Кропивницька районна рада зберегла лікарню на Балашівці
Депутати Кропивницької районної ради на своїй сесії 17 червня проголосували за передачу Центральної районної лікарні Великосеверинівській громаді. Цим рішенням вони зберегли медзаклад від закриття, відтак пацієнти і надалі зможуть отримувати гарантовану державою медичну послугу.
– Передати лікарню в громади – це вимога закону, – пояснює голова районної ради Андрій Лейбенко. – Цьому рішенню передували засідання профільної комісії та президії районної ради. Але найголовніше, що залишилося за кадром, – це пів року наполегливої роботи і складних перемовин. Щоденні бесіди з головами і депутатами громад, зустрічі з жителями, участь у засіданні сесій сільських рад… Це питання, незважаючи на купу важливих питань у районній раді, щодня було першим у списку на вирішення.
У лікарні – 249 працівників. Зарплати медикам повністю оплачує держава. Тому було єдине прохання до громад – покривати лише комунальні послуги.
– На утримання лікарні в рік треба 4,5 мільйона гривень. Із них два мільйони гривень лікарня заробляє самостійно на платних послугах. Цими коштами оплачуємо електроенергію, воду та вивезення сміття. Національна служба здоров’я України покриває заробітні плати персоналу, – зазначив головний лікар Юрій Пивоварчук.
Оскільки лікарня зареєстрована в Аджамській громаді, податки, відповідно, отримувала ця громада. Втім, за словами керівництва райради, Аджамська громада жодної копійки не надала за останні пів року. Якби Аджамська громада повертала податки, то лікарня б більше б не потребувала коштів.
– Існування лікарні було під загрозою і прикро, що мені пів року довелося вмовляти громади забрати лікарню, щоб жителі їхніх же територій мали змогу лікуватися, – наголошує Андрій Лейбенко. – Мої наміри в деяких громадах називали популізмом і піаром. А я відверто не розумію позицію громад і чому районна рада має вмовляти їх продовжити життя медзакладу. Громади знали, що лікарні загрожувало закриття. І такого цинічного ставлення до здоров’я жителів і сфери медицини я ще не бачив. Це єдина в області районна лікарня, щодо якої не було рішення. У районної ради не було сумнівів, що лікарня має існувати! Чому громади за пів року не дали жодної копійки на комунальні послуги? Чому районна рада, не маючи джерел доходів, зі зекономлених коштів у процесі реорганізації району знайшла можливість і, дякуючи позиції депутатів, виділила кошти на погашення боргу за весь опалювальний період? Питань у мене дуже багато…
Майже пів року громади не могли визначитися, хто зможе прийняти у власність лікарню. Пів року районна рада офіційно писала листи громадам і місту Кропивницькому з проханням визначитися з долею медзакладу, каже очільник району.
– Відповідь отримали лише від Кропивницької міської ради з роз’ясненням, що жителі міста в цьому закладі не лікуються й історично він обслуговував виключно жителів колишнього Кіровоградського району. Тобто жителів тих п’ятьох громад, до яких ми пів року зверталися взяти лікарню. Це Аджамська, Великосеверинівська, Первозванівська, Катеринівська і Соколівська громади. Відповіді не було жодної! Але сьогодні дякую депутатам районної ради, що допомогли визначитися громадам, куди районна рада передає лікарню. Маємо правильний результат, тож жителі громад зможуть і надалі отримувати гарантовані законом медичні послуги. Далі – рішення за громадами, – сказав Андрій Лейбенко.
Чи готова прийняти Центральну районну лікарню Великосеверинівська територіальна громада, «КП» запитала в її очільника
Сергія Левченка.
– Рішення районної ради абсолютно не пов’язане з чинним законом про місцеве самоврядування, де чітко написано, що районна рада зобов’язана передати медичний заклад тим громадам, на території яких він знаходиться. Кропивницька Центральна районна лікарня не знаходиться на території Великосеверинівської громади. Вважаю, що рішення районної ради прийняте не в законній площині, без отримання попередньої згоди Великосеверинівської громади, – повідомив Сергій Левченко.
Голова Великосеверинівської територіальної громади зазначив, оскаржувати рішення районної ради не буде, оскільки права громади не були порушені. Питання про Центральну районну лікарню виноситиметься на розгляд депутатів сільської ради і вже вони вирішуватимуть її подальшу долю.
текст і фото: Ірина Іванова
– Передати лікарню в громади – це вимога закону, – пояснює голова районної ради Андрій Лейбенко. – Цьому рішенню передували засідання профільної комісії та президії районної ради. Але найголовніше, що залишилося за кадром, – це пів року наполегливої роботи і складних перемовин. Щоденні бесіди з головами і депутатами громад, зустрічі з жителями, участь у засіданні сесій сільських рад… Це питання, незважаючи на купу важливих питань у районній раді, щодня було першим у списку на вирішення.
У лікарні – 249 працівників. Зарплати медикам повністю оплачує держава. Тому було єдине прохання до громад – покривати лише комунальні послуги.
– На утримання лікарні в рік треба 4,5 мільйона гривень. Із них два мільйони гривень лікарня заробляє самостійно на платних послугах. Цими коштами оплачуємо електроенергію, воду та вивезення сміття. Національна служба здоров’я України покриває заробітні плати персоналу, – зазначив головний лікар Юрій Пивоварчук.
Оскільки лікарня зареєстрована в Аджамській громаді, податки, відповідно, отримувала ця громада. Втім, за словами керівництва райради, Аджамська громада жодної копійки не надала за останні пів року. Якби Аджамська громада повертала податки, то лікарня б більше б не потребувала коштів.
– Існування лікарні було під загрозою і прикро, що мені пів року довелося вмовляти громади забрати лікарню, щоб жителі їхніх же територій мали змогу лікуватися, – наголошує Андрій Лейбенко. – Мої наміри в деяких громадах називали популізмом і піаром. А я відверто не розумію позицію громад і чому районна рада має вмовляти їх продовжити життя медзакладу. Громади знали, що лікарні загрожувало закриття. І такого цинічного ставлення до здоров’я жителів і сфери медицини я ще не бачив. Це єдина в області районна лікарня, щодо якої не було рішення. У районної ради не було сумнівів, що лікарня має існувати! Чому громади за пів року не дали жодної копійки на комунальні послуги? Чому районна рада, не маючи джерел доходів, зі зекономлених коштів у процесі реорганізації району знайшла можливість і, дякуючи позиції депутатів, виділила кошти на погашення боргу за весь опалювальний період? Питань у мене дуже багато…
Майже пів року громади не могли визначитися, хто зможе прийняти у власність лікарню. Пів року районна рада офіційно писала листи громадам і місту Кропивницькому з проханням визначитися з долею медзакладу, каже очільник району.
– Відповідь отримали лише від Кропивницької міської ради з роз’ясненням, що жителі міста в цьому закладі не лікуються й історично він обслуговував виключно жителів колишнього Кіровоградського району. Тобто жителів тих п’ятьох громад, до яких ми пів року зверталися взяти лікарню. Це Аджамська, Великосеверинівська, Первозванівська, Катеринівська і Соколівська громади. Відповіді не було жодної! Але сьогодні дякую депутатам районної ради, що допомогли визначитися громадам, куди районна рада передає лікарню. Маємо правильний результат, тож жителі громад зможуть і надалі отримувати гарантовані законом медичні послуги. Далі – рішення за громадами, – сказав Андрій Лейбенко.
Чи готова прийняти Центральну районну лікарню Великосеверинівська територіальна громада, «КП» запитала в її очільника
Сергія Левченка.
– Рішення районної ради абсолютно не пов’язане з чинним законом про місцеве самоврядування, де чітко написано, що районна рада зобов’язана передати медичний заклад тим громадам, на території яких він знаходиться. Кропивницька Центральна районна лікарня не знаходиться на території Великосеверинівської громади. Вважаю, що рішення районної ради прийняте не в законній площині, без отримання попередньої згоди Великосеверинівської громади, – повідомив Сергій Левченко.
Голова Великосеверинівської територіальної громади зазначив, оскаржувати рішення районної ради не буде, оскільки права громади не були порушені. Питання про Центральну районну лікарню виноситиметься на розгляд депутатів сільської ради і вже вони вирішуватимуть її подальшу долю.
текст і фото: Ірина Іванова