Життя дорожчає. «КП» дослідила, як ростуть ціни на споживчому ринку і що на них впливає

«Нафтогаз» підняв ціну на газ для населення на 35% одразу після виборів. Уже за листопад доведеться сплачувати 6,33 гривні за куб блакитного палива, до цієї суми додасться також вартість розподілу газу. Здорожчання газу відповідно призведе до зростання тарифів на тепло, цін на споживчі товари і продукти, де у собівартість закладена енергетична складова. Уже сьогодні в магазинах і на ринках бачимо, як ціни почали поступово зростати навіть на ті товари, які не залежать від газу. І виробники, і споживачі затамували подих перед зростанням ціни на найнеобхідніший продукт – хліб, бо одні вже не можуть стримувати її, щоб не працювати у збиток, а інші розуміють невідворотність росту цін. Здавалося б, чи не найприємніша економічна подія цього року – збільшення мінімальної заробітної плати – не зробила українців багатшими, адже зараз із кишень доведеться викласти набагато більше, ніж заробили. Які чинники впливають на ріст цін, чи є економічні підстави для цього і чого очікувати жителям Кіровоградщини і всім українцям, розбиралася «КП».

Про складну економічну ситуацію, яка складається в Україні, «КП» розповідала ще влітку за результатами жнивної кампанії. Тоді сільгоспвиробники констатували, що посуха призвела до неврожаю. Вони не зібрали прогнозований обсяг збіжжя, а те зерно пшениці, соняшника, кукурудзи, що вдалося зібрати, не має необхідної якості. Уже влітку фермери припускали, що ціна на борошно, олію і крупи зростатиме. Дефіциту цих продуктів на внутрішньому ринку не буде, для споживання населенню зібраного врожаю вдосталь, але ціна на харчі змінюватиметься і на це впливатимуть різні фактори. Нині прогнози сільгоспвиробників підтвердило рішення «Нафтогазу» про зростання вартості блакитного палива. Очевидно, що здорожчання цін не уникнути, отже наші кишені ще більше спустошаться.

Ціна на газ

Ціни на газ для побутових споживачів зростуть на третину. За листопад споживачі, які купують газ у найбільшої газової компанії країни, мають заплатити 6,33 гривні за куб (з ПДВ, але без вартості розподілу). Це майже на 35% більше, ніж у жовтні, коли він кош­тував 4,7 гривні за куб.

У «Нафтогазі» підвищення цін пояснили сезонним фактором та збільшенням оптової ціни. Також у відомстві нагадали, що з літа ціни для населення є ринковими, а споживач, якщо його не влаштовує ціна, може знайти іншого постачальника.

Після запуску ринку газу для населення «Нафтогаз» пропонував одну з найнижчих цін, намагаючись залучити нових клієнтів, адже раніше державна газова компанія практично не постачала газ напряму побутовим споживачам і його частка на цьому ринку не перевищувала 2%.

Тож цінові зміни від «Наф­тогазу», з одного боку, напряму стосуються лише його клієнтів, але з іншого – на компанію орієнтуються інші постачальники газу. Очевидно, що вони також переглядатимуть свої тарифи на газ.

У жителів Кіровоградщини особливого вибору постачальника газу немає. Цю послугу надає компанія «Нафтогаз», тож споживачі змушені купувати газ за ціною, яку встановила компанія.

Ціна на хліб

Утім, якщо для населення ціна на газ зміниться тільки з листопада, то для промислових підприємств вона зросла ще у серпні. Деякі з них, аби не нести збитки, також переглянули ціни на свою продукцію, таким чином переклавши здорожчання газу на кінцевого споживача. Дехто ці ціни намагається стримувати за рахунок внутрішніх резервів, але чи надовго вистачить цих резервів, сказати ніхто не може. Зокрема про це говорить директорка ТОВ «Кіровоградхліб 2014» Владлена Умнова.

– Ціна на газ для нас дорожчає щомісяця, а ми купуємо його наперед, а не оплачуємо за спожитий енергоресурс. До того ж із серпня приблизно на 30% піднялися ціни на іншу складову виробництва хліба – борошно, олію, цукор, – каже керівниця підприємства.

На внутрішньому ринку України немає економічних чинників для зростання ціни на сільськогосподарську продукцію, переконана Владлена Умнова. Ціни на зерно «підняв» підвищений попит на експорт, за ними потяглися і ціни на внутрішньому ринку, хоча ні більшого попиту, ні дефіциту сировини експерти не фіксують. Але виробники хліба мусять купувати сировину за дорожчими цінами. Поки, каже керівниця хлібопекарського підприємства, ціни на хлібобулочну продукцію вдається стримувати за рахунок продуктивності обсягів виробництва, але прогнозувати, якою буде ціна на хліб уже наступного місяця, вона не береться. Важко планувати і збільшення обсягів виробництва хліба, бо це залежить від споживання. Але чи будуть люди купувати і їсти хліба більше, якщо він подорожчає? Питання риторичне.

 

Тепло також здорожчає

Буквально кілька днів тому кропивничан місцева влада обнадіяла зниженням тарифу на теплопостачання. Відповідне рішення прийняв 22 вересня виконком міськради Кропивницького.

Зокрема, для тих, у кого є лічильники, тариф зменшили на 6,2%. Абоненти платитимуть 2005,60 грнивні за Гігакалорію. Для тих, у кого немає лічильника – на 8,7%. Люди платитимуть 50,85 гривень за квадратний метр.

Бюджетним організаціям зменшили до 2129,89 грнивні за Гігакалорію, іншим споживачам – до 2262,20 грнивні за Гігакалорію. Тариф набув чинності 1 жовтня. Але чи можуть жителі обласного центру бути впевненими, що ці тарифи до кінця опалювального сезону не зміняться?

Сумніви розвіює знову ж таки «Нафтогаз», який уже офіційно повідомив, що підвищує ціну газу для підприємств, що виробляють тепло.

У жовтні виробники тепла отримуватимуть газ за ціною 5374,1 гривні за тисячу кубів (без ПДВ та витрат на транспортування). У вересні вона була меншою на понад одну тисячу гривень. Це трохи менше, ніж було у вересні 2019 року.

Проте ціна на газ є однією з головних складових собівартості тепла, що виробляють теплогенеруючі підприємства, – понад 80%.

Очевидно, що незабаром подорожчання газу призведе і до зростання тарифів на опалення.

До збільшення цифр у платіжках за тепло також додається і підвищення мінімальної зарплатні, що відбулося з 1 вересня.

Інфляція та безробіття

Із кожним днем усе більшою стає різниця між прогнозованим урядом рівнем інфляції і фактичним. На початку року урядовці прог­нозували зростання інфляції з 5,6% до 8,7%. Насправді ж економісти фіксують сьогодні рівень інфляції в межах 30%. Уряд і Нацбанк запевняють, що ситуація контрольована, але люди, як барометри, на власній кишені відчувають, скільки у них лишається грошей і скільки товару вони можуть купити. Про зростання рівня інфляції свідчать ціни на ринках і полицях магазинів: здорожчали олія, цукор, яйця, молочні продукти, крупи. Кожна позиція додала в ціні, на перший погляд, наче, і небагато від однієї гривні до п’яти. Але у загальному кошику витрат ця сума набігає до 30-40%.

Тривогу викликає і ситуація із зайнятістю населення, на яку суттєво вплинула епідемія коронавірусу. Через карантинні обмеження багато підприємств призупинили свою діяльність і змушені були скоротити кількість працівників, які не змогли виїхати на заробітки за кордон або працевлаш­туватися вдома.

На Кіровоградщині станом на кінець жовтня на обліку в обласній службі зайнятості зареєстровано майже 16 тисяч безробітних, це у півтора раза більше, ніж на відповідний період минулого року. Навантаження на одне робоче місце складає 10 охочих працювати.

Планувати позитивні зрушення у галузі зайнятості урядовці не беруться, бо занадто багато негативних факторів впливає на можливості працевлаштування населення. Коригуючи прогноз економічних показників на поточний рік, Кабмін заклав зростання рівня безробіття з 8,1% до 9,4%. Якщо брати до уваги ще й фактор закритих кордонів і зупинку трудової міграції, то ситуація із безробіттям може лише погіршитися.

Отож, складний, непередбачуваний, високосний 2020 рік підкладає нам під свою завісу чимало неприємних сюрпризів. Але у будь-якій ситуації треба залишатися оптимістами. Сподіватимемося, що і звичайним людям, і виробникам, і постачальникам енергії, і керівництву країни вистачить терпіння і мудрості, щоб вийти з економічного піке з найменшими втратами.

текст: Любов Попович
фото: Ігор Демчук