Кредит для Кропивницького: незручна правда
Минулого тижня депутати міськради проголосували за залучення позики на купівлю медичного обладнання для легеневої «інтенсивки» на Валах, перший лізинговий платіж за десять нових тролейбусів із автономним ходом та підтримку теплового господарства Кропивницького напередодні нового опалювального сезону. Йдеться про кредитну лінію державного «Укрексімбанку» – до 70 мільйонів гривень. Виплатити їх мають за п’ять років під 12% річних. Умови запозичення ще має погодити Мінфін. З огляду на дискусію, яка виникла з цього приводу, міська рада відповідає на запитання, чи справді це потрібно, чи посильне таке боргове навантаження для міського бюджету, та, головне, чи не зависокі відсотки.У порівнянні
Питання вартості кредиту викликало найбільший резонанс. Лунають заяви, наприклад, про те, що Вінниця, Житомир, Львів, Миколаїв залучають гроші під 6% чи навіть 4% – вдвічі-втричі дешевше! Ми звернулися до офіційних та відкритих джерел, щоб з’ясувати, чи це справді так.
Торік міська рада Вінниці прийняла як мінімум два рішення про здійснення запозичень у формі кредиту – в травні та листопаді. У першому, №1769, мова про кредит державного «Укргазбанку» – 249 мільйонів гривень на п’ять років під 19,5% річних. Це у три з половиною рази більше і на 7,5% річних дорожче, ніж у нас.
У другому рішенні, №2015, йдеться про кредит Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) – 14,9 мільйонів на термін до п’яти років під 3%. Такий же кредит від НЕФКО раніше отримав і Кропивницький для підвищення енергоефективності у навчальних закладах і вуличному освітленні – на таку ж суму, під ті ж 3%. Наразі це єдине запозичення, залучене містом.
Далі: Миколаїв, Житомир та Львів. Всі три міста протягом останніх двох років залучали кредити Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), всі три – на розвиток комунального електротранспорту. Справді, під 6-7% річних. Але є деталь: всі ці кредити – у євро. З курсовими ризиками та переплатами, адже міські ради не мають валюти – щоб розраховуватись, її треба купувати. В будь-якому українському банку ставки за валютними кредитами грубо вдвічі нижчі за гривневі.
І, якщо вже порівнювати з нашими 70 мільйонами гривень на п’ять років, варто зупинитися на сумах і термінах. У Житомирі це 10 мільйонів євро (більше 320 мільйонів гривень), у Львові – 156 мільйонів євро (майже 570 мільйонів гривень), у Миколаєві – 20 мільйонів євро (майже 650 мільйонів гривень). Всі три кредити – на 13 років, тобто віддавати їх будуть два, а то й три наступних скликання міської влади.
Про Львів, як приклад у сфері муніципального кредитування, взагалі розмова окрема. За даними директора департаменту фінансової політики тамтешньої міськради Олега Іщука, борг їхніх комунальних підприємств тільки за міжнародними кредитами у 2018 році складав 110 мільйонів євро та майже вісім мільйонів доларів. За його словами, ці кредити місто повертатиме до 2030 року.
І продовжує позичати. В червні цього року, наприклад, «Укргазбанк» оприлюднив публічну пропозицію облігацій внутрішніх місцевих позик Львівської міської ради на 300 мільйонів гривень із відсотковою ставкою до 18,9% річних. У Кропивницькому теж опрацьовують можливість випуску облігацій, щоб залучити кошти під проєкт модернізації системи теплопостачання міста, який коштує близько пів мільярда гривень. Але зі ставкою до 5% річних.
Необхідність?
Міське керівництво стверджує: додаткові кошти потрібні, щоб не зупиняти розпочаті інвестиційні проєкти. За даними очільника Кропивницького Андрія Райковича, в першому півріччі, зокрема, через карантинний «параліч» діяльності чималої частини місцевого бізнесу, який наповнює бюджет своїми податками, місто недоотримало 47 мільйонів запланованих доходів. Також у пасиві – 100 мільйонів недоотриманої державної дотації та понад 50 мільйонів власних коштів, витрачених на боротьбу з коронавірусом, зокрема, на зарплатню та доплати медикам, які має фінансувати держава.
– В яку б політику хто не грався, ми маємо 20 вересня підписати акт готовності до опалювального сезону, а за настання нормативних температур – розпочати його. Наразі тільки за розподіл газу КП «Теплоенергетик» заборгувало облгазу близько 25 мільйонів гривень, – зазначає міський голова.
За великим рахунком, не викликає сумнівів необхідність інвестування в оснащення легеневої терапії. Її нині створюють авральними темпами через можливу восени другу хвилю епідемії covid-19. Щоденні повідомлення про нові рекорди захворюваності в Україні та найвищий відносний показник смертності серед захворілих саме на Кіровоградщині – підтверджують необхідність. У травні головний пульмонолог області Олександр Рижко наголошував: сьогодні допомогу профільним хворим у Кропивницькому, власне як і в області, надає єдине спеціалізоване відділення обласної лікарні на 30 ліжок.
Чи треба збільшувати парк комунального транспорту – питання також не дискусійне. Спостерігачі неодноразово наголошували на недостатній потужності сполучення з селищем Новим в умовах карантину. Міськрада вже озвучила, що частина нових тролейбусів поїде саме туди.
Повертаючись до теми відсотків та термінів, варто зазначити також – мова не про цільовий кредит, а про кредитну лінію.
– Це гнучкий інструмент, можна брати стільки й тоді, скільки й коли потрібно, і гасити, коли потрібно, – пояснює міський голова. – Сума сплачених відсотків залежатиме від того, коли та в якому обсязі буде погашено запозичене. Ми плануємо погасити раніше повного п’ятирічного терміну. За підсумками дев’яти місяців ми розумітимемо реальний стан бюджетних надходжень і зможемо чітко прогнозувати. Наразі плануємо максимально розрахуватися вже до кінця цього року, відповідно сума сплачених відсотків буде мінімальною.
текст: Андрій Трубачев
фото: Ігор Демчук
