Ефект фенікса чи останній політ «кукушки»? У Гайвороні провели фестиваль, аби зберегти вузькоколійку
«На першій платформі прибуває потяг…», – сказав жіночий голос у гучномовці. До перону, випускаючи пар і видаючи звук схожий на «куу-куууу», вузенькою колією під’їхав із двома вагончиками уже легендарний паровоз ГР-280, або як його ще називають «кукушка», через сигнал, який він видає. Таких паровозів, які на ходу, лише два в Україні. Один у Гайвороні, інший – в Києві. На залізниці у Гайвороні вузеньких колій, шириною лише 75 сантиметрів, чотири. До карантину ними щодня курсував потяг до Рудниці Вінницької області й у зворотному напрямку. Проїзд коштував 25 гривень. Через запровадження обмежень перевезення зупинили, та після їхнього скасування роботу вузькоколійки так і не відновили. На утримання залізниці в рік потрібно близько 18 мільйонів гривень. А дохід складає лише трохи більше 200 тисяч. 21 і 22 травня у Гайвороні влаштували фестиваль GOODoK_FEST, щоб показати туристичний потенціал вузькоколійки та зберегти її.
На вокзалі Гайворона грає оркестр і дуже людно. Хтось фотографується із раритетною технікою, яка стоїть на пероні і на вузьких коліях, хтось роздивляється малюнки, які робили у рамках конкурсу до фестивалю. Хтось по інший бік вокзалу через залізничні колії, де відчуття, ніби потрапили у минуле століття. На пероні торговці пропонують усе, що мають – хустки, насіння і скручені з паперу кульки для лушпиння, у плетених кошиках горіхи, кукурудза, овочі і фрукти… Охочих пригощають рум’яними пиріжками. На сходинках, устелених ряднами, натерти до блиску чоботи пропонує чистильник взуття, а поруч у вишиванці та картузі у клітинку чоловік грає на акордеоні. Неспішно пероном гуляє годинникар у високому капелюсі і чорній жилетці під ручку із дамою у блакитній сукні і такому ж капелюшку. На шиї у неї перламутрове намисто, а на руках маленькі біло-прозорі рукавички… Гості фестивалю спостерігають за театралізованим дійством, роздивляються все довкола, спілкуються, фотографуються… Та найбільше скупчення на зупинці локомотива.
Усі в очікуванні паровоза, щоб проїхатися туристичним маршрутом, тим паче поїздка безкоштовна. Усього під час фестивалю провели чотири поїздки. Вагони розраховані на 32 сидячі місця.
– Сідаємо на місця і готуємо до перевірки квитки, – говорить провідник, маючи на увазі захисні маски. Також у нього антисептик.
«Кукушка» дає сигнал і рушає у бік Рудниці. Люди з вагончиків махають тим, хто лишився чекати на пероні наступного рейсу, а ті з перону махають тим, кому пощастило втиснутися у чергу на паровоз. Через кілька хвилин маршруту з вікна вагонів можна побачити красу того краю – берези, сосни, зелені галявини, кар’єр… На вигляд – курорт.
– Так гарно! Я взагалі перший раз потягом їду, мені дуже подобається, – захоплено розповідає 12-річний Женя Мазуренко, роздивляючись дорогу з вікна. Його родина приїхала на фест із Хащуватого.
Туристичний маршрут – до залізничного мосту через Південний Буг, який через переплетіння металу дещо схожий на горизонтальну Ейфелеву вежу. До мосту від вокзалу – три кілометри, їхати хвилин 15. За ним уже починається Вінницька область. Під час зупинки пасажири, як мурахи, повиходили з вагонів, щоб зробити фото на згадку на фоні річки, мосту, а також скуштувати сніданок машиніста.
Поки потяг стояв, у топці зготували яєчню з підчеревиною, якою безкоштовно пригощали всіх охочих.
Зупинка потяга – близько години. Перед відправленням машиніст дає кілька попереджуючих сигналів, усі повертаються до вагонів і паровоз рушає.
– Ми дуже чекали на це свято. Я перший раз їду паровозом і мені цікаво. Дуже гарна ідея, тільки місць мало. Є більше бажаючих проїхатися. До карантину він часто їздив, люди на роботу ним добиралися, а ми дивилися обабіч. Цікаво. Буде дуже шкода, якщо вузькоколійку закриють. Це ж атмосфера й історія міста. Ми з донечкою ще й сніданок скуштували. Дуже смачний із хорошим шматком сала з м’ясом, хлібчик дали. А далі підемо на стадіон, – говорить «КП» жителька Гайворона Ірина Григорьєва.
Там для гостей заходу влаштували виставки, майстер-класи, дитячі розваги і концерт.
Чи поновлять пасажирські перевезення – наразі не відомо. А от фестиваль планують проводити і наступного року.
текст: Наталка Маринець
фото: Олександр Майоров
