Свято подяки Богові за плоди. Три Спаси святкуватимемо у серпні

Три великі християнські свята відзначають українці у серпні – Медовий, Яблучний і Горіховий Спас. Це народні назви церковних свят. У ці дні люди радіють щедрості літа і несуть до церкви зібрані плоди, зілля і мед, аби освятити і подякувати Богові за врожай. Яких традицій дотримуються, які вірування церква вважає забобонами, що можна освячувати у церкві, а що не можна робити у ці дні – досліджувала «КП».

Цикл свят відкриває Перший, або Медовий Спас, який відзначають 14 серпня. У цей день у храмах заведено освячувати мед нового збору, свіжий мак, квіти й плоди нового врожаю. На цей день припадає й початок Успенського посту, який триватиме до 27 серпня. Люди ще називають це свято Маковія.

Маковій

Медовий Спас ще називають Маковим. Відзнача­ється 14 серпня.

За церковним календарем, цей день називається Походження Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього. Згідно з переказами, колись у Константинополі бушувала страшна епідемія. І нібито саме в цей день із храму Святої Софії винесли частинку хреста, на якому був розп’ятий Ісус, щоб нею освятити воду в водоймах. І саме після цього епідемія в місті закінчилася. У цей день освячують воду в річках і джерелах, яка після цього вважається священною. Саме тому Медовий Спас ще називають Мокрим. Назва Спас пов’язана з Ісусом Христом – Спасителем.

У цей день досхочу їдять мед, не дарма ж Спас Медовий. За давнім звичаєм, на Медовий Спас віряни приносять у храми для освячення мед і букети з трав та квітів – «маковійчики». А ще готують традиційну страву з коржів і маку – шулики.

– Я це свято з дитинства пам’ятаю. З моєю бабусею ходили до церкви, святили букети і мак. Бабуся моя пекла дуже смачний хліб і пироги, а на Маковія завжди готувала шулики. Пекла прісні коржі на сковорідці, потім їх ламала на шматки, заправляла перетертим маком і медовою поливкою. Такі смачні були! Раніше кожна господиня на городі сіяла мак. Його використовували не тільки на це свято, часто пекли пироги, рулети з маком. Ніхто тоді навіть не знав про наркоманію і за мак нікого не карали, – згадує своє дитинство жителька Нової Праги Олександрійського району Галина Смолєва.

Жінка розповідає, традицію освячувати букети-маковійчики і готувати шулики зберегла на все життя. Серед квітів у букеті обов’язково мають бути великі достиглі голівки маку. До букету можна класти також чорнобривці, жоржини, айстри, гвоздики, барвінок, а також різні трави: васильки, м’яту, чебрець, любисток. Букет висушувала і зберігала до наступного року. Мак і зілля з букета також мали цілющі і захисні властивості. Освяченим маком обсипали від зурочення, а рослини використовували як ліки від недуг.

Існують і забобони, пов’язані з Маковієм. За народним звичаєм, у давнину дівчата святили дикорослий мак, який вважали засобом проти чародійства, зурочення і «ходячих покійників». Вважалося, що відьми дуже боялися такого маку, особливо з першої маківки, яку вони намагалися вирвати на чужому городі.

На Маковія святили також свіжовикачаний мед у стільниках. Таким медом треба обов’язково було когось пригостити, аби родина завжди була у достатку.

Яблучний і Горіховий Спас

Другий і найголовніший із трьох Спасів – Яблучний – відзначають 19 серпня.

Цей Спас ще називають Великим, бо цього дня церква святкує Преображення Господнє – явлення Ісусом Христом своєї божественної природи.

Цього дня віряни несуть до церкви на освячення кошики з грушами, сливами, виноградом, персиками, а також овочами, колоссям пшениці та цілющими травами. Головним же атрибутом, звісно ж, є яблука.

– На Яблучний Спас їли не тільки яблука, а й пекли пироги з ними. Але ті жінки, у котрих померли діти, не їли яблук аж до 19 серпня. Кажуть, що не можна було матері їсти яблука, бо її діти на тому світі голодуватимуть, – розповідає Галина Смолєва.

З цим святом пов’язано багато приказок, прислів’їв і прикмет. Після Яблучного Спасу уже відчувається наближення осені, тож найчастіше в народі кажуть: «Прийшов Спас – готуй рукавиці про запас». А ще за прикметами визначали якою буде осінь і зима. Який Яблучний Спас – таким буде і січень. Сухий день – восени теж буде мало опадів. Ясна погода – зима буде холодною. Якщо фрукти в саду почали гнити й не достояли до Яблучного Спасу, то наступний рік буде складним і важким.

Третій Спас – Горіховий або Хлібний відзначають 29 серпня. Це фінальне свято з трьох літніх Спасів. Таку назву отримало від людей, бо в цей час достигала ліщина і її заготовляли на зиму. Після цього свята закінчується Успенський піст. Цей день – своєрідне прощання з літом і підготовка до зими. Про це свято також існує чимало народних примовок, зокрема й кажуть: «Прийшов Спас – пішло літо від нас».

Що каже церква

Сьогодні церква відзначає, що усі три християнські свята настільки увібрали народних звичаїв і традицій, що навіть церковнослужителі, крім літургій, відзначають їх за людським звичаєм – освячують плоди і мед, хоча церква не вимагає, щоб люди їх несли у храм.

– Медовий, Яблучний і Горіховий Спас – це народні назви свят. У цей період люди зби­рають врожай і несуть до церкви, аби подякувати Богові за плоди і отримати благословення для збіжжя, яке збиратимуть пізніше. Але церква не вимагає, щоб люди несли у храм зілля і плоди. Головне, щоб люди відвідували храм, брали участь у літургії і дякували Богові, все інше – не обов’язкове. Це гарна християнська традиція, коли люди збирають врожай і перші плоди освячують у церкві з подякою Богові. Нині різні плоди ми збираємо у різний період року, але традиційно так склалося, що саме у середині серпня дозрівали яблука, мак, бджолярі збирали мед. У Новому Завіті сказано: перші плоди – Богові, тож і несуть люди на освячення фрукти, овочі, дякують Господу і просять благословення, а потім споживають зібраний урожай, – розповідає єпископ Кропивницький і Голованівський ПЦУ Марк.

Із цими святами пов’язано й багато інших повір’їв, які церква вважає забобонами.

– Заборона їсти яблука до Спаса – це забобон і до церкви не має ніякого відношення. Ці повір’я виникли від хибного уявлення людей про потойбіччя. Люди думають, що якщо мати вмерлого немовляти їстиме яблука, то воно на тому світі буде обділеним. Але ж Бог не тиран, він любить усіх, тим більше малих дітей, які стали ангелами і уже не мають ні в чому потреби, тільки в молитві. Вірування у те, що можна робити, що ні – це забобони, викликані хибним розумінням вічності. Вони отруюють життя людей. Треба жити у любові до ближнього, до країни і до Бога, – радить панотець.

Отець Марк привітав усіх вірян зі святами Спаса і запросив на Божествені літургії у храми. До храму, наголосив панотець, можна заходити, дотримуючись санітарних норм, а освячення відбуватиметься надворі. Богослужіння розпочнуться 14 і 19 серпня з 9:00 ранку, а близько 11:00 освячуватимуть плоди і зілля вірянам.



текст: Любов Попович

фото: Ігор Демчук