«Маєчки» за 17 тисяч гривень. В Україні заборонили пластикові пакети

За відповідний закон у перший день літа проголосували більшість депутатів – 297. Через тиждень його підписав президент Володимир Зеленський. Закон забороняє розповсюдження надтонких пластикових пакетів. Це ті самі малі прозорі пакетики-маєчки або інколи без ручок, зазвичай безкоштовні, в які набирають цукерки, фрукти, овочі… Вони швидко рвуться і фактично не придатні для переробки. Також заборонили тонкі пакети. Їх переважно пропонують на касах і вони можуть витримати від 3 до 20 кілограмів і більше. Ще один вид пакетів, які потрапили під заборону – оксорозкладні пластикові. У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів пояснюють, такі пакети – бомба уповільненої дії, оскільки їх виготовляють із використанням оксодомішок. Вони допомагають розпадатися пакету на мікропластик, який легко потрапляє в довкілля та воду і несе велику загрозу для здоров’я людини.

Далі розкажемо, яке покарання за порушення закону, які є винятки та чи готова Кіровоградщина до нововведень.

Чи не щоразу під час походу у магазин чи на ринок ми купуємо пакети – маленькі, щоб все розкласти, великі, щоб все зібрати купи і принести додому. Вдома їх або викидаємо, або ховаємо у шухлядку, а під час чергового походу за покупками – знову новий пакет. Часто навіть не звертаючи уваги, скільки ж ми купуємо і викидаємо таких торбин. Можливо, допоможе задуматися сміттєзвалище у Кропивницькому, що на Завадівці… Блакитні, білі, жовті, чорні пакети розлітаються з полігону на кілька кілометрів. Вони на гілках дерев, у траві, на узбіччях… І море такого «добра» на самому звалищі. Об’єми, насправді, вражають.

За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, 33 країни повністю заборонили використання та обіг деяких поліетиленових пакетів. 53 країни ввели часткову заборону або податок на поліетиленові пакети. До вирішення проблеми забруднення довколишнього середовища пластиковими пакетами долучилася й Україна. Закон уже набрав чинності, втім перші заборони почнуть діяти лише через пів року.

Як працює закон?

Згідно з документом, з 10 грудня заборонять безоплатне розповсюдження пластикових пакетів, крім біорозкладних, у роздрібній торгівлі та закладах громадського харчування. Пластикові пакети можна буде лише продавати. При цьому роздрібні ціни на них не можуть бути нижчими за мінімальні ціни, які встановить Кабмін. За безкоштовне розповсюдження – штраф 3,4 тисячі гривень.

Також має бути обов’язкове маркування біорозкладних пластикових пакетів, які мають відповідати націо­нальним або європейським стандартам утилізації – шляхом компостування або біорозкладання.

А через 9 місяців тонкі, надтонкі та оксорозкладні пакети заборонять розповсюджувати зовсім.

Виняток – надтонкі пластикові пакети шириною до 225 міліметрів, глибиною до 345 міліметрів і довжиною до 450 міліметрів, які призначені для пакування чи транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка. Вони дозволені до продажу до 1 січня 2023 року.

Тих, хто не дотримуватиметься заборон і продаватиме надтонкі, тонкі пакети-маєчки та оксорозкладні пакети штрафуватимуть – від 8,5 до 17 тисяч гривень. За повторне порушення протягом трьох місяців – від 17 до 34 тисяч гривень.

Якої шкоди завдають пластикові пакети?

У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів кажуть, пакети легкі і розлітаються на великі відстані, забруднюючи природу. Тварини на землі й у воді заплуту­ються у пакетах, інколи сприймають за їжу і їдять їх, від чого часом гинуть. Через скупчення пакетів замулю­ються джерела.

Пластикові торбинки можуть розкладатися більше 100 років, але поки вони повністю не руйнуються в природних умовах. Переважно вони розкладаються на мікроскопічні шматочки, які осідають у грунтах або забруднюють водойми. Вчені досі не знають повного масштабу негативних впливів пластикових відходів, щоб оцінити можливі сценарії його впливу на природні цик­ли. Також не знають, як метаболізм та імунітет людини реагуватимуть на підвищену концентрацію пластичних частинок у нашій системі. Та впевненні, що негативно.

Більшість пакетів виготовлені з поліетилену, речовини, що отримується при переробці сирої нафти та природного газу. Нафта та природний газ – це невідновлювані ре­сурси викопного палива, і завдяки їхньому видобутку та виробництву, вони викидають парникові гази та сприяють глобальним змінам клімату. Виробництво пакетів дуже енергоємне.

Для переробки пластикового пакета необхідне спеціалізоване дороге обладнання, яке може розбити пластик і перетворити його в новий продукт. Але далеко не всі підприємства можуть собі таке дозволити. Тому у міністерстві впевнені, що прийнятий закон допоможе запобігти негативному впливу пластику на довкілля та здоров’я людей.

Що пропонує бізнес?

У відділах супермаркетів часто можна побачити упаковки або катушки тонких пакетиків і поліетиленові рукавички, які люди безкоштовно беруть, щоб складати продукти – овочі, фрукти, солодощі, якісь дрібні покупки… На касах переважно пропонують більші пластикові пакети попри те, що мають у продажу екоторбинки та біорозкладні. Їх людина може придбати за бажанням. Деякі магазини і маркети встановили урни для роздільного сміття, а продукти фасують у картонні коробочки чи паперові пакети. Наприклад, так упаковують власну випічку у мережі дискаунтерів «Варто».

– Питання про заборону пластикових пакетів гостро стоїть уже давно. Ми до цього готувалися. Але з виходом закону з’ясувалося, що постачальники розгублені. Оперативно шукають вихід із цієї ситуації: щоб було економічно та, з іншого боку –
законно. Собівартість екологічного пакета значно зростає. Наприклад, якщо зараз середній пакет коштує до 3 гривень, біорозкладний вартуватиме більше 5 гривень. Як до цього поставиться покупець? Навесні мережа дискаунтерів «Варто» брала участь в еко-акції від місцевих активістів – обмінювали поліетиленові пакети на еко-торбинки. Тоді їх назбиралося чимало. Два тижні тому акцію повторили і були здивовані результатом – сумки розлетілися за дві години. Суспільство готове змінюватися та відмовлятися від поліетилену. А мережа дискаунтерів «Варто» всіляко це підтримуватиме, – прокоментували у мережі дискаунтерів «Варто».

Як реагують люди?

«КП» запитала у жителів області, як вони ставляться до прийнятого закону.

Ірина, Кропивницький: Я підтримую це рішення. Вважаю, що треба замітини пакети на біорозкладні й екоторбинки. Використовувати їх не один раз.

Олена, Кропивницький: Проти такого рішення. А чим користува­тися? Звикли вже, все ж таки 21 століття на вулиці. Не розумію, як без таких пакетів.

Іван, Долинська: Мені не зручно ходити в магазини зі своїми лотками, торбами. В магазин ідеш із повним пакетом, повертаєшся з повним пакетом. Зручно, коли все є у магазинах. І в звичайних пакетах упевнений, що ніде нічого не просипиться чи не протече. Якщо вони забороняють, то хай одразу ж пропонують доступну, зручну і не дорогу альтернативу цим пакетам.

Ріта, Кропивницький: Я тільки за! Це корисне рішення. Нарешті!

Лариса, Кропивницький район: Це ж що тепер, у руках все носити? Треба замість пакетів, які забороняють, щоб уже вдосталь було заміни пакування.

Михайло, Кропивницький район: Я вже десь із пів року намагаюся не купувати пакети без зайвої потреби. Коли йду у магазин, завжди беру з собою свій пакет або складаю у рюкзак. Вважаю, що дійсно треба відмовлятися від тих пакетів, бо потім їх викидають і вони розлітаються усюди.

Андрій, Новгородка: Думаю, це хороше рішення. Це ж для екології, чистоти. Коли скупляюся, то купую звичайні пластикові пакети, але не проти брати екоторбинки. Та поки не помічав їх.

Що вже роблять?

Не всім знадобилося саме прийняття цього рішення, щоб задуматися над питанням – пластикові пакети чи екоторби?

Наприклад, кропивничанка Олена Тишечко зі старого одягу шила екоторби. Також раніше «КП» розповідала про акцію у Бобринці – волонтерки обмінювали поліетиленові пакети на екоторби. Тоді за дві години назбирали чотири пакети поліетилену та роздали 280 сумок.

Світлана Стельмашенко з Кропивницького за покупками завжди ходить зі своїми торбинками.

– Взагалі, на мою думку, безглуздо, що в аптеці пару блістерів на касі кладуть у поліетиленовий пакетик або у супермаркетах пару огірків чи в’язку бананів свідомо кладуть у пакет. Люди тягнуть за звичкою пакети, не один-два, а безліч, бо безкоштовно! Не розуміючи, що потім відбуватиметься з цим пластиком далі, – говорить «КП» жінка. – Ці обмеження, які запроваджують, дозволять зменшити кількість сміття, але далі кожна людина має для себе вирішити, чи вона за чисте і краще майбутнє, чи за те, що потерпатиме від непотребу. Треба обдумано ходити за покупками, зі своєю тарою – пластиковими лотками, відерцями чи багаторазовими мішечками з тканини, які можна пошити власноруч, попросити пошити маму або бабусю чи купити онлайн – це все доступно.

Світлана вважає, якщо люди дотримуватимуться кількох правил, то це допоможе зменшити кількість сміття в природі.

– Не купувати одноразові речі, які потім не можна використати повторно, а згодом вони вічність лежатимуть у землі, забруднюватимуть її та воду. Купувати шампуні, гелі в літровій упаковці або печиво в запакованій коробці, цим зменшимо кількість сміття. Нести на ремонт те, що можна відремонтувати і загалом купляти якісні речі, що будуть слугувати роками. Дивитися на маркування пакування і здавати на переробку все, що можна здати. В нашому місті можна здати скляні і ПЕТ-пляшки, папір, металобрухт, також є декілька пунктів, де приймають пляшки від хімії та стретч-плівку. Можна у фейсбуці додатися до спільноти «Кроп без сміття». Там ми обговорюємо цікаві екологічні ідеї. Щомісяця у Krop:HUB збираємося,
аби сортувати сміття і відправляємо його на переробку. Закон корисний в тому, що спонукатиме людей думати! Треба починати щось робити зараз, а не чекати 9 місяців. Не боятися, не соромитися, а діяти! Тільки так ми збережемо нашу землю для наступних поколінь. Це та важлива роль, яку ми можемо відіграти зараз! – зазначила Світлана.

 

текст: Наталка Маринець
фото: Олександр Майоров і надані Світланою Стельмашенко