Ольга Ковальова-Алокілі: Кропивницький – це ти

Світовій політиці відомі імена багатьох успішних жінок. Кожна з них здобувала визнання завдяки цілеспрямованості, досвіду, наполегливості, впевненості у собі та своїх можливостях. Багато таких жінок і в сучасній українській політиці та економіці. У великих містах чи маленьких містечках їх знають і поважають, з ними радяться, до них прислухаються. Такою в Кропивницькому є Ольга Ковальова-Алокілі, яка роками працювала над створенням успішних відділень банків у Кіровоградській області. А нині готова до нового виклику – очолити міську раду Кропивницького. Але хто вона? Жінка-лідер, яка не побоялася взяти на себе відповідальність за місто в самому центрі України.

– Пані Ольго, розкажіть про себе. Яким був ваш шлях до успіху?

– Мої батьки виростили та виховали трьох дітей, я середня донька. Змалечку скрізь була першою. Здається, я вже народилася з характером лідера і просто не могла його приховувати. А батьки завжди підтримували і навчали основним людським цінностям, у які непохитно вірять і до сьогодні. Після школи прийняла рішення вступити на факультет іноземних мов, на той момент це було дуже престижно. Та вже на першому курсі усвідомила, що це не моє, а значить треба щось змінювати – швидко і кардинально.

Так я вирішила перейти на факультет економіки Кіровоградського інституту регіонального управління економіки. Щоб не втратити рік і одразу потрапити на другий курс, «уклала угоду» з керівництвом вузу. Я мала здати 14 предметів академрізниці, з чим успішно впоралася і ще раз переконалася, що при бажанні можливо все. З того часу, дотримуюся одного зі своїх основних життєвих правил – укладати угоди з людьми на засадах довіри і розуміння.

В інституті, як і в школі, завжди була попереду в усьому, ніколи не боялася брати на себе відповідальність. І вже на третьому курсі, коли настав час проходити практику, обрала найуспішніший на той час банк у нашому місті і пішла влаштовуватись туди на роботу. Тоді це звучало як жарт, бо влаштуватись у банківську систему було просто нереально. Але мене це не злякало і, тим більше, не спинило, адже я поставила перед собою конкретну мету. І досягла її! Цим банком став «Промінвестбанк», де я домовилась працювати безкоштовно задля здобуття необхідного досвіду.

– Чому ви вирішили балотуватися на посаду міського голови Кропивницького?

– Маю великий досвід роботи у банківсь­кій системі і добре знаю, як грамотна фінансова політика може впливати на доходи та видатки у бюджеті міста. Я і моя команда хочемо побудувати таку систему місцевої влади, де буде виключена можливість розкрадання бюджету, знищення економічного та природного потенціалу території. Я – сучасний сильний менеджер із конкретними практичними навичками. Хочу створити нову систему влади, а не займатися латанням старої. Світ змінюється так швидко і за ним треба встигати: адаптовуватися, трансформуватися, приймати нові виклики, шукати нові можливості, а значить постійно розвиватися і змінюватися. Коли я працювала у банківській системі, найвідповідальнішу роботу зазвичай довіряли саме мені. Тому викликів я не боюся і знаю, як із ними впоратися.

– Як ви ставитеся до сучасної політичної системи?

– У мене завжди є власна думка і позиція. Не так давно, напередодні президентських та парламентських виборів говорили, що українці голосують за одних і тих же. Але Володимир Зеленський і партія «Слуга Народу» – це нова політична сила, яка отримала безпрецедентну кількість голосів. Їх підтримав народ. Я вважаю, що політиканство – ухвалення на місцевому рівні популістських рішень, давно треба припинити. І такі зміни розпочалися. В Україні ще ніколи не було Президента, якого підтримали би три чверті голосів виборців, а в парламенті – партії, яка отримала би монобільшість. Тобто, це підтверджує мою думку про політиків нового покоління. Позиціоную себе як людину, яка вже сьогодні дотримується стратегії, що заявлена президентом Володимиром Зеленсь­ким щодо місцевої влади, яка ставить у пріоритеті будування доріг, дитячих садочків, стадіонів, шкіл – в обсягах, безпрецедентних для історії незалежної України. Розробляється програма відновлення, ремонту й будівництва мостів та місточків по всій країні. Роботи дуже багато. Я управлінець із досвідом, маю чіткий план дій і потужну команду, знаю як завести у місто інвестиції та працювати з великими проєктами, як раціонально використовувати бюджет та його наповнювати. «Є проблема? Вирішимо це разом!».

– Пані Ольго, а чи маєте ви політичний досвід? Погодьтеся, без нього не просто керувати містом.

– Так, моя історія успіху це не тільки банківська сфера. «Промінвестбанк» був чи не єдиною (на час 1999 року) установою, що мала власну політичну партію, ідеологом котрої був Володимир Павлович Матвієнко, відомий банкір та фахівець. Саме ця людина дала мені чітке розуміння, що політика без економіки неможлива. Я була головою молодіжної організації, членкинею політради, завжди виступала на з’їздах. Це був мій перший досвід спілкування з людьми, як електоратом. Саме тоді я чітко зрозуміла, що навколо дуже багато зневірених людей, суспільству дуже необхідні лідери. Володимир Зеленський і «Слуга Народу» – це перша влада, яка не побоялася провести децентралізацію і передати владу та ресурси громадам. Зараз дуже важливо, щоб на місця прийшли порядні люди, які будуть чесно розпоряджатися владою, бюджетом, землею, майном.

– У чому ваші переваги як кандидата на посаду міського голови, жінки-лідерки?

– Я завжди говорю те, у що вірю. І маю велику щиру підтримку серед людей. Я звикла багато працювати, ніколи не залишати справу на пів дорозі, постійно самовдосконалююся, шукаю нові виклики і завжди досягаю поставлених перед собою цілей. Але краще за мене можуть сказати лише мої справи.

– Що обіцятимете виборцям?

– Давати порожні обіцянки – це протиріччя моїм принципам. Вважаю, що обов’язково повинні бути індикатори ефективності діяльності міського голови – створення робочих місць, залучення інвестицій, формування сприятливого бізнес-клімату та рівень комфортності життя в місті. Тільки така буде відповідь на всі мої сказані слова і наміри. На цих виборах потрібно сформувати єдину команду розвитку і змін: президент – парламент – уряд – місцеві ради. Зараз ця система працює без команд на місцях, без фракцій у місцевих радах. Через це втілювати зміни в країні важче, вони просто зупиняються на рівні центральної влади і не просуваються в регіонах. Кожне рішення повинно бути реальним і здійсненним, мусить відповідати можливостям економіки й бюджету. Я хочу чути думку й волю людей і маю бачення майбутнього Кропивницького!