Андрій Райкович: Ніхто з постраждалих від буревію у Кропивницькому не залишиться сам на сам із бідою

Темою номер один у ці дні стали безпрецедентні наслідки негоди у двох мікрорайонах міста

– У суботу, неділю працювали увесь день, був голова ОДА, надзвичайники, аварійні служби, – каже Андрій Райкович. – Там справжня біда, пошкоджено сотні будинків, позривало покрівлі, ворота, частина людей буквально залишилась на вулиці... На Балашівці та Лелеківці працюють мобільні приймальні міського голови, польові кухні, підключилося багато волонтерів, міські підприємства, політичні партії. Всім вдячний, зараз зайвої допомоги бути не може. У великій нагоді стала придбана в останні роки комунальна техніка, практично вся задіяна на ліквідації. Експерти подвірно актують нанесені збитки. Це важливо, документальні підтвердження знадобляться для отримання державних виплат, компенсацій тощо. Ще раз прошу усіх, кому потрібна допомога, звертатися в мобільні приймальні в мікрорайонах, на гарячу лінію міського голови. Гарантую, ніхто не лишиться сам на сам із наслідками цього страшного лиха.

Нагадаємо, зовсім одиноких і хворих із числа постраждалих приймає госпіталь ветеранів, є номери в готелі «Турист».

Телефон гарячої лінії міського голови: 0 (800) 217-721

Зараза на злеті

Інша напасть, що майже рік лише наступає – COVID-19, який ущент перекроїв цьогорічні плани міськради та «з’їв» близько 100 мільйонів із бюджету.

– Ми повинні швидко добудувати легеневе відділення на Валах, укомплектувати обладнанням. Це найважливіше. Будувати лікарні – функція держави, а не самоврядування, але, як говорять, це «справа самих потопельників». Та коли міська рада звернулася до міністра фінансів за дозволом на кредитну лінію, нам відмовили. Хоча кредитний комітет «Укрексімбанку» прийняв позитивне рішення. Є його висновок, що кредитна історія Кропивницького – одна з найкращих серед міст України. Ми зробили діагностичне відділення міським коштом, до листопада буде готовий лікувальний корпус, у вересні треба було укласти угоди на поставку обладнання. Але міністр не погоджує – політика. Вибори, треба збити рейтинги Райковича. Ви ж не з Райковичем боретесь, а з людьми – громада собі будує лікарню, бо бачить, що держава не виконує цю функцію.

Про кредити, зокрема той, що не дали, було сказано й написано чимало. Вкотре міський голова наголошує: єдина залучена містом позика – на теплосанацію 31 школи та енергоощадне освітлення вулиць.

– Взяли, щоб взагалі мати кредитну історію, єдиний кредит у NEFKO. Довели міжнародним інвесторам, що можемо працювати з їхніми фінансовими інструментами. 15 мільйонів під 3%, про що говорити? Умови повернення врегульовані угодою, яка виконується день у день без будь-яких затримок. Кошти освою­ються на користь громади.

Далі

Хай там як, а на найближче майбутнє плани розвитку міської медицини вже складені – констатує Райкович.

– У 2021 році плануємо ремонт дитячої поліклініки в центрі. Перевести туди стоматологію, додати технологій. Також має з’явитися повноцінна міська лікарня №2 на базі МСЧ-19 («рудівська». – Авт.). Там ідуть роботи, приміщення готують для переводу відділень із колишньої третьої лікарні. Це один із найновіших медичних закладів у місті. Є ліфти, технологія, функціонал. У нас буде Центральна міська лікарня на Валах, лікарня №2 на Салганних пісках і лікарня швидкої медичної допомоги на Миколаївці. Туди ми теж чимало вклали, оновимо ще хірургічний блок, і це буде сучасний медичний заклад.

Історія з колишньою третьою лікарнею оповита не менш дивними міфами, ніж розкручені під вибори неіснуючі кредити.

– Без політики все просто: лікарня, якій більше ста років, не спроможна якісно обслуговувати хворих. Усе за сто десять років згнило. Не хочу давати й надмірних обіцянок. Обсяги робіт на 150-200 мільйонів, можна нову лікарню збудувати. Довга процедура узгоджень – це пам’ятка державного значення. Не так усе просто, як думається діячам, які дозволяють собі говорити на цю тему.

На питання, коли переїде лікарня, відповідь коротка – після виборів.

– Спаде ажіотаж, наші нові обранці зрозуміють, що треба господарювати. Люди не хочуть гасел. Вони хочуть бачити місто, яке розвивається.

Поїхали?

Відновлений пасажирський транспорт – одна з точок розвит­ку. Поповнення планують щороку. Днями нові тролейбуси пішли на селище Нове. Коли у новій лікарні №2 освоять функціонал, туди теж поїде новий транспорт. Завдання щодо сполучення поставлені. Об’єкт серед першочергових разом із вулицею Металургів у Новому, каже Райкович.

– Фінанси не дозволяють зробити все за кілька років. Річний бюджет розвитку – близько 300 мільйонів, у межах ста мільйонів щороку плануємо на ремонт доріг. Продовжимо подаватися на державні програми. Нам треба реанімувати Балашівську промзону. Мешканці 101 мікрорайону, які там працюють, мають комфортно діставатися на роботу. Проспект Інженерів треба, по суті, побудувати – один раз. Дорога, тротуари, освітлення. Як на Балці, зробити на Балашівці кільцевий рух громадського транспорту. Проспект Промисловий – трафік руху фур. Вони не повинні бути у потоці легкового та пасажирського транспорту.

Сезонне

Традиційно до холодів і виборів заговорили про опалення – теж не обійшлося без скандалу з неіснуючим боргом. Нібито комунального «Теплоенергетика», який «виник» після того, як у мерії відзвітували про готовність.

– Боргу не було – чиновник у «Нафтогазі» помилився. Але помилкову інформацію, яка була для службового користування, оприлюднили в день надходження…

Тим часом, місто готове до початку довгоочікуваної тепломодернізації. Технологія відпрацьована – нова блочна котельня вже гріє 17 школу та кілька дитсадків. Так само до потужностей, які опалюють комунальні заклади, підключатимуть житлові будинки по сусідству. Де немає комунальних об’єктів – автономні будинкові котельні, каже Райкович.

– Такі схеми працюють у нових будинках приватних забудовників. Ми її застосуємо, коли будуватимемо черговий будинок на Жадова, наступного року поч­немо.

Пріоритети

Десять пріоритетів Райковича залишаються незмінними. Продовжаться ремонти і в освіті. Планують будувати нову початкову школу.

– У нас цього року до шкіл пішло дітей більше, ніж у попередньому. Я не говорю про першокласників, це не бебі-бум, це міграція. Раз у школах додалися діти, значить, до нас приїхали жити. Тому продовжуємо цифрову трансформацію, оновлення всіх систем. Школа має бути модерновою, конкуренто­здатних випускників готувати. Все робиться для цього.

Де медицина з освітою, там і соцзахист. Після нещодавнього відкриття нового ЦНАПу – черга за «Соціальним корпусом», де ветеранам надаватимуть медичні, реабілітаційні, психологічні, соціальні послуги…

– П’ять років ми будували фундамент, реанімували комунальне господарство. Розв’язки, дамби, шлюзи треба було зробити. Аварійним «Полтавський» міст був більше 10 років. Ще гірша ситуація на Клинцівському. Хто не вірить – підіть подивіться, поки ще видно. Скоро і цей міст зроблять. Такі об’єкти – основа міста.

Якщо дозволять фінанси, наступного року предметно візьмуться за «косметику». Зокрема, поетапну реконструкцію Набережної. Перші локації – біля пам’ятника «афганцям» і Козачий острів. У міськраді були готові вже цього року, але епідемія, витрати на медицину, податкові пільги – не було за що. Серед актуальних – площа Героїв Майдану.

– Завершити проєкт без рішення громади ми не можемо. Сьогодні нерв ще відкритий, а площа робитиметься на десятки років. Треба вивірений крок.

 

ВИБОРИ-2020