«Йдемо на таран! Прощавайте!» У Долинському районі знайшли залишки військового літака часів Другої світової
Уламки штурмовика ІЛ-2 у селі Бокове Долинського району пошуковці громадського історико-пошукового об’єднання «Пошук-Дніпро» знайшли кілька тижнів тому. Його під час штурму збили німецькі війська. Екіпаж мав шанс врятуватися, відступивши. Але пожертвували власним життям, аби не підпустити ворога.
– Влітку у Долинській ми знайшли залишки літака ІЛ-2. Згодом до нас звернулися жителі Долинського району і розповіли, що в полі два роки тому фермер під час культивації землі припідняв залишки крила літака. А місяців 4-5 тому нашому пошуківцю Сергію Безносову написав один чоловік, сказав, що прочитав про той літак, що ми раніше підіймали, і розповів, що в районі Долинської на літаку загинув його прадід – лейтенант Потєхін. Вирішили, що треба знову туди повертатися на пошуки. Взагалі в районі Долинської дуже багато літаків упало. За архівними даними, там ще чотири лежать, – розповідає «КП» керівник громадського історико-пошукового об’єднання «Пошук-Дніпро» Анатолій Золотарьов.
На поле пошуківці виїхали позаминулого тижня. Тамтешні люди показали, де витягували залишки крила. Металошукач також вказав на те місце. На полі працювали три дні.
– Знайшли багато цікавого і, що важливо, – вціліли великі запчастини. В цьому окрема цінність знахідки. Взагалі не так часто знаходимо в Україні деталі та і в основному під час пошуків розкопуємо маленькі фрагменти, бо після війни був масовий збір металобрухту. У Долинській влітку ми знайшли невеличкі фрагменти. Не було жодного більшого, ніж 30 на 30 сантиметрів, а тут великі шматки фюзеляжа, лопасті, залишки крила майже чотири метри довжиною, прибори, прицільна планка, зв’язуючі пристрої, генератори. Звичайно, для відновлення нічого не годиться. Але як історична знахідка, це дуже велика цінність, – пояснює пошуковець.
За його словами, літак знайшли на території поля, де саме знаходилися німецькі лінії оборони та окопи.
Найголовніше – на двох приборах чітко видні номери двигуна – 252471. Завдяки цьому вдалося встановити, хто був на борту.
– Літак із цим двигуном випустили в Самарі 8 жовтня 1943 року, через місяць він надійшов у війська, ще через місяць його збили противники… Командир цього екіпажу – той самий прадід чоловіка, який до нас звернувся, лейтенант Володимир Дмитрович Потєхін(на фото нижче) 1918 року народження. На момент загибелі йому було 26 років. У Червоній армії він був із 1937 року, кадровий військовий. Нагороджений орденом Червоного прапора й орденом Вітчизняної війни другого ступеня. Ще один член екіпажу – старший стрілок Микола Михайлович Виноградов, родом із Калінінської області, яка нині Тверська у Росії. Нагороджений орденом Вітчизняної війни другого ступеня і був представлений до нагородження орденом Слави третього ступеня, але він його не отримав, бо загинув. Йому було 24 роки, – продовжує Анатолій Золотарьов.
Також пошуковцям вдалося роздобути спогади про цей екіпаж і день їхньої загибелі.
«Зі спогадів С. Пошівальнікова, командира 2-ї ескадрильї 800 штурмового авіаційного полку:
«Нічні заморозки чергувалися з відлигами. На завдання літали тільки досвідчені льотчики. Нас, молодих, притримували. Планувався штурм танків і техніки противника. При переході лінії фронту по групі слабкий вогонь вела зенітна артилерія. Нічого не віщувало жорстокого бою. Коли група наших літаків перейшла в пікірування на ціль, німці відкрили сильний вогонь із різних знарядь. У першому заході наші літаки придушила частина зеніток. Пішли на другий захід. Ціль була накрита. Палав танк і дві машини. Німці стали розповзатися від дороги. Коли пікірували в другому заході, від прямого попадання снаряду вийшов із ладу мотор літака Володі Потєхіна. З’явилися язики полум’я. По рації почули голос Володі: «Літак підбитий. Йдемо на таран. Прощавайте!», – переповіла спогад у соцмережі учасниця пошукового загону громадської організації «Пошук-Дніпро» всеукраїнського громадського об’єднання «Союз «Народна пам’ять» Вікторія Сімкіна.
Поки що зв’язатися з правнуком Володимира Потєхіна, щоб усе розповісти, у пошуковців не виходить.
– Переписки з тим чоловіком не було. Лише один єдиний лист на електронну пошту 4-5 місяців тому. Чоловік не відповідає, інших контактів його ми не маємо. Знаємо, що живе у Росії. Намагаємося через пошуковців інших країн знайти його, – каже Анатолій Золотарьов.
Знахідки передадуть до Долинського краєзнавчого музею.
– Згодом у музеї будемо робити експозицію літаків. Цей літак із того самого підрозділу, що влітку знайшли, з одної ескадрильї. Поки пошукові роботи ще тривають. Про них повідомили місцевій владі і поліції, – підсумував Золотарьов.
текст: Наталка Маринець
фото: з соцмережі
