Чому люди палять листя? «КП» поїхала в села, щоб отримати відповідь на запитання
Уже сезонна традиція – кожної осені після збирання городини і з першим опалим листям міста і села затягує сизим димом. Господарі, готуючись до зими, згрібають і спалюють суху траву та листя. Адже це чи не найшвидший і найзручніший спосіб його позбутися. Чи усвідомлюють люди наслідки цього, чи знають інші варіанти використання опалого листя? «КП» побувала у селах Кропивницького району і поспілкувалася з паліями.
– Ну, а куди ж мені його дівати? Я не часто спалюю, тільки коли листя осипається. У нас усі тут палять, – відповіла жителька села Іванівка, куди «КП» заїхала у передвечірній суботній рейд.
Жінка зізнається, про шкоду від спалювання сухостою чула.
– А як мені немає куди його діти? Раз у місяць вивозять сміття, але беруть тільки у мішках, а якщо на купках, то не забирають. Де мішків стільки набрати? Ну, давайте, я не палитиму, а в балку виноситиму. Воно ж куди? Розлітатиметься. Завжди палили і зараз палять. Сусіди не скаржаться, – розповіла співрозмовниця.
У цьому селі журналісти помітили ще кілька тліючих куп листя.
Через дорогу від однієї з таких на лавочці сидять дві жіночки поважного віку, поруч на землі лежать граблі. Йдемо до них. Помітивши фотоапарат – питають:
– Кореспонденти? Ой, це ви до нас, бо ми палимо? Не треба, дівчатка. Ми ж сидимо, стережемо. Згорить – затушимо, – першими заговорили жінки. – У нас цей рік нічого нема – ні вишень, ні яблук. У Безводні горіхи мішками збирали, а у нас – жодного, зате листя багато. Ось осипалося, згребли, винесли у яму і підпалили.
– Знаєте, що це шкідливо для здоров’я і небезпечно – вогонь може швидко розійтися по території? – звертаємося до них.
– Та нам же по телевізору щодня розказують про це і староста села каже. Але ж сьогодні (17 жовтня – «КП») субота, вихідний. Думали, що ніхто не побачить. А тут – ви! Ми тихенько спалимо, водою потім яму заллємо і прикидаємо. Ми ж так не лишимо. Ех, зараз усі палять… Це, слава Богу, на тій стороні ще очерт не горить, – відповідають жінки.
У селі всі один одного знають і хто на чому їздить. Помітивши незнайому машину і людей недалеко від купи тліючого листя, на розвідку прийшов сусід.
– Хто оце підпалив? – підходячи до купи листя, звертається літній чоловік.
– А ви самі не спалюєте? – питаємо його зустрічно.
– Ні-і-і!
– А куди діваєте листя?
– У мене його нема, – відповідає чоловік і одразу виправляється. – Компостую років чотири. А потім те все на город. Де ж мені ще брати добрива? Я думав тут чи хата вже горить, чи хто його зна. Хоч би взяли та потушили! Дихати вже немає чим! – обурюється чоловік.
І тут жінки з лавочки йому у відповідь в один голос: – А як ти очерет палиш? Так усім дихати нема як!
ШКОДА ВІД СПАЛЮВАННЯ ЛИСТЯ І СУХОСТОЮ
– Під час спалювання забруднюється повітря, вода, грунт. Відповідно – це загроза для здоров’я людей. Так провокується низка захворювань дихальних шляхів, шкіри, онкологічних хвороб. Особливо небезпечно для дітей та людей старшого віку. Зокрема, під час тління листя виділяються бензопірен, що може викликати у людини рак, та діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин, – пояснює речниця Держпродспоживслужби в області Наталія Шевченко.
Крім цього, через спалювання сухої трави і листя виснажується грунт, промерзання землі взимку збільшується у 2-4 рази, гинуть тварини.
– Згорають зимуючі корисні комахи, знищується насіння і коріння рослин. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Стільки ж треба для відновлення нормального життя рослин і комах на місці підпалу. Під час спалювання рослинності в землі від диму задихаються гризуни, часто не встигають втекти зайці, згорають пташині гнізда. Саме зі спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж, – підкреслює Наталія Шевченко.
У Головному управлінні державної служби з надзвичайних ситуацій уточнюють, що такі пожежі ускладнюються швидким розповсюдженням вогню. Можуть загорітися будинки, електропідстанції, газорозподільчі станції, пошкодитися лінії електропередач і навіть початися техногенна катастрофа.
– Цьогоріч на території області виникло 467 пожеж на відкритих територіях. Загальна площа, пройдена вогнем, складає понад 160 гектарів. За аналогічний період минулого року сталося 1158 пожеж площею близько 485 гектарів і 62 пожежі сільгоспугідь площею близько 163 гектари, – говорить речниця Головного управління ДСНС України у Кіровоградській області Оксана Мачак.
Кіровоградський гарнізон постійно знаходиться у повній бойовій готовності.
– На цілодобовому чергуванні перебувають 211 чоловік особового складу та 54 одиниці техніки, яких можуть залучити для гасіння лісових пожеж. У разі ускладнення обстановки для підсилення додатково можна залучити 256 чоловік особового складу та 67 одиниць техніки. Також готові пожежно-рятувальні автомобілі підвищеної прохідності з великим запасом води та інженерна і спеціальна техніка, уточнені карти-схеми лісових насаджень. Крім цього, працівники Головного управління ДСНС в області постійно проводять роз’яснювальну роботу і рейди, – зазначила Оксана Мачак.
УТИЛІЗАЦІЯ ЛИСТЯ
У Держпродспоживслужбі області зазначають, найкращий спосіб – компостування.
Компостну яму ліпше зробити у тіні. Для компостування, окрім листя і рослинних залишків, підійдуть фрукти, овочі, ягоди, чай і кава, злаки. Глибина ями не повинна перевищувати 40-50 сантиметрів. Ізольовувати стінки не треба, адже у процесі створення компосту активну участь беруть хробаки і мікроорганізми, що живуть у грунті.
Використовувати компост як добриво можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще
чотири роки.
текст: Наталка Маринець
фото диму: Наталка Маринець
