно, приходять із фейсбуку або по рекомендації, – говорить співрозмовниця.
Вона зізнається, під час продажу враховує, що поки що покупці – переважно жителі села.
– Трохи окупляється. Я ж розумію, що це село. Не кожен може таке собі дозволити. Деякі інколи кажуть, що дорого. Кажу, вибачайте, але ще дешевше не можу вже продавати. Бо ледь не по собівартості. Але намагаюсь входити в ситуацію кожного і якщо треба, то можу зробити знижку, – каже жінка.
Окрім цього, вона робить різної форми зефір, який безкоштовно передає благодійному фонду «Підтримай своїх», який базується у Хмельовому, для ярмарків.
– Чим довше триває війна, тим складніше збирати кошти на підтримку ЗСУ. Однак від тривалості війни наші захисники не стали менше потребувати нашої допомоги. Цей благодійний фонд і його волонтери – великі молодці. Вони для різних підрозділів і бригад організовують збори, ярмарки, аукціони, а за зібрані кошти закуповують потрібні і не дешеві речі, обладнання. Я намагаюся таким чином допомогти. І кожен із нас може також долучитися в межах своїх можливостей. Ми маємо підтримувати волонтерів і допомагати нашим воїнам, – звернулася Марина.
Розмову записано у рамках проекту «Нові жіночі обличчя у громаді», що втілюється ГО «Прес-клуб реформ» за кошти ENUT, Естонія, Таллінн
текст: Наталка Маринець
фото: надані співрозмовницею
