Захисник ФК «Олександрія» Денис Мірошніченко: Вдосконаленню немає меж
У цю п’ятницю, 10 грудня, шанувальники футболу відзначають своє свято – Всесвітній день футболу. Залишити без уваги цю подію, коли Кіровоградщина має досягнення і в цьому напрямку, «КП» не могла.
Наші журналісти поспілкувалися із захисником ФК «Олександрія» 27-річним Денисом Мірошніченком. Нині команда грає у Прем’єр-лізі України. У 2018-2019 роках вона стала бронзовою призеркою цього турніру. Саме тоді у команду прийшов і Денис. Попри те, що юнак за освітою юрист, за покликом серця – він футболіст. За свою кар’єру спортсмен уже зіграв понад 200 матчів на професійному рівні. Неодноразово був кращим гравцем команди за версією вболівальників. За версією програми «EXTRA TIME» телеканалу «Футбол», його визнали найкращим захисником 17 туру Прем’єр-ліги. Тоді «Олександрія» перемогла ужгородський «Минай» із рахунком 3:0. Гол від Дениса у ворота бельгійської команди «Гент» у 2019 році потрапив у підбірку найкращих у Лізі Європи.
ІЗ «КРИВБАСА» – ДО «ОЛЕКСАНДРІЇ»
Футболом Денис Мірошніченко захоплювався ще з дитинства, а батьки активно його у цьому підтримували.
– Дуже вдячний їм, вони завжди поряд. У нас неймовірно теплі стосунки. З дитинства батьки на всіх турнірах були зі мною, завжди підтримують мене. Без них усього було б дуже важко досягти, – ділиться з «КП» захисник «Олександрії». – Я почав займатися футболом років із семи. У 15 років уже потрапив у команду дублерів, а в 16 – в основну команду. І от з цього віку професійно займаюся футболом. І зараз дуже рано у такому віці бути гравцем професійної команди. А тоді я – дев’ятикласник – і вже в професійній команді! Обожнюю футбол, як батьки кажуть, з дитинства з м’ячем на ногах. Мабуть, інакше не могло бути. Та і жодних шкодувань, тільки радість, адже футбол – це і є радість.
Денис родом із Кривого Рогу і грав за «Кривбас», а після банкрутства і розпаду команди – у львівських «Карпатах». У 2019 році юнака запросили до команди ФК «Олександрія».
– Коли стався такий неприємний момент у «Кривбасі», ми пів року грали без грошей. Після чого команда розформувалася. «Карпати» – це теж хороший етап у моєму житті. Дуже гарне місто, команда з великими традиціями, серйозними фанатами. Для мене потрапити туди у 17 років був великий крок. За них грав 6 років. В «Олександрії» я вже третій рік, прийшов саме коли команда грала в Єврокубках. Хлопці зробили хорошу велику роботу, щоб пройти до цих турнірів, а я – прийшов на все готове, – посміхається юнак.
До команди і міста Олександрії адаптувався хлопець швидко.
– У мене не було складнощів завдяки команді і графіку, який у нас був. Місто невеличке порівняно зі Львовом чи Кривим Рогом. Завдяки президенту нашого клубу і міському голові Сергію Кузьменку, мені здається, воно розвивається, будуються парки, місто затишне, а команда – міцна, – каже Денис.
КОМАНДА З ХАРАКТЕРОМ
– «Карпатами» ми часто грали проти «Олександрії» і не могли виграти. Я знав, що це дуже хороша команда, з характером. Проти неї дуже важко завжди було грати. І зараз, граючи за «Олександрію», я розумію, що це також дуже складно. Адже команда гідна. Я думаю, ми це показали, граючи в Єврокубках. Вважаю, що гідно виступили і представили Кіровоградщину, – говорить Денис Мірошніченко. – Після завершення першого контракту були пропозиції піти в інші клуби. Але я зробив свій вибір і задоволений ним. Я лишився в Олександрії, розвиваюся разом із цим клубом. Вважаю, що це хороша команда, яка має певний план. Удосконаленню немає меж. У нас хороша атмосфера у команді. На мою думку, це найголовніше для футболіста і для людей взагалі, коли працюєш у хорошій атмосфері. Наш клуб – це одне ціле. Ми працюємо і отримуємо задоволення.
Не зупиняючись на досягнутому, ФК «Олександрія» продовжує показувати якісний футбол, набираючи очки в турнірній 
таблиці Української Прем’єр-ліги 2021-2022 років. В УПЛ 2018-2019 років «Олександрія» посіла третє місце, поступившись лише «Динамо» і «Шахтарю». Нині команда на 6 місці і має 26 очок, зіграла вже 17 ігор, попереду – ще 13.
– 5 грудня грали з «Минаєм», зустріч була цікава. Перед цим ми програли дві дуже важливі гри в плані турнірної таблиці, дещо засмутилися. На цей матч ми були, скажімо так, по-хорошому злі. Нам потрібна була перемога, ми її здобули, – радіє захисник «Олександрії».
Команда перемогла з рахунком 3:0. Один із м’ячів у ворота суперника забив Максим Третьяков. Гольовий пас йому передав Денис Мірошніченко. (на фото Мірошніченко і Третьяков після забитого гола)
Валерій, уболівальник
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ У РОЗДЯГАЛЬНЯХ «ОЛЕКСАНДРІЇ»?
Те, що відбувається на полі, може бачити кожен. А от що роблять і про що говорять футболісти, коли йдуть на перерву, цікавить чимало людей.
– У грі з «Минаєм» у нас був вдалий результат, упевнено перемагали. Ми прийшли в роздягальню відпочити, поговорити, що ще покращити. Ми завжди обговорюємо, що де виправити треба, що виходить добре, а що ні. Якщо все йде на полі на нашу користь, можна і чаю в перерві випити, – посміхається футболіст.
Якщо ж команда пішла на перерву під час напруженої гри, емоції можуть зашкалювати.
– Коли гра йде зовсім не так, як ми хотіли, щось не виходить, у такі моменти, буває, на підвищених тонах спілкуємося і це нормально. Коли 23 хлопці у роздягальні і щось іде не так – інакше бути не може. Це завжди емоції, – зізнається спортсмен.
У цих закулісах важлива роль тренерського штабу.
– Під час гри, як футболіст, усього не помітиш. Для цього є тренер, який і бачить усі тонкощі гри збоку – де виходить, де не дуже, де у суперника слабке місце. На перерві він заходить і намагається донести команді, що там і там у них є проблеми, давайте продавлювати того чи іншого футболіста. Чи якісь задумки на гру він побудував під час першого тайму, щось придумав і в перерві це все пояснює нам, – каже Денис Мірошніченко.
ТРАДИЦІЇ І ЗАБОБОНИ ФУТБОЛІСТІВ
– У кожного вони, напевно, різні. У нашої команди є традиція – збиратися разом на вечерю з тренерами. Після ігор завжди на тренувальній базі йдемо у баню, басейн, у нас день відновлення. В реабілітації допомагає наш медичний штаб. Раз-два на тиждень намагаємося збиратися просто так. Поговорити про футбол і взагалі про життя. Це зближує, маємо бути не просто колегами, а саме командою. Забобони може і є якісь, але це секрет, – посміхаючись, говорить Денис. – Хтось виходить на поле з лівої ноги, хтось із правої. Хтось іде і спеціально об щось б’ється. Це у кожної людини, мабуть, є. У мене, в принципі, забобонів немає. Хіба що вже перед самим матчем намагаюсь менше з кимось спілкуватися, відволікатися на телефон, а бути більше зосередженим на грі і відпочивати перед нею.
ТРЕНУВАННЯ НІХТО НЕ ВІДМІНЯВ
Денис зізнається, що життя футболіста часом нагадує мотиви фільму «День бабака».
– Як і всі люди, ми прокидаємося, снідаємо добре. Нам треба багато сил. Потім у нас на 11:00-12:00 – збір на базі, готуємося до тренувань. Цей період займає разом із тренуванням близько шести годин. Годину-півтори готуємося на базі, займаємося в залі. Потім тренування на полі, після – дивимося відеоуроки, ігри суперника, вивчаємо його. Ось так день і проходить. Вихідних у нас майже немає. Після ігор – максимум один. У звичні вихідні, суботу і неділю, ми часто або в роз’їздах, або на іграх, – ділиться співрозмовник.
Тренування проводять навіть попри негоду. У день зустрічі з Денисом Мірошніченком цілий день ішов дощ. Після розмови з журналістами він пішов на тренувальне поле вдосконалювати свою ігрову майстерність.
– У кожної команди є свій план тренувань, як це бачить тренер. Із кожним суперником він може бути різним. Також є завдання на витривалість, вправи з фізичної і технічної підготовки. Коли дощ, туман і пасмурно – хочеться спати, але тренування відбуваються за будь-якої погоди, – посміхається спортсмен. – Сніг, дощ, мороз – ми завжди тренуємося. У нас гра попереду, ми не можемо не тренуватися. Крім цього, погода може зіпсуватися і під час матчу, але гра все одно відбудеться.
Найближча й остання гра у цьому році – 11 грудня. «Олександрія» вдома на стадіоні «Ніка» зустрінеться з «Шахтарем».
– «Динамо» і «Шахтар» – це бренди українського футболу. «Олександрія» теж не перший рік на слуху. Тому однозначно буде дуже цікавий матч. Це подвійна мотивація, коли граєш із такою командою. Хочеш і проявити себе, і подивитися, на що ти здатен на фоні такої команди. Це дуже приємний подразник, – зізнається Денис.
Команда у гарній формі. Гра з «Минаєм» це показала, адже суперник також не простий був, а перед цим – дві поразки. Готуємося до матчу з «Шахтарем». Це буде остання гра цього року у Прем’єр-лізі. Потім 10 січня команда збирається і до 19 січня проводитимуть підготовчу роботу, а після – полетять на місяць у Туреччину на збори.
Мета у нас завжди одна – якісна гра, також хочемо потрапити в Єврокубки. Тому стоїть задача – перемагати і здобувати максимальну кількість очок.
⊲ Дмитро Кітаєв, виконавчий директор ФК «Олександрія»
ВБОЛІВАЙТЕ ЗА НАС!
ФК «Олександрія» запрошує вболівальників на стадіон підтримати команду.
– Ми намагаємося розвиватися, показувати гарний футбол. Можливо, це не завжди виходить, але я хотів би попросити вболівальників, щоб вони приходили на наші ігри, завжди вірили в нас, були з нами – і в перемогах, і в поразках. Ми завжди виходимо і намагаємося бути на максимумі. Чекаємо на грі у суботу, 11 грудня, – беріть друзів і приходьте! – звертається спортсмен.
Денис зізнається, для футболістів дуже цінна підтримка вболівальників.
– Це дуже важливо, коли ти виходиш і бачиш повний стадіон людей, по-іншому грається, по-іншому біжиш, багато сил, бажання, емоцій. Ми граємо не тільки для себе, ми граємо для вас. Футбол і є для глядачів, це найголовніше. Коли ми грали у Франції в Єврокубку, прийшло 35 тисяч уболівальників. Ми навіть не чули один одного на полі. Це такі емоції, складно передати! Я був на матчі «Барси» в Барселоні, це була моя мрія, яку реалізував разом із батьками. Ми здивувалися, як багато людей родинами приходять – діти, батьки, бабусі і дідусі. Виходить або не виходить у команди – вони співають пісні, аплодують, підтримують усіляко футболістів. Хотілося б, щоб колись ця культура прийшла й в Україну. Виходиш на поле, а на стадіоні на 30 тисяч місць – 3-4 тисячі людей. І навіть на нашому стадіоні «Ніка» підтримати свою ж команду приходять не так багато. Але ми вдячні усім, хто нас підтримує, – говорить Денис Мірошніченко. – Як би банально не звучало, але головна мета – перемагати і відчувати підтримку глядачів. Хочеться, щоб до кінця сезону, хоча б в останні матчі побачити, що на стадіоні тисяч п’ять наших уболівальників. Щоб і вони отримували задоволення від нашої гри. Без поразок не буває перемог, але й поразки бувають різні. Програєш, а тобі весь стадіон аплодує. Хочеться, щоб люди приходили. Це найкласніший момент, коли всі отримують задоволення.
текст: Наталка Маринець
фото: ФК «Олександрія»
