Кіровоградщина може запозичити досвід Естонії у переробці сміття
Напевно, відколи існує людство, відтоді існує і проблема відходів. Утім, якщо раніше вони були органічними і здебільшого приносили користь довкіллю, то сьогодні – в епоху пластику – сміття стало глобальною проблемою для всього світу. Ніде правди діти – Україна за рівнем чистоти далеко не в перших рядах. Та й Кіровоградщина не може похвалитися зразковим довкіллям, хоча порівняно з іншими регіонами країни, у нас ці справи не такі вже й погані. Як же можна стимулювати зміни у підходах до управління відходами в Україні на рівні виробників та споживачів? Як приватна ініціатива стала популярним світовим трендом? Як просвітницька робота сприяє санітарному очищенню територій? Про це говорили учасники панельної дискусії на тему: «Смітити не можна переробити. Як врятувати країну від сміттєвого колапсу: досвід Естонії та українські реалії», що відбулася в рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства. Як можна застосувати естонський досвід у Кропивницькому – почула «КП».
Україну заполонили сміттєзвалища
Щороку в Україні утворюється більше 470 мільйонів тонн промислових та побутових відходів. Обсяги сміття постійно зростають. Ситуація з утилізацією відходів в Україні дуже відрізняється від реалій в країнах Євросоюзу. Майже 50% побутового сміття ЄС спрямовують на переробку й цей відсоток постійно зростає. В Україні ж сміттєзвалища та полігони займають величезні площі та часто не відповідають нормам екологічної безпеки. Крім того, характерним явищем є мережа стихійних смітників. Згідно з Національною стратегією управління відходами, у 2030 році половина сміття в Україні має перероблятися. Однак, на жаль, сьогодні Україна є дуже далекою від цієї мети. На думку експертів, мають бути спільні дії центральної та місцевої влади разом із громадянами України, щоб якомога швидше наблизитися до європейських стандартів.
Сьогодні в Україні офіційно обліковані 6 тисяч сміттєзвалищ і 33 тисячі несанкціонованих. На всю територію держави діє тільки одне сміттєспалювальне підприємство у Києві. Сміттям засипано таку величезну територію країни, що людськими руками все це прибрати неможливо, а для рекультивації грунтів під сміттєзвалищами потрібно 10-20 років. Такі дані оприлюднила директорка департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки
Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Колтик.
– Чому в Україні сьогодні немає заводів із переробки відходів? Бо на місцях немає гарантованого необхідного обсягу сміття для переробки. Аби вирішити проблему утилізації відходів, мають бути чіткі правила. Нині ця діяльність в Україні регламентується чинним законодавством 2008 року і директивами Євросоюзу. Нові правила переробки відходів виписані у проєкті закону «Про управління відходами», який ще має прийняти Верховна Рада. Наступними кроками після прийняття закону стануть розроблення та прийняття проєктів законів щодо внесення змін до Податкового та Бюджетного кодексів України з метою приведення їх у відповідність до рамкового закону про управління відходами, розроблення та прийняття підзаконних нормативно-правових актів, направлених на введення в дію закону «Про управління відходами», та запуск інформаційної системи управління відходами, – наголосила Олена Колтик.
Як Естонія стала чистою
Естонці прибрали свою країну за один день. Як їм це вдалося, розповіла координаторка міжнародного проєкту «Зробимо!» Тетяна Лаврова.
– В Естонії цей громадянський рух довів, що все можливо. Тверді побутові відходи – проблема не окремо взятої країни, вона існує в усьому світі. В нашій країні одноденна акція перетворилася на постійний громадянський рух, який вийшов далеко за межі Естонії і нині його підтримують у більш як 180 країнах світу, а участь у ньому бере 50 мільйонів людей. Ініціатором руху «Зробимо!» став естонець Райнер Нильвак. У травні 2008 року він вирішив прибрати країну за один день і запросив долучитися до акції всіх охочих. Тоді до нього долучилися 50 тисяч волонтерів. А вже за два роки цей рух став постійним. З 2010 року в Естонії запровадили щорічний день корисних справ. Люди виходять і прибирають території своїх сіл і міст, стихійні сміттєзвалища на нічийних територіях, – розповідає Тетяна Лаврова.
За словами координаторки, до реалізації проєкту залучили засоби масової інформації і державні органи. Ініціаторів почули і виділили кошти на утилізацію сміття з державного бюджету. За справу взялися з усією серйозністю і відповідальністю. До кількох десятків тисяч волонтерів долучилися військові збройних сил Естонії, які допомагали ліквідовувати великогабаритні будівельні і промислові відходи. Організатори проєкту створили відеопрезентацію і провели рекламну кампанію, не витративши на неї жодної копійки. Все це показали по всіх телевізійних каналах і в результаті до активістів долучилися інші партнери, фірми, підприємці, які допомагали транспортом, матеріалами. Досвід Естонії одразу перейняли найближчі сусіди – Латвія і Литва.
– Ми показали, що прибирати сміття можна в різні способи. Можна влаштовувати масштабні акції з прибирання великих сміттєзвалищ і крупногабаритних відходів, а можна організувати одноденну – «Прибери недопалок». У будь-якому випадку ми говоримо про те, що прибирати сміття – вигідно. У нас з’явилося багато послідовників, проєкт «Зробимо!» підтримує ООН, – додає етяна Лаврова.
Важливо у цій громадській ініціативі не перегоріти і втримати інтерес команди, вважає координаторка. Відповіді на питання, як це зробити, організатори руху «Зробимо!» шукають постійно, проводять дослідження. У результаті прийшли до висновку: якщо залучити до ініціативи 5% населення країни, то зміни стануть стійкими. Саме це й поставили собі за мету. Сьогодні Естонія – приклад для всього світу, як можна зробити країну чистою. Там немає стихійних сміттєзвалищ, побутові відходи розділяють і переробляють. В маленькій Естонії працює три сміттєпереробні заводи, один завод, де сміття сортують майже на сто фракцій, сміттєспалювальне підприємство і багато маленьких підприємств з утилізації сміття.
А як у нас?
У Кропивницькому вивезенням та утилізацією сміття займається компанія «Екостайл». Вона відносно недавно зайшла на ринок цих послуг в обласний центр. Зміни кропивничани поступово помічають. Ще не зникли з пам’яті містян періоди, коли вони задихалися від чаду Завадівського полігону сміття, пам’ятають вони і купи стихійних сміттєзвалищ не тільки у зелених зонах міста і парках, а навіть на вулицях біля обійсть кропивничан. Сьогодні ця проблема вже не мозолить так очі, як це було ще років 5 тому. До її вирішення активно долучилася громадськість і міська влада, ефективно почала працювати спецінспекція. Нині у Кропивницькому «Екостайл» обслуговує 6500 точок збору відходів. Торік в обласному центрі замінили на нові 120 контейнерів. Утім відповідальне ставлення у кропивничан до благоустрою ще на низькому рівні, адже 13 контейнерів уже спалили.
На полігоні збору відходів підприємство впроваджує інноваційні технології з переробки вторинної сировини. Площа захоронення твердих побутових відходів у Кропивницькому станом на 2019 рік зменшилася з 18 до 4 гектар. На полігоні встановлено систему дегазації, яка переробляє метан із тіла полігону на електроенергію. Компанія переробляє зелені відходи на гумус за допомогою каліфорнійських черв’яків. Торік «Екостайл» поповнив свій автопарк ще одним новим автомобілем, тут створено 180 робочих місць, на полігоні працює 73 особи, на сортувальній лінії – 43. Щодня на полігон потрапляє більше 150 тонн різних відходів. Глина, грунт, будівельні відходи приймаються безкоштовно. Біля контакт-центру компанії «Екостайл» можна залишити відсортовані відходи у спеціальні баки. «Екостайл» входить у десятку підприємств України, які вчасно виконують наказ Кабміну про правила експлуатації полігонів побутових відходів.
«Екостайл» впроваджує і соціальні ініціативи. Одна з таких – освітня програма для дітей дошкільних та шкільних навчальних заходів. Дітей вчать сортувати сміття у спеціальні контейнери і заохочують не смітити спеціальними подарунками-нагадуваннями у вигляді світловідбиваючих брелків, еко-ручками та наліпками на телефон із написом «Твоє місто – це ти!».
Учасники обговорення прийшли до спільного висновку: ми всі хочемо жити у чистому домі, чистому місті чи селі, в чистій країні. Як тут не прислухатися до поради координаторки міжнародного проєкту «Зробимо!» Тетяни Лаврової.
– Найперша порада українцям, які хочуть вирішити проблему утилізації сміття – тиск суспільства і вимога до влади будувати сміттєпереробні підприємства. Естонці кажуть: ми це робимо для себе. Зробіть і ви в Україні
добру справу для себе, – порадила екозахисниця.
текст: Любов Попович
фото: Ігор Демчук, УКМЦ
