«Соніна екогрядка»: У Світловодську родина через карантин збудувала власні теплиці
Карантин вплинув на звичне життя людей – носіння масок, дотримання дистанції, прискіпливіша увага до здоров’я та імунітету. Цієї весни родина Середенків зі Світловодська вирішила, що добре було б мати власний постійний запас вітамінів. Тому збудували дві теплиці, де вирощують овочі й зелень. Назвали їх на честь доньки – Соніною екогрядкою, адже семирічна дівчинка – найперша помічниця у великій родині Середенків. Нині у теплиці пораються утрьох – Микола, його дружина Наталка, яка нині у декретній відпустці, і Соня.
ІЗ ЧОГО ВСЕ ПОЧАЛОСЯ?
– До цього тримали присадибну діляночку, але, як кажуть українці, для «годиться», щоб щось росло і земля не гуляла, – розповідає «КП» Микола Середенко. – Родина у нас досить велика. У минулому році сім’я ще збільшилася. У нас четверо діточок – троє хлопців і одна дівчинка. Також із нами живуть ще дві бабусі. Тому, зважаючи на карантин, вирішили, що треба мати запас своїх овочів – якісних і натуральних.
На сімейній раді Середенки вирішили збудувати теплиці. Свій проект назвали «Соніна екогрядка».
– Сонічка у нас головна господиня на грядці, – зауважує чоловік.
«КП» дівчинка розповіла, що їй подобається поратися на ділянці попри те, що це забирає багато часу.
– Я часто буваю на грядках, майже щодня допомагаю батькам. Ось нещодавно саджали редисочку. Люблю потім збирати врожай. Мені подобається цим займатися. А найбільше люблю садити огірочки, бо вони смачні! Я їла огірки з грядки. А ще з мамою розвозила огірочки людям. Мені це зовсім не важко, – із посмішкою розповіла «КП» дівчинка.
СКІЛЬКИ КОШТУЄ ВЛАСНА ТЕПЛИЦЯ?
Родина Середенків збудувала дві теплиці майже на 100 квадратних метрів кожна.
– Ми витратили близько 50 тисяч гривень на будівництво, створення грунту, посівмат. Мені пощастило, бо допомагали мої колишні колеги із Павлівського НВО, де я колись працював директором. Тому будівництво обійшлося
дешевше, ніж якби це були наймані люди, – розповідає Микола.
Також значна економія в тому, що земельна ділянка – не в оренді, а власна, і розташована біля будинку, де живуть господарі.
– Не треба за охорону платити. Також у нас на території є необхідні комунікації – вода, електроенергія. Це дуже важливі чинники, бо якщо орендувати ділянку, підводити комунікації, охорону наймати – це вже збитково, – каже чоловік.
ТЕХНОЛОГІЧНІ ТОНКОЩІ ЯКІСНОГО ВРОЖАЮ
Раніше Микола Середенко працював в освітній і туристичній галузях, має управлінський досвід. Звик більше до розумово-адміністративної праці. Щоб збудувати теплиці, йому довелося вивчати це питання з нуля.
– Десь більше місяця у мене пішло на дослідження теоретичної бази і, виявилося, що специфіка вирощування овочів наскільки складна і така багатогранна! – зауважує чоловік.
Спочатку зробили приміщення теплиці.
– Змонтували каркаси, на них натягнули плівку. Не економили, а купляли хорошу, багатошарову, яка віддзеркалює ультрафіолет і пропускає сонячні промені. Потім всередині натягнули спеціальну сонцезахисну сітку, бо нині сонячна енергія надто агресивна і молоді рослинки треба захищати. Від того, який овоч плануємо вирощувати, залежить ступінь затінення цієї сітки, – пояснює Микола Середенко. – Далі формували підвісні системи, до яких кріпили грядки огірків, а в помідорних грядках зробили каркас із дроту, до якого підв’язували кущі. В теплиці облаштували розгалужену систему крапельного поливу. У нас на вулиці стоять дві вежі на тисячу літрів кожна. Від них іде подача води і мінералів до кожної рослини окремо.
Після цього для теплиці підготували грунти.
– Основа якісного врожаю, це перш за все – грунт. Ми сформували його із чотирьох складових – лісового грунту, золи, тирси дерев і перегною. Усе це ретельно змішували, потім копали траншеї і вносили цю суміш у грядки, – ділиться технологією співрозмовник.
На зиму в теплиці змонтували дві буржуйки, щоб підтримувати температуру, і встановили додаткове освітлення, бо день короткий, а рослинам треба світло.
Окрім усього переліченого, є ще одна важлива складова.
– Щоб мати хороший урожай, треба якісне насіння. На перший засів огірків і помідорів ми витратили близько тисячі гривень, ще тисячу – на розсаду помідор, – підраховує чоловік.
ПЕРШИЙ УРОЖАЙ І ДРУГА ЗМІНА ДО НОВОРІЧНИХ СВЯТ
Хоча Микола Середенко наголошує, що вони тільки початківці у цій справі, результати вже мають гарні.
– У квітні ми заклали насіння огірків і помідорів, а в кінці червня – у серпні, вже мали урожай. Він нас добре порадував, адже зібрали майже тонну огірків і пів тонни помідор. Та у першу чергу нас дуже приємно вразили якість і смак. Це завдяки тому, що ми на кожному етапі чітко дотримувалися методики, – припускає господар.
Огірками і помідорами родина себе повністю забезпечила – їли свіжі овочі, а також консервували на зиму. Рештою – пригощали знайомих і продавали.
– Овочі сподобалися не тільки нам, а й усім, хто куштував. Приємно, що люди телефонували і записувалися, щоб купити огірки і помідори. Кожного дня о шостій ранку ми з дружиною збирали урожай і розвозили його людям. Тобто з грядки – одразу до столу, – радіє чоловік.
Нині родина заклала другу зміну насіння.
– Оскільки огірки і помідори досить складно в холодну пору вирощувати, ми обрали рослини й овочі витриваліші до низьких температур і короткого світлового дня. Посіяли декілька сортів редиски, а також різноманітну зелень. Редиска достигає майже одночасно і її одразу всю треба збирати. Тож розраховували, щоб до новорічних свят мати свіжі овочі і для себе, і для близьких, а надлишок продамо. Зараз усе робимо активно, щоб мати врожай якісної і корисної продукції. Тим більше, що нині треба зміцнювати імунну систему. А споживання свіжих овочів – це саме те, – посміхаючись каже Микола Середенко.
ЖОДНОЇ ТОКСИЧНОСТІ У ПРОДУКТАХ І В РОБОТІ
– Враховуючи попередню роботу, складно було виділити час, щоб хоча б якісь овочі виростити, бо весь час – роз’їзди, наради тощо. Грядка вимагає дуже багато фізичної праці, у певні моменти потребує навіть надзусиль. Адже ми не залучаємо нікого на допомогу, все робимо самі. Мінімум 12 годин на добу повністю присвячуємо теплиці. Наприклад, цибулю перебирали до другої ночі. Треба було все перечистити, пересортувати, замочити і підготувати до висадки. Кожен етап складається з десятків підетапів, – розповідає Микола.
Хоч нова справа потребує багато часу і роботи, родина їй радіє.
– Вона абсолютно позбавлена будь-якого негативу. Це навіть елемент психологічного релаксу. Коли почали зростати перші огірочки, ми заходили до теплиць – а там усе квітне, бджілки гудуть. Потім збираєш перший урожай, а він дуже гарний. Самі смакуємо, люди хвалять. Про кожен етап роботи розповідаємо у соцмережі і люди бачать, що все натуральне і якісне. У цій роботі, крім фізичного навантаження, немає жодного психологічного негативу чи токсичності. Фізично працюємо багато, але душевно відпочиваємо. Зараз сходить редиска і ми доглядаємо за нею, як за дітьми. Я навіть зізнаюся: заходив у теплицю і вітався з огірочками, питав: «Як ви тут сьогодні? Ану, хто тут підріс, хто новенький?», – розповідає чоловік.
Микола Середенко переконаний, така справа має і певний виховний аспект.
– Соня від початку в процесі. Ми не можемо її змусити вийти з теплиці, вона постійно з нами. Коли виїжджали на овочевий ринок продавати овочі, то Соня (вона у нас дуже комунікаційна дитина) виходила і всім перехожим оголошувала: «Це ж моя, Соніна екогрядка. Мої огірочки, помідорчики. Купуйте!». Підходили бабусі і відповідали: «Сонічка, вже все місто знає про твою грядку і про тебе», – посміхається чоловік. – Середній син Володя також із нами на грядках, але поки більше шкоду робить – ми засіємо ділянку, а він її на свій лад намагається впорядкувати. Наймолодший – Миколка, а старший Богдан – студент педагогічного університету, ми йому передаємо ті овочі. Тому всі зараз якось навколо грядки об’єдналися і дуже сподіваємося, що це усім нашим дітям прищепить любов до землі. Виховає у них ті риси, які сьогодні жоден інтернет, телефони й онлайн технології не виховають.
Якщо врожай порадує, з другої половини січня родина знову планує посіяти редиску і зелень. А ранньою весною закладуть насіння огірків, помідорів і, можливо, інших овочів.
– Наша сім’я дуже тішиться, що започаткували таку ідею. Дуже важливо займатися справами, які не мають негативу, якихось подвійних стандартів. А це дійсно справа благородна і правильна з моральної точки зору. Дякуємо Богу, що дає нам можливість заробляти на життя чесною працею. А це – абсолютно чесна праця, – підсумував чоловік.
текст: Наталка Маринець
фото: надані родиною
