Міжнародна експертка родом із Кропивницького розповіла про можливості для українського бізнесу

Надія Пшенична. 25 років. У 18 років завдяки високим досягненням в університеті потрапила на практику до Кіровоградської торгово-промислової палати. Після завершення практики отримала посаду спеціаліста з міжнародного співробітництва та за менторством президентки КРТПП Ірини Саєнко брала участь у проектах, які палата проводила за підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку в рамках ініціативи EU4Business. Була учасницею канадсько-української ініціативи з розвит­ку співробітництва між Україною та Канадою «CUTIS». Отримала кваліфікацію тренера з експорту та відвідала у Канаді тамтешні урядові організації та підприємства, а після повернення проводила у Кропивницькому тренінги і ділилася отриманим досвідом. У 20 років очолила центр інформаційної підтримки бізнесу Кіровоградської торгово-промислової палати. Наприкінці 2020 року переїхала у Київ та у змішаному форматі (онлайн із відрядженнями до Лондона) працювала консультантом з проектного менеджменту у штаб-квартирі Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, підтримуючи ініціативи з розвитку пуб­лічних закупівель у країнах Східної Європи, Кавказу та Близького Сходу. Згодом отримала пропозицію від Німецького товариства міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit – GIZ) і наразі працює з українським бізнесом від імені цієї компанії.

Яка сфера діяльності німецького товариства міжнародного співробітництва (giz) та за що відповідаєте безпосередньо ви, Надіє?

Це німецький фонд міжнародного співробітництва, який реалізовує ініціативи з розвитку економіки по всій Україні. Я працюю у напрямку розвитку кластерних об’єднань та організацій з підтримки бізнесу. З початку цього року частину робочого часу я буду працювати у новому для себе напрямку – гранти для малого та середнього бізнесу.

Ми співпрацюємо з кластерними об’єднаннями та організаціями, які допомагають малому та середньому бізнесу України. Як, наприклад, торгово-промислові палати чи інші схожі організації. Ми підтримуємо їхні ініціативи, що направлені на сталість організацій та ріст бізнес-спільнот, а також організовуємо навчання для бізнесу та кластерних організацій.

Поняття кластерні організації для України досить нове. На жаль, воно у нас навіть законодавчо повністю не сформоване. Це об’єднання підприємств однієї галузі на одній території однієї або декількох областей. І ці підприємства об’єднуються заради того, щоб посилити свої спроможності, отримати якісь нові контакти, нові замовлення від міжнародних компаній, розширити свої потужності по Україні.

Також наш проект дуже заточений на інтернаціоналізацію, тобто на вихід українських компаній та спільнот на міжнародні ринки. Зокрема, ми найбільше працюємо з Європейським союзом, іноді це бувають країни Балтії. Наприк­лад, наразі ми працюємо з Торгово-промисловою палатою України і в рамках нашої співпраці ТПП надавала бізнесові консультації українським фірмам. Напряму GIZ не надає консультації, але ми робимо це за підтримки наших партнерів. Ми співпрацюємо з кваліфікованими міжнародними та національними організаціями та експертами. Ми це фінансуємо, а бізнес отримує необхідні пос­луги. У випадку ініціативи ТПП України, в залежності від потреб, консультант проводить повний аудит підприємства, аналіз, надає поради, як краще підприємству розвиватися, як впровадити нові послуги, якщо є така змога. І як результат – деякі з них вийшли безпосередньо з контрактами на ринок Литви та Латвії.

 

То як бізнеси можуть взяти участь в ініціативах від GIZ і що для цього потрібно? Які критерії для участі?

Ми працюємо з малим та середнім бізнесом. Водночас не співпрацюємо з дуже молодими бізнесами, які вчора-позавчора зареєструвалися, а сьогодні подалися. Підприємство має пропрацювати хоча б пів року. Особ­ливо підтримуємо виробництва, креативні та фешн-індустрії. Але насправді спробувати свої можливості може кожен малий чи середній бізнес.

У нас відбуваються відбіркові програми для них, наразі таких дві. Їх ми проводимо у співпраці з Фондом Розвитку Бізнесу (Business Development Fund). Перша – конкурс для кластерів на отримання 8 грантів по 25 000 євро. Друга – конкурс для громад із населенням до 300 000 людей на суму до 1 800 000 гривень.

Бізнес розробляє свою ідею і надсилає заявку. Це може бути будь-що. Наприклад, бізнес хоче встановити нове обладнання або залучити експерта чи консультанта, або розробити якийсь новий напрямок у своїй справі… Тобто учасник усе це прописує, формулює свою конкретну ідею і подає нам проектну заявку. Потім конкурсанту на електронну пошту приходить відповідь і в разі перемоги наша організація надає кошти на втілення ідеї. Протягом усього проекту експерти будуть координувати проекти, а учасник – по ходу реалізації звітуватиме про виконання.

Чи брали участь у програмах від GIZ представники з Кіровоградської області?

Наразі реалізовано один проект у Кропивницькому. Це цікава і для мене дуже особлива історія. Бо це моє місто, місто яке я люблю, а сам проект зароджувався ще коли я працювала на першій роботі, яка і дала мені старт для такого мого шляху, – у Кіровоградській торгово-промисловій палаті.

Тоді ми починали роботу спільно з міською радою над проектом «Діловий Кропивницький онлайн» (BusinessKrop-online).

Незадовго після того я пішла з торгово-промислової палати. А коли почала працювати у GIZ, так склалася доля, що наша організація відібрала цей проект і я була його ж координаторкою. Тобто я повернулася до витоків.

Зрештою проект успішно реалізували. BusinessKrop-online – це платформа для бізнесу, яка наразі активно працює навіть у часи війни, через яку місцеві підприємства мають змогу себе рекламувати, шукати клієнтів, пропонувати свої послуги.

 

Окрім цього, у кооперації з Business Marketing Consulting, ми також провели тренінг із діджиталізації для представників кропивницького бізнесу, щоб показати усю потужність діджитал інструментів, для чого вони необхідні та як допомагають бізнесу працювати та розвиватися. І як бачимо, нині це особливо актуально. Оскільки багато бізнесів не можуть на всю потужність працювати офлайн, вони мають максимально показувати себе онлайн. Тобто вони можуть презентувати свої послуги, товари, налагоджувати онлайн-доставку і таким чином відкривати для себе новий напрямок. Наприклад, якщо це магазин, який працює офлайн, то приєднання до онлайн дає їм додаткове джерело, по-перше, прибутку, по-друге, про них може дізнатися більше людей, якщо вони вийдуть в онлайн-просторі, навчаться користуватися онлайн-інструментами. Саме це презентували тоді тренінгу.

До заходу доєдналися 30 учасників в офлайн форматі та понад 50 через онлайн канали, він тривав 4 дні, на які усі учасники відходили. А це дуже значний показник успішності заходу. Тому що буває таке, що він триває декілька днів, та під кінець першого всі розходяться, бо не цікаво, спікер якийсь нудний чи ще щось. А тут всі до кінця були. Всім було цікаво і дуже багато питань ставили. Тому я дуже задоволена була цією ситуацією.

Мені, звичайно, особливо хочеться, аби бізнес із Кропивницького та й області загалом активно долучався до наших ініціатив, розвивався і розвивав регіон. Та і з кожного куточку країни будемо раді бачити учасниками наших проектів. Адже навіть після повномасштабної війни з нашими партнерами, бізнесами, котрі опинилися в окупації чи на прифронтових територіях, ми лишилися на зв’язку. Деяким вдалося релокуватися. Бізнесам на деокупованих територіях ми допомагали із технікою – генераторами та ноутбуками, бо без цього вони взагалі не мали змоги працювати. У майбутньому, сподіваємося, вдасться таким чином допомогти й іншим підприємствам в різних регіонах. Я вірю в незламність українського бізнесу.

Фейсбук програми: https://www.facebook.com/eu4business.sme.ukraine

Детальні роз’яснення щодо грантового конкурсу та аплікаційна форма по конкурсній програмі – за цими посиланнями:

 

• кластери: https://bit.ly/bdf-clusters
• громади:https://bit.ly/bdf-eu4business

 

фото: надані співрозмовницею