Отрута з криниці: Яку воду п’ють жителі Кіровоградщини?

Якщо без їжі людина може прожити кілька тижнів, то без води лише кілька днів. Від якості питної води залежить життя і здоров’я людей. Кіровоградщина – лідер у державі за вмістом нітратів у питній воді. Оскільки область розташована на кристалічному щиті, якісної питної води у підземних горизонтах тут немає, стверджують фахівці. Залежно від місця видобутку, вода надміру насичена залізом, сульфатами, магнієм і радоном. Інколи показники перевищують норми у кілька сотень разів. То яку ж воду споживають жителі області і які загрози приховує вода в колодязях і свердловинах? Чи мають жителі області доступ до якісної питної води, які загрози приховує вода, яку п’ють люди, і які наслідки для здоров’я може мати таке споживання – дослідила громадська організація «Флора» і влаштувала прес­тур. З якою екологічною бідою живуть поряд жителі Кропивницького району та обласного центру – бачила «КП».

 

КЛИНЦІ

Село Клинці Первозванівської громади знаходиться за 15 кілометрів від обласного центру. Утім централізованого водопостачання тут немає. Люди беруть воду з криниць або зі свердловин. Тут живе багатодітна родина Ніла Плохова, у якій виховують 16 дітей. Чоловік розповідає, що до своїх трьох дітей взяли під опіку ще 13. Раніше жили в Кропивницькому, проте великій родині у міському житлі було затісно, тож п’ять років тому придбали будинок у Клинцях, взяли два гектари землі і почали облаштовувати родинне обійстя. Найперше, чого потребувала велика родина, – вода. Неподалік від будинку є вулична криниця, проте вона занедбана, хоча в ній є відро і люди нею користуються. Утім Ніл Плохов вирішив пробити свердловину і мати власну воду для споживання і поливу городу.

– Пробурив свердловину глибиною 30 метрів, до першого горизонту грунтових вод. Зразу вода була хороша і в достатній кількості, але згодом помітив, що дебет води (обсяг, який тримається на одному рівні) у свердловині почав падати. Розпитав сусідів, вони сказали, що також води в криницях і свердловинах стало менше. Нам для споживання води з цієї свердловини вистачало б, але ж обробляємо два гектари земельної ділянки, на якій треба поливати городину. У місяць витрачаємо близько 20 кубів води. Тож вирішив пробурити другу свердловину в іншому місці – вже завглибшки 64 метри. Коли пішла вода, зрозуміли, що ні для споживання, ні для поливу вона не годиться. Все, що нею поливали, ставало бурого кольору. Помітив, що сосни тут садити не можна – не прижива­ються, одразу гинуть. Та можете побачити самі, яка вода йде зі свердловини, – розповідає Ніл Плохов і вмикає насос, щоб наточити води в трилітрову банку. Рідина, яка наповнила ємність, вразила – руда, каламутна, схожа на глиняний розчин.

Чоловік не може пояснити причини, які впливають на якість води і її обсяги. Каже, в селі в усіх криницях вода така ж погана, але люди її використовують, бо іншої альтернативи не мають. Припускає, можливо, до цього призводить близьке сусідство із Інгульською шахтою. Аби це з’ясувати, звертався у Первозванівську сільську раду, до територіальної громади якої належать Клинці, утім там жодних пояснень не надали. На лабораторні дослідження воду не здавав, бо і так зрозуміло, що пити її не можна. Зараз для приготування їжі родина бере воду з першої скважини, там вона принаймні на вигляд краща.

Відповідь, яку ж воду добув у своєму подвір’ї Ніл Плохов, надали йому активісти громадської організації «Флора».

– У вересні взяли проби води і зробили аналіз в обласному центрі контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України. Результати дослідження просто вражають. Ніл Плохов навіть не знає, яке «багатство» тече у нього зі свердловини – це природний «протизаплідний» засіб! У воді значно перевищені показники перманганатної окиснюваності, яка дуже негативно впливає на репродуктивну функцію людини, нирки і печінку. Крім того, за санітарно-хімічними показниками, у воді значно перевищений вміст заліза, фторидів і радону, а за мікро­біологічними – наявні загальні каліформи, тобто кишкова паличка. Висновок – вода не відповідає санітарним вимогам і не придатна для споживання, – приголом­шив результатами аналізу представник громадської організації Володимир Бочаров-Туз.

Як вирішити проблему доступності до якісної води не тільки багатодітній родині, а й усім жителям села? На це запитання фахівці відповідають: єдиний спосіб – приєднання населеного пункту до централізованого водопостачання. Це задача, над якою має думати керівництво Первозванівської громади. А поки людям не залишається нічого іншого, як купувати чисту бутильовану воду або кип’ятити і очищувати через фільтри криничну.

ПЕРВОЗВАНІВКА

Жителів цього населеного пункту турбує інша екологічна проблема – сусідство каналізаційних відстійників ОКВП
«Дніпро-Кіровоград». Таких «озер» уздовж русла річки Інгул аж 17, стверджує депутат Первозванівської сільської ради Андрій Батринча. «Пахуче» сусідство не дає нормально жити людям у селі. Вони неодноразово надсилали скарги у різні інстанції і навіть у прокуратуру області. Звідти надійшла відповідь, що за фактом забруднення річки Інгул, яке може призвести до отруєння водних ресурсів та тяжких наслідків, внесли відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України.

– Влітку тут смердить так, що не можна дихати, комарі діймають, відстійники заростають очеретом, який ніхто не косить, а щороку хтось підпалює, то ще й дави­мося димом, – розповідає жителька села Людмила Євтушенко. – Скільки разів сюди приїжджали пожежники гасити вогонь! Ці очисні водойми розміщені неподалік від людських городів, то всі ті нечистоти через землю потрапляють і в городину.

Селяни нарікають також і на сусідство з Інгульською шахтою. Відколи почало працювати підприємство, криниці зміліли, вода стала поганої якості, люди почали більше хворіти на онкологію.

– Все життя живу в цьому селі, криниця у дворі, з неї беру воду. Завжди вона була чиста і смачна. А коли почала працювати шахта, то і вода стала поганою. Про радіа­цію нас взагалі ніхто не попереджав, люди пили воду з колодязів і почали хворіти. Тільки й чуєш, у того рак, той помер від онкології… – каже інша жителька Первозванівки Катерина Шмідт.

Коли утворилася Первозва­нівська громада, перше, що взялися вирішувати, – водопостачання населеного пункту. За кошти бюджету сільської ради пробурили свердловину і побудували водопровідну мережу, до якої під’єдналися майже всі жителі села. Тепер вони мають якісну питну воду. А от результати аналізу проб води в криницях, які зробили активісти громадської організації «Флора», невтішні – вода непридатна для споживання.

КРОПИВНИЦЬКИЙ. ДЖЕРЕЛЬНА ВОДА – ЧИСТА?

Багато хто вважає, що джерельна вода не тільки чиста, а й корисна. Таких природних джерел, що користуються великою популярністю у людей і де масово набирають воду для споживання, в області багато, але найбільш відомі екоактивісти називають чотири – у Новомиргороді, Созонівці і два у Кропивницькому: джерело «Озерне» у мікрорайоні Озерної Балки і Святого Даниїла у мікрорайоні Великої Балки.

Аби переконатися, що джерельна вода відповідає уявленням людей, екоактивісти взяли на аналіз проби води з джерела «Озерного».

Тут дійсно постійно людно. Один за одним сюди йдуть і їдуть з відрами і пластиковими пляшками. Тут навіть встановили знак, на якому вказано назву джерела. Воно повноводне, вода б’є ключем.

Але сподівання на якість питної води з нього розвінчав Володимир Бочаров-Туз: у воді наявна кишкова паличка.

Ще гірші результати вияви­лися у воді з джерела Святого Даніїла. Звідти воду не тільки не можна пити, а й навіть використовувати для купання.

ДЕ ДІВАЄТЬСЯ ВОДА?

Відповідь на це запитання дала очільниця регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області Катерина Гайдук. Ще зі шкільної програми всім відомо, що в природі існує круго­обіг води. Чим більше випало опадів, тим більше наповни­лися поверхневі водойми і від них вода пішла у підземні горизонти.

– Всі помітили, що протягом останніх десяти років мало було опадів і зовсім не було паводків, які й насичують водою підземні горизонти. Зменшення рівня підземних вод науковці пояснюють двома причинами. Одні вбачають глобальне потепління, а інші – циклічність паводків і засухи. Зараз ми переживаємо пе­ріод зневоднення. До цього, зокрема, призводить і вирубка лісів, які є магнітом для більшої кількості опадів. Кіровоградщина знаходиться в зоні лісостепу і степу, тому тут завжди менше опадів, ніж у заліснених територіях. А ще до зменшення кількості поверхневих вод, які насичують підземні горизонти, призводить розорення прибережних смуг, – пояснює Катерина Гайдук.

ЯКУ ВОДУ ПИТИ?

Люди думають, що вода у криницях і у свердловинах якісна, але це не так. Скрізь вона має вміст солей і мінералів, які через тривале споживання можуть викликати сечокам’яну хворобу, захворювання нирок і печінки, пояснює лікарка Кіровоградського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України
Катерина Деревінська.

– На якість води, крім природних факторів, дуже впливає сусідство з вигрібними ямами, кладовищами. Згідно з санітарними нормами, криниці можна копати не ближче, ніж за 500 метрів від місць поховань, а вигрібна яма не може бути ближче, ніж 100-150 метрів від джерела питної води, – каже Катерина Деревінська.

Відповідальність за якість питної води у громадських криницях несе місцева влада. Представники територіальних громад раз на рік мають обов’язково проводити чистку і дезінфекцію громадських колодязів, дбати, щоб криниці мали санітарну зону, були накриті і мали одне відро спільного користування. На кожну криницю має бути санітарний паспорт, де фіксуються всі перевірки якості води.

Для жителів Кіровоградщини найбезпечнішою є вода з централізованого водопроводу «Дніпро-Кіровоград», яка проходить кілька ступенів очистки і дезінфекції. Але цю воду споживають лише 64% жителів області. Для решти людей альтернативи колодязній воді й зі свердловин немає.

– Люди, які не мають можливості користуватися централізованим водопостачанням, мусять вживати воду з криниць і свердловин. Порада цим споживачам тільки одна – воду кип’ятити і пропускати через фільтри. Бажано зробити аналіз води, щоб залежно від показників, вибрати потрібний фільтр, – порадила лікарка.

текст і фото: Любов Попович