Децентралізація: нові громади і райони, місцеві вибори на новій територіальна основі

,

10701Розібратися у змінах, що нині відбуваються у законодавчому полі реформи децентралізації, територіально-адміністративної реформи і виборчих процесах, доволі складно навіть експертам, що вже казати про звичайних громадян, які не завжди розуміють, що відбувається. Українсь­кий кризовий медіа-центр у рамках програми USAID DOBRE запросив на навчання представників регіональних видань із чотирьох областей України – Кіровоградської, Харківської, Дніпропетровської і Чернігівської, аби з їхньою допомогою пояснити громадянам основні аспекти змін до Конституції в частині децентралізації, новий адміністративно-територіальний устрій і формування нових районів, повноваження місцевих державних адміністрацій, допомогти розібратися у законодавстві про місцеві вибори.

Чого чекати від реформи децентралізації, які повноваження матимуть громади і райони, яким чином здійснюватиметься фінансування, кому його вистачатиме, а хто потребуватиме державної підтримки, які підводні камені приховані у виборчому законодавстві на місцевих виборах, про це розповідали експерти Ігор Коліушко, Віталій Безгін, Сергій Шаршов і Ольга Айвазовська.

– Децентралізація прискорює прийняття управлінських рішень, наближає центри прийняття рішень до громадян, де на владу легше вплинути. Європейські країни давно пішли шляхом децентралізації. Для України втілена реформа та зміни адміністративно-територіального устрою – це успіх! – зазначив голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

За його словами, децентралізація відбувається за принципом субсидіарності, який означає передачу повноважень знизу вгору. Тобто все, що можна вирішити місцевим самоврядуванням, залишається у повноваженні громад. Ті питання, які вони не можуть вирішувати, бере на себе держава, відповідно до територіально-адміністативного устрою – райони, області і країна. Таким чином суспільство розвивати­меться швидше, переконаний експерт.

Ігор Коліушко каже, Кабмін уже затвердив перспективні плани поділу території держави на громади і райони. Кількість останніх стала значно меншою. Утім ця адміністративна одиниця потрібна в державному устрої, оскільки саме на районному рівні формуються освітні, госпітальні, судові й інші округи. Змінювати обласні адміністративні одиниці законотворці поки не поспішають, бо для цього треба вносити зміни в Конституцію України.

Говорили під час зустрічі з законотворцями і про реорганізацію громад і районів, розмежування повноважень районних та обласних рад, фінансове забезпечення органів місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Директор директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад і територій України Сергій Шаршов зазначив, що в Україні вже сформували нову територіальну основу. Є новий базовий і субрегіональний районний рівні.

– З 1 січня 2021 року розпочнеться бюджетний рік. Потрібно до грудня 2020 року прийняти зміни до законів, які стосуються діяльності та розмежування повноважень органів місцевого самоврядування і державної влади, та відповідно до Податкового кодексу, – сказав директор директорату Мінрегіону Сергій Шаршов.

Народний депутат Віталій Безгін наголосив, що сьогодні надзвичайно важливим є прийняття закону, який урегулює питання реорганізації місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, бюджетних ресурсів, правонаступництво державного і комунального майна.

Про особливості місцевих виборів 2020, принципи формування виборчих округів, структуру виборчого бюлетеню, алгоритм розрахунку виборчої квоти та визначення переможців, а також про права журналістів під час виборчої кампанії говорила Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі «ОПОРА».

– Права журналістів не змінилися в порівнянні з будь-якою іншою виборчою кампанією. Ніхто не має права вимагати від комісії приймати рішення щодо присутності журналіста, якщо він прийшов вчасно. Він може заходити в приміщення для голосування до початку ранішнього засідання, яке починається не раніше ніж за 45 хвилин до початку голосування. Якщо журналіст хоче бути під час підрахунку голосів, на дільницю потрібно прийти до її закриття. Журналісти, без рішення комісії мають право бути присутніми на засіданні, – наголосила Ольга Айвазовська.

Усі учасники тренінгу відзначили, що такі зустрічі з експертами, які беруть участь у законотворенні, вкрай важливі, адже це живий зв’язок із простими людьми, які живуть за цими законами.

текст: Любов Попович
фото: Український кризовий медіа-центр
e-max.it: your social media marketing partner