На Кіровоградщині збирають ранні зернові: «КП» побувала у Новоукраїнському районі
Через погодні умови цьогоріч жнива стартували на тиждень пізніше, ніж планували. Найпершими збирати врожай почали аграрії з Бобринецького району. Далі – з Устинівського, Петрівського, Компаніївського, Новгородківського, Маловисківського та Онуфріївського районів. Нині жнивують у всіх районах області. Аграрії кажуть, цьогоріч несприятливі погодно-кліматичні умови – заморозки і невчасні опади – призвели до зниження врожайності ранніх зернових культур та ріпаку. В департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації заспокоюють, врожаю вистачить і регіон буде з хлібом. Усього цьогоріч на Кіровоградщині ранніми зерновими і зернобобовими засіяли майже пів мільйона гектарів.
У господарстві ТОВ «Чапаєва», що у селі Рівне Новоукраїнського району, збирати збіжжя почали на початку липня. Як косять ранню пшеницю на найбільшому полі господарства (147 гектарів) – подивилася «КП».
Одним із перших на поле приїжджає агроном.
– Дивлячись яка погода – можу о п’ятій ранку приїхати, а якщо похмуро, вологість висока, то десь о сьомій-восьмій. Дивлюсь, чи можна тут працювати, чи готова культура до збирання, яка її вологість, чи може заїхати техніка – комбайни, машини. Коли вологість пшениці 14%, це дуже гарний показник – можна збирати, – каже агроном товариства Владислав Скляров.
Після обходу агроном викликає на поля інших – писаря, комбайнерів, водіїв вантажівок і тракторів, які підвозять воду. Також приїжджає директор або його заступник, який слідкує за всім процесом і погоджує розпорядження агронома.
– Сьогодні (12 липня – «КП») до роботи стали, мабуть, близько восьмої, – розповідає комбайнер Віктор Цьома, який, щоб не витрачати часу на розмови, запросив поспілкуватися у кабіні транспорту. Чоловік уважно слідкує за жаткою, напрямком руху і розповідає про роботу. – Під час жнив кожна хвилинка цінна. От зараз погода гарна, треба косити, встигнути до дощів. Інакше кілька днів будемо стояти. Спочатку обкошую поле по периметру у дві ходки – туди і назад. Щоб мені було як розвернутися, коли коситиму основне, і щоб було як обдискувати поле. Це роблять для пожежної безпеки. Бо, знаєте, люблять так робити – їде вздовж поля, покурив, недопалок кинув на узбіччя, поле сухе і 
спалахнуло. А так – впаде у мокрий грунт і значно менша вірогідність пожежі. Щоб це поле скосити, треба два-два з половиною дні за хорошої погоди.
Робота у полі – злагоджена. Тільки-но Віктор накосив повний бункер зерна, зупиняється. До нього під’їжджає вантажівка, яка чекала неподалік. Із комбайна у причіп висипають зерно через спеціальний шнек.
– У цьому полі працює чотири машини. Сьогодні я перший приїхав, за мною – Сергій, потім дядько Петро і ще один його тезка. Отак ми в ряд стали і цілий день у такому порядку й вантажимося. Завтра, наприклад, дядя Петя перший приїде, ніхто його об’їжджати не буде. Чим більше ходок зробити, більше тонн перевезти, тим більша зарплата буде. Якщо техніка не ламається, поле велике і кілька машин працює, то можна 17-20 ходок зробити. Якщо погода не дуже чи ще щось, то 8-11. Коли як. Он вчора дядя Петя сам на полі працював, то зробив 36 ходок, поки комбайн не зламався, – каже водій МАЗу Богдан Бачинський.
За кількістю ходок слідкує Ольга Іващенко. Вона – єдина жінка на цьому полі.
– Як і в житті – слідкую за чоловіками, особливо, щоб на ліво не поїхали, – жартує вона. – Я виписую накладні. От записуємо – 9:40 поїхала з поля перша вантажівка з зерном. Записуємо прізвище, ім’я водія, номер машини, час. Одну накладну вони віддають на току, інша лишається у мене. І додатково все записую у зошит для обліку – ті ж самі дані і кількість ходок, яка має дорівнювати кількості накладних. Усі свої документи заповнюю у «польовому офісі» – це обладнаний фургончик, мені його тракторцем із поля в поле перевозять. Тут є стіл і стілець, навіть прилягти можна, поки чекаю машину.
Поруч постійно чергує трактор із повною бочкою води.
– Не дай Боже почнеться пожежа, а вода вже тут, – каже тракторист Володимир Середній.
Поки комбайн косить, водії стоять у тіньочку у черзі завантажуватися і везти зерно на тік.
– Фізично не так-то й важко. Більше спека втомлює. Це як на морі, тільки без води. На сонці ж зморює, а тут ще й пил. Але це ще не жарко. Спека починається з 14:00 години. Косимо-возимо цілий день до ночі. Поки волога не впаде, десь до півночі. Робочий день у жнива починається переважно з шостої і до півночі. Але косити починаємо десь о 8:00. Обіди і вечерю привозять на поля, – кажуть чоловіки.
Усього в ТОВ «Чапаєва» працює 78 людей. Наразі господарство обробляє 2700 гектарів землі. Більша частина – орендовані паї жителів села.
– Вирощуємо озиму пшеницю, ярий і озимий ячмінь, кукурудзу, соняшник. Торік саджали і буряк, цього року – ні. Цей рік посадили 630 гектарів озимої пшениці, 105 ярого і 100 – озимого ячменю. Вже скосили весь ячмінь, прийшла черга пшениці. Як завжди у сільському господарстві не буває простого року. Кожен рік приносить якісь свої як приємні, так і неприємні моменти. Цей рік, якщо казати по осені, то сподівання на урожай були набагато кращі, ніж ми сьогодні збираємо. Весняні низькі температури зробили свою справу. Але завдяки нашій агрономічній службі витягнули на непогані показники. Зерно деякий час буде на території підприємства на току, очистимо, відкалібруємо, далі відправимо на елеватор, де воно чекатиме свого часу, – каже директор ТОВ «Чапаєва» Віталій Кіяниця.
За полями і врожаєм у господарстві слідкують дуже ретельно і дбайливо.
– Я кажу на поля – дітища. Починаєш розуміти, як росте, що треба, як за ним доглядати. Розумієш, якщо рослині не даси того, що їй треба, не буде врожаю, який ти очікуєш. Якщо рослинки хворіють, то так само, як і людей, їх треба лікувати, – каже агроном Владислав Скляров.
Один із критеріїв гарного врожаю – правильно складена сівозміна, тобто чергування культур.
– Це початок усього циклу роботи на полі. Якщо тут у нас озима пшениця, на наступний рік на цьому полі краще посіяти соняшник або кукурудзу. Також важливий обробіток грунту перед сівбою і після збору врожаю – якої глибини буде оранка. Далі йде основний цикл – це сівба. Висіваємо культуру, підживлюємо її, спостерігаємо за сходами, рахуємо скільки їх. Під кожну культуру своя норма. Рахується вручну. На відстані 14 метрів 26,5 сантиметрів ставляться дві відмітки. Далі треба порахувати скільки рослинок зійшло, з тої кількості дивишся – дружні сходи чи ні. От на цьому полі озимої пшениці були дружні сходи, врожайність, за вчорашніми показниками, 43 центнери з гектара, – продовжує агроном.
Також важливо, аби на полі не було бур’яну.
– Це найпоширеніший шкідник, він закриває собою сходи, рослинка не отримує потрібне і не може розвиватися. Бур’ян на пшениці ми прибираємо хімічними препаратами, на соняшнику і кукурудзі – можемо як механічним – промотижити, так і хімічним способом. Протягом усього періоду дивимося за станом самої рослини. Якщо їй погано, підживлюємо поля, – пояснює Владислав.
Він приїжджає на поля одним із перших, а їде – останнім. Гарну роботу молодого агронома відзначають й інші працівники товариства.
– Раніше був інший агроном, то поля були дещо, скажімо так, мурзаті. От при Владиславові – чистенькі, гарні і довкола полів доглянуто, – кажуть у колективі.
А загалом, у господарстві відзначають, роботу в полі треба любити.
– Це не тільки робота в полі, сюди вкладається душа. Хто працює на землі без любові, той не має щастя. Але таких мало. Зазвичай усі вкладаються і викладаються, – додав директор ТОВ «Чапаєва» Віталій Кіяниця.
Завершити збір ранніх ТОВ «Чапаєва» планують протягом 10-12 днів за гарної погоди. Далі – готуватимуться до осінніх жнив. Після них традиційно влаштують свято. А потім – знову за роботу – складатимуть сівозміну для полів.
текст: Наталка Маринець
фото: Ігор Демчук, ОДА
