Чого чекати від локдауну кропивницьким підприємцям?

Останній місяць року в Україні видався неспокійним для підприємців. Серед чималої кількості обмежень, які уряд вирішив впровадити з початку наступного року, одним із найдратівливіших стало зобов’язання всіх ФОПів працювати через касові апарати. Останньою краплею терпіння багатьох підприємців стало рішення про призупинення їхньої роботи на 17 днів через жорсткий карантин – з 8 по 24 січня 2021 року, щоб запобігти поширенню коронавірусної хвороби після новорічних свят. Обурення підприємців переросло у масові протести у столиці. У результаті – рішення про обов’язкове використання касових апаратів відтермінували на рік. Але карантинні обмеження не скасували. Чого чекають від них кропивницькі підприємці – дізнавалася «КП».

«Канікули заради безпеки» – так назвав уряд січневий локдаун і заборонив роботу кінотеатрів, театрів, масові та спортивні заходи, роботу шкіл і університетів, фітнес-центрів, спортзалів і басейнів. Салони краси і перукарні можуть працювати тільки за попереднім записом клієнтів, магазини непродовольчих товарів можуть тільки доставляти куплені товари, заклади харчування – готувати їжу тільки навиніс. У нормальному режимі дозволили працювати тільки аптекам і продовольчим магазинам.

Підприємці Кропивницького обурені рішенням про карантинні обмеження, адже більшість із них залишиться без роботи та доходу. «КП» поговорила з представниками різноманітного бізнесу про те, як вони працюватимуть під час локдауну, які введуть зміни на цей період і яким бачать вихід із ситуації.

⊲ Тетяна Олійник, власниця рибного магазину на Колгоспному ринку

– У мене продуктовий магазин, тому якщо не закриють повністю територію ринку – я працюватиму. Якщо закриють, то, звичайно, зали­шуся без роботи. Мене це дуже дратує. Вважаю, що люди мають організуватися і виступити проти цього, адже нам треба якось жити. Дуже не задоволена владою в цьому плані. Якщо кафе працюють навиніс, залиша­ються працювати продовольчі магазини, то чому не можна іншим людям працювати і заробляти гроші? Тим більше, що вони на свіжому повітрі, а не в закритому приміщенні. Всі мають залишатися на робочих місцях, бо в людей є сім’ї і їм потрібно якось виживати.


Наталі Городова, засновниця шко­ли-студії нігтьового сервісу «Natali&Nails», майстриня міжнародного рівня ⊳

– Під час першого локдауну нас не звільнили повністю від сплати податків і сплати за оренду. Ми все одно сплачували 50 відсотків фінансових зобов’язань, навіть коли були зачинені і зовсім не працювали. Ці гроші потрібно десь брати. Аби не закрити бізнес повністю, я перейшла в онлайн-навчання. Під час карантинних обмежень у січні салони краси можуть працювати за попереднім записом. У нас і так все за попереднім записом. Тож ми працюємо і плануємо працювати. З урахуванням того, що перед Новим роком більшість людей поспішить причепуритися, то пізніше в салоні буде тиша. Я знову спрямую свої сили на онлайн-викладання, зніматиму нові курси і за рахунок цього планую втриматися на плаву. Під час кризи виживають найсильніші, адже вона вивела всіх із зони комфорту. Я ще три роки тому планувала перейти на онлайн-навчання, але ніяк. Криза підштовхнула до цього. Дуже добре, що мені притаманна рішучість і я легко акумулювала свої сили і перейшла у цей формат. Ось якби не ця можливість, то швидше б за все студія зачинилась. Я працюю не одна, а з цілою командою, тож не можу їх підвести. Якщо здамся, то відповідно підведу людей, у яких є сім’ї, діти, яким я даю можливість заробляти в цей період. Ніколи не сподіваюся на те, що держава якимось чином нам допоможе. Я підлаштовуюся під ситуацію, адже змінити її ніяк не можу. Це питання масштабного рівня, стосується всього світу, а не тільки нашого міста. Я спокійна, бо знаю, що виберуся і придумаю шляхи вирішення цих проблем.

⊲ Світлана Алексєєва, власниця дитячого магазину «Дюймовочка»

– Вважаю, що такі магазинчики, як мій, не повинні зачинятися. Зараз дуже впав купівельний попит. Покупців так мало, що якщо за день 2-3 зайде – вже добре. Локдаун у нас не потрібно впроваджувати. Як зайдеш в продуктовий магазин, так там покупці – один біля одного, ось там можуть заразитися. А у нас немає від кого заражатися. Тут і маски, і рукавички, й антисептик. У супермаркетах такі великі черги і вони залишаються працювати. Чому не можна дозволити це невеликим магазинам? Якщо ми будемо протестувати і чогось доб’ємося у місцевої влади, то все одно наш протест нічого не змінить, адже наказ по всій Україні. Я то хоч пенсіонерка, а ось у мене працює дівчинка – переселенка з Донецька. Вона тремтить над цими копієчками, адже винаймає квартиру, і жити ще якось потрібно. Підприємці ще може якось протримаються, а найняті працівники дуже постраждають. Будемо сподіватися, що хтось нас почує. Моя позиція – хочу, щоб ми працювали.

Аліна Лінчевська, директорка ресторану «Марлін» ⊳

– Ми не будемо переформовувати свою роботу на доставку в разі повного локдауна. Наш ресторан взагалі не працюватиме в цей час. У нас не піцерія, яка може винести і доставити замовлення, а зовсім інша структура. Ми залишаємося без роботи на два тижні. Звільняти нікого не будемо, просто перечекаємо цей час. Сподіватимемося, що локдаун не продовжать і ми спокійно повернемося до звичайного режиму роботи.

⊲ Марина Хворостова, адміністратор закладу «Старе місто»

– Ми будемо звільняти своїх працівників, адже не маємо іншого виходу. Як ми утримуватимемо людей, якщо за них потрібно платити податки? Держава нам не компенсує кошти на це. Люди підуть або у відпустку, або ми їх звільнимо і відправимо в центр зайнятості. Наш заклад працюватиме на доставку. Якщо зараз у штаті працює 30 осіб, то на доставку нам потрібно лише 4. Решта 26 вимушені піти з роботи. Я дуже не задоволена цією ситуацією. Багато людей бояться виходити на вулицю зайвий раз. Немає потреби нас ще й закривати.

 

текст: Аміна Клюй

фото: Ігор Демчук