Сотня городів «пішли за водою»: У Кетрисанівській громаді затопило дев’ять сіл

Сильні зливи, які пронеслися на минулому тижні півднем Кіровоградщини два дні поспіль, наробили селянам такої великої шкоди, що вони ще довго прибиратимуть наслідки стихії зі своїх обійсть і садиб. Такої кількості опадів не витримали три греблі і зруйнувалися. Як наслідок – затопило дев’ять сіл Кетрисанівської громади Кропивницького району: Буховецьке, Маковіївка, Рощахівка, Ганнопіль, Маріуполь, Миколо-Бабанка, Новоградівка, Новосамара й Апрелівське. Залило і замулило 99 городів, 29 погребів, 14 криниць. Хоча вода зійшла швидко, люди досі оговтуються після стихії, відкачують воду з погребів, висушують промоклі приміщення і речі, підраховують збитки від втраченої городини і збіжжя. «КП» бачила, якої шкоди завдала стихія, і дізнавалася, чи отримають постраждалі селяни грошову компенсацію

Наслідки негоди помітні ще далеко до під’їзду до постраждалих сіл. У низинах дорога добре замулена, а обабіч дерева повикручувало і повкладало на землю сильним вітром.

З усіх дев’яти сіл, якими пронеслася негода, найбільше дісталося Миколо-Бабанці і Буховецькому. Їхньою територією протікає річка Гнилий Єланець. Зазвичай русло річки вузьке, мілке і маловодне. Інколи у спеку вона місцями навіть пересихає. Річка дуже заросла очеретом, тому, коли вода ринула через прорвані греблі, просто не змогла пройти через русло. Води було настільки багато, що вона текла прямо полями і левадами у низини, змітаючи все на своєму шляху. Злива тривала чотири години поспіль, тож підтопило навіть обійстя, що стоять далеко від річки. Люди кажуть, такої зливи, яка йшла два дні поспіль, ще не бачили.

Миколо-Бабанка

У Миколо-Бабанці зупиняємося на центральній вулиці. Тут людські городи простяглися в низину до річки. Жителька Світлана запрошує пройти на її город.

– Вода тут стояла по коліно. Залило і замулило все. Там вище картопля, може ще врятується, а баштан, огірки, напевно, вже пропали, нічого з них не буде, – каже молода жінка і бідкається більше за сусідку бабу Зіну, яка живе ще ближче до річки.

Від Світлани прямуємо у провулок до хати 75-річної Зінаїди Незельсь­кої. Бабуся зустрічає заклопотано: негода біди наробила, а наслідки прибрати вона не в змозі.

– Увесь відсів із вулиці змило мені в двір, вода була в дворі по коліно, затопило погріб, вся консервація пішла під воду, свердловину, з якої беру питну воду, город геть замулило, – бідкається літня жінка. – Два дні відкачували, дякую хлопцям, молодці, швидко приїхали, допомогли. Сьогодні (у середу 8 липня – ред.) всю воду вибрали з погреба, а через дві години вона знову дійшла аж до верхніх сходів. Вода у свердловині стала брудна і каламутна, пити не можна. Дякую сусідові, що привіз мені чистої попити.

Йдемо за бабусею на город. Шкода дивитися на труд жінки, який пішов за водою.

– Квасоля, помідори пропадуть. Хтозна чи картопля врятується. Ото тільки баштан залишився неуш­кодженим, бо посадила найвище біля хати. Приїжджайте на кавуни, може хоч вони вродять, – запрошує жінка.

Далі прямуємо через міст через річку Гнилий Єланець на інший бік села. Побачене важко описати словами. Вода йшла поверх мосту і розлилася далеко від ширини русла. Городи в низині замулені повністю, видно тільки невеликі горбочки, де до цього росла городина.

– Мій город – у найнижчій точці, то найбільше постраждав. Під багнюкою все – картопля, капуста, помідори… Це вже вдруге за останні три тижні. Водою зносило все… Тут ось неподалік діти купалися в калабані, – розповідає Олександр Булавін і показує відео повені, яке зняв на телефон. Молодий чоловік за збитками дуже жалкує, утім каже, вже звик до них, бо вже раз переорав усе посаджене на городі, тепер знову переоре. – Посаджу кукурудзу, може встигне вирости бадилля на корм худобі.

Ще одна жителька – Ольга Мельниченко – каже, до таких збиткових наслідків призвела не лише природна стихія, а й недбальство людей, бо повирубували посадки і порозорювали поля до самих будівель. Воду просто ніщо не могло стримати.

– З вигону, який через дорогу, вода пішла прямо мені у двір через гараж і літню кухню. Зразу почали городити старими матрацами, але це було марно, рівень води був по коліно, всю землю, відсів із дороги несло мені в господарчі будівлі. Два дні вигрібали і прибирали той намул, – скрушно розповідає жінка.

Рощахівка

З Миколо-Бабанки прямуємо у сусіднє село – Рощахівку, яке за сім кілометрів. Там злива теж наробила біди, але найбільше постраждала хата і господарство Галини і Миколи Залузьких. Їхнє обійстя стоїть у низині зовсім близько до річки. Господарі щодня вигрібають воду і нанесений мул, але вичистити і висушити підтоплені сараї, збіжжя і речі, кажуть, зможуть не скоро. Галина з розпачем розповідає, вода у дворі стояла на метр, затопило літню кухню, сараї, де була худоба, зберігалося зерно. Город і засіяна пшеницею ділянка вкриті товстим шаром мулу, вигрібна яма, погріб – повні води.

– Це було щось страшне! Така вода йшла! Коли ми побачили, що насувається, першими почали рятувати худобу. Свиней і корову перегнали до сусідів вище. Встигли трохи винести зерна, але пропало більше тонни. За двором лежали дрова, то водою їх знесло, вода йшла з такою силою, що он борону перевернуло, – розповідає подружжя.

Галина і Микола кажуть, для них наслідки могли бути набагато гіршими, якби не сусіди і родичі, які дуже швидко поспішили на допомогу.

– Не втомлююся дякувати усім сусідам і родичам. Люди набирали в мішки пісок, землю і городили, щоб вода не так ішла у двір. Але шкоди завдало багато. Картопля на городі вже почала гнити, на осінь не буде що збирати, в колодязі вода брудна. Відкачати воду з погреба не можемо, бо вона набирається знову, – розповідає жінка і показує на телефоні відео про страшну стихію, яке встигли зняти сусіди й онучка.

Господарі кажуть, ще нікуди не зверталися по допомогу та й мало на неї сподіваються, бо відшкодувати все навряд чи хтось зможе. Відмити від бруду і висушити якесь майно ще можна, а втрачений урожай уже не повернеш.

Чи чекати відшкодування збитків?

Переймається бідою, яка спіткала односельців, староста Миколо-Бабанки Клавдія Щербина.

– У нашому селі затопило 20 городів, хату, 10 погребів, у Буховецькому вода в хатах стояла по вікна, меб­лі попсувалися. Якщо майно ще можна порахувати і компенсувати грошима, то як порахувати городину? – каже староста.

Клавдія Щербина розповідає, на людську біду одразу відреагували у Кетрисанівській сільській раді, приїхали оперативно і допомагали найперше стареньким, які не могли впоратися з бідою самотужки.

– Вдячна за швидке реагування і допомогу керівнику комунального підприємства «Кетрисанівське» Миколі Крамаренку, головному інженеру Роману Рибачуку, працівнику Анатолію Погорєлову. Вони закатали рукава і відкачували воду з погребів. Інші жителі села, яких не зачепило підтоплення теж дружно долучилися, – розповідає Клавдія Щербина.

Жінка каже, стихія додала клопотів до ще однієї біди, від якої потерпають люди, – рух важковагового транспорту через село. Відколи на трасі Кропивницький-Миколаїв встановили ваги для фур, вони почали їх обминати, аби не показувати перевантаження, і поїхали в об’їзд через села.

– Наші дороги не розраховані на такий важкий транспорт. У день через село проїжджає по пів сотні машин. Торік ми зробили ямковий ремонт, а сьогодні всі дороги вже розбиті. Та найбільша проб­лема виникла з мостами. В селі є два історичні венеціанські мости, через які проходить дорога. Від руху важковагового транспорту вони почали тріскатися і руйнуватися. Якщо машини не зупинити, мости довго не простоять. А на їхній ремонт, за попередніми підрахунками, потрібно 4 мільйони гривень. Зруйновані дороги і ливнівки обабіч також стали причиною підтоплення, – каже Клавдія Щербина.

У Кетрисанівській сільській раді запевнили, людей сам на сам з бідою не залишать.

– Ми переписали всі домоволодіння, яким стихія завдала збитків. За можливості надаватимемо матеріа­льну допомогу людям. У першу чергу тим, у кого ушкоджене майно – хати, меблі, бо цю шкоду легше обрахувати. Збитки, завдані городам, зараз обліковують старости сіл, їх обрахувати важче, але матеріальну допомогу люди отримають. Залежно від обсягів завданої стихією шкоди, виплатимо людям від однієї до п’яти тисяч гривень допомоги, – повідомив заступник голови Кетрисанівської сільської ради Дмитро Гурдаш.

На отримання компенсації людям треба писати заяви до сільської ради, наголосив заступник голови.

 

текст: Любов Попович
фото: Людмила Попудіна