Борги за комуналку списуватимуть з рахунків автоматично. Як це працюватиме?
Не дарма у народі кажуть: сплатив борги – спи спокійно. Новина про автоматичне списання боргів уже майже місяць не дає українцям спокійно спати. Наказ Міністерства юстиції набув чинності на початку липня і буквально забрав спокій в усіх, хто має борги з оплати комунальних послуг. Якщо раніше під його дію потрапляли тільки ті, хто не платить аліменти і штрафи, то відтепер новація розповсюджується і на боржників за комунальні послуги. А таких боргів, за інформацією Державної служби статистики, в українців станом на початок липня – майже 70 мільярдів гривень!
Скільки боргів за комунальні послуги назбиралося в жителів Кіровоградської області, як діє Автоматизована система виконавчого провадження, як відбувається арешт рахунків у банках і на що сподіваються підприємства, що надають комунальні послуги – далі у матеріалі.
Раніше процес стягування боргів був складним і бюрократичним. Найперше – наявність боргу потрібно було довести в суді, після цього державний або приватний виконавець звертався до всіх банків країни з поштовими запитами, щоб визначити, де у боржника є рахунки і скільки на них грошей. Нерідко банки відмовлялися надавати інформацію, аргументуючи це банківською таємницею. Поки виконавець займався бюрократичними процедурами, боржник уже міг зняти всі гроші з картки й уникнути відповідальності. Відтепер ситуація змінилася. На вимогу виконавця банки зобов’язані надавати інформацію про рахунки боржника та суму коштів на них. Утім зразу списання грошей не відбуватиметься, бо для арешту боргу потрібне рішення суду. Якщо раніше ця процедура затягувалася через бюрократичний механізм, то зараз банки і виконавці взаємодіятимуть в електронному вигляді – через Автоматизовану систему виконавчого провадження.
Скільки боргів мають жителі Кіровоградщини
У Кіровоградській області з початку нинішнього року станом на 1 липня заборгованість населення за спожиті комунальні послуги збільшилася на 17 мільйонів і становить більше 517 мільйонів гривень.
Як повідомила директорка департаменту житлово-комунального господарства облдержадміністрації Ольга Довжук, у цій загальній сумі заборгованість за послуги з утримання багатоквартирних будинків становить майже 83 мільйони гривень, за теплопостачання – більше 138 мільйонів, за водопостачання – майже 98 мільйонів гривень. За цей же період комунальні підприємства області подали до суду про стягнення заборгованості за тепло і воду 16 тисяч 539 позовів на загальну суму 95 мільйонів гривень. Розглянули в судах 13 тисяч 499 справ на суму 56 мільйонів гривень. Уже утримали з боржників за надані послуги з теплопостачання 8,2 мільйона, за водопостачання – 8,5 мільйона гривень.
До категорії боржників потрапила і кропивничанка Галина Чумаченко. Звістка про автоматичне списання боргів з рахунку у банку неабияк налякала жінку. Кілька днів вона не могла дати собі ради – де знайти необхідну суму для погашення боргу, щоб їй не арештували рахунок, на який вона отримує пенсію.
– Борг накопичився за кілька років, бо моєї пенсії не вистачає, аби вчасно оплачувати повністю всі платіжки за комунальні послуги. Я отримую субсидію, але цієї допомоги не вистачає, щоб за все одразу оплатити. Загалом комунальна плата за місяць в опалювальний сезон за мою трикімнатну квартиру сягає майже чотирьох тисяч гривень. А пенсію отримую дві тисячі. Трохи додають субсидії. Та якщо заплатити всю комуналку, то на життя і на харчі не залишається зовсім нічого, – розповідає жінка.
Аби не втратити субсидію, пенсіонерка реструктурувала борги, але тепер до звичайної щомісячної суми комірного додалася ще частка минулого боргу, тож сума стала ще більшою.
– Я не знаю, як платити далі, грошей не вистачає все одно. А якщо ще арештують мою пенсію і автоматично забиратимуть гроші, то мені – хоч зуби на полицю клади, – бідкається літня жінка.
Як діє виконавча служба
Яким чином відбувається арешт коштів на банківських рахунках пояснила старший державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Валентина Пісна.
– Коли на виконання приходить виконавчий документ, виконавець одразу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Автоматично арештовувати кошти на рахунках можна всім боржникам, які потрапили до відповідного реєстру боржників, на підставі відповідного рішення суду або іншого органу (посадової особи). Автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями. Державні виконавці виносять постанову про накладення арешту на кошти боржника, дана постанова за допомогою електронного цифрового підпису в електронному вигляді направляється банкам, які підключені до автоматизованої системи виконавчих проваджень. Направляється рішення про арешт коштів у банк і вже за 1-1,5 години рахунки блокуються. Банк повідомляє виконавчу службу про те, є у боржника рахунок чи ні, що арешт накладено або ні. Суми заборгованості за комунальні послуги бувають різні, найбільша у моїй практиці становила 54 тисячі гривень. Якщо у людей немає рахунків і коштів для сплати боргу, державні виконавці виходять за місцем проживання боржника і описують майно, на яке можна накласти арешт у межах виконавчого провадження. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Під опис може потрапити навіть житло, але у тому випадку, коли сума заборгованості перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати, що станом на сьогоднішній день становить 120 тисяч гривень. У такому разі житло боржника описується і реалізується на прилюдних торгах. Аби уникнути помилки через випадковий збіг даних кількох осіб, накласти арешт на кошти боржника можна тільки за наявності ідентифікаційного коду, який повністю співпадає з іншими персональними даними боржника. Якщо хоч якісь дані не співпадають, неможливо накласти арешт. Але навіть коли помилка сталася й арештували рахунок людини, яка не має боргів за комунальні послуги, кошти завжди можна повернути, – пояснює Валентина Пісна.
За словами державного виконавця, останнім часом кількість проваджень про стягнення боргів за комунальні послуги суттєво не збільшилася. Це залежить від того, скільки позовів подали до суду комунальні підприємства і скільки рішень встигли винести суди.
Як арештовує рахунки банк
Не оплатив платіжку, а завтра банк списав кошти – такого не може бути. Борги, як і раніше, стягуються за визначеною законом процедурою. Арешт одного або декількох рахунків можливий виключно в разі відкриття виконавчого провадження, а не просто за чиїмось бажанням, пояснює процедуру арешту рахунків банком спеціалістка з комунікацій «Приватбанку» Анжела Дзінзюра.
– Щоб стягнути борг за комунальні послуги, керуюча компанія або ОСББ спочатку повинні звернутися до суду, виграти цей процес, отримати відповідне судове рішення, дочекатися, поки воно вступить у законну силу, потім отримати на цій підставі виконавчого листа і направити його в державну виконавчу службу або приватному виконавцю. І тільки тоді заявники можуть чекати повернення заборгованих їм коштів. Ця система діє давно і нічого в цьому плані не змінилося, – каже співрозмовниця «КП».
Головна новація, пов’язана з набуттям чинності наказу Мін’юсту – перехід від паперового до електронного обміну документами.
Анжела Дзінзюра зазначає, при арешті рахунків гроші на них будуть надходити, але їх не можна буде списати без дозволу виконавця, який ініціював цей арешт. Але як тільки боржник сплатить борг і перерахує необхідну суму на рахунок виконавчої служби, в НБУ надходить інформація про це і арешти з рахунків знімаються.
– Якщо ж боржник відмовиться добровільно заплатити борг, виконавець зможе звернутися до суду за отриманням рішення про конфіскацію грошових коштів на арештованих рахунках для оплати боргів. Тільки тоді, за рішенням суду, гроші можуть бути автоматично списані з арештованих рахунків для погашення боргу, – пояснила спеціалістка з комунікацій «Приватбанку».
Чи все заберуть і хто цьому радий?
На результати дії автоматичної системи арешту боргів сподіваються всі підприємства, які надають комунальні послуги. Директор обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» Роман Ілик каже, борги деяких абонентів перед підприємством сягають 15-20 тисяч гривень.
– Ця новація Міністерства юстиції повинна стимулювати споживачів, які мають борги, активніше їх сплатити, а комунальні підприємства – звертатися до суду про стягнення боргів. Сподіваюся, що ця новація дасть свої позитивні результати, – прокоментував Роман Ілик.
А от чи всі кошти з рахунків заберуть за борги, пояснили у Міністерстві юстиції. Там кажуть, що арешт і списання поширюється тільки на суму наявної заборгованості, підтвердженої рішенням суду. Решта коштів на рахунку залишається. Арештувати більше, ніж сума боргу, можуть тільки у випадку, якщо до неї увійдуть судові збори, виконавчі витрати, штрафи і пені за простроченою заборгованістю.
Важливо знати, що під арешт і списання можуть потрапити і соціальні рахунки, на які надходять пенсія, стипендія або інша державна допомога. Але це можливо тільки в разі відсутності у боржника інших рахунків і майна для погашення заборгованості. Крім того, стягнення з соціальних рахунків проводиться за окремим порядком, а частка відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 20%.
Як захистити свої гроші?
Кожному важливо знати повну інформацію про свої борги. Але навіть коли відомо, що вони є, до моменту списання коштів ще має бути рішення суду, а цьому передують засідання та повідомлення. Не знати про наявність боргу майже неможливо.
Щоб не доводити справу до автоматичного арешту коштів, необхідно час від часу перевіряти наявність проваджень, вчасно платити штрафи і виконувати рішення суду. Важливо пам’ятати: якщо кошти з рахунку списали безпідставно або виконавцем були допущені порушення, завжди можна звернутися до суду й оскаржити рішення.
текст: Любов Попович
фото: Олексій Каприця, з відкритих джерел
інфографіка: міністерство юстиції
