Будяк Кучерявий: кропивничанин заснував творчу майстерню і створює автентичні вибійки
Костянтин Данильченко за освітою – юрист, працює виконавчим директором благодійної організації «100% життя Кропивницький». А от у вільний від роботи час займається творчістю – розписує текстиль. Наприкінці квітня Костянтин заснував власну майстерню – «Будяк кучерявий». Пояснює, для нього будяк – не бур’ян, який росте усюди, а символ того, що краса є у всьому. Головне її розгледіти.
Як «виріс» «Будяк»
– Мені просто подобалося малювати, щось втілювати. Я малював невеликий мурал на стіні третього полку в рамках проекту «Поезія стін» – козака Мамая зі зброєю. Розписував пензлем текстиль різний. Починав із того, що замовлення були від дружини Інни – на сукні та інший одяг. Знайомі бачили і просили зробити і їм. Друзям на день народження розписував футболки, хустки. Одні з перших хусток, які розмальовував, були саме друзям до дня народження. Десь рік тому дружина подарувала мені вибійки. Це такі дерев’яні дощечки, на гладкій поверхні яких вирізьблені декоративні візерунки. На ці форми наноситься фарба і притискається до тканини – на ній лишається відбиток візерунків. І з того часу почав активніше займатися вибійкою. От заснував творчу майстерню, – розповідає «КП» Костянтин Данильченко. – І ще мені подобається спілкуватися з людьми. От коли людина каже, у вас гарні хустки, я б хотіла замовити собі теж. Для мене важливо, щоб це було саме те, що людина хоче. Не всі люди знають, що вони хочуть. Навіть я інколи не знаю, що хочу. Коли спілкуюся з людиною, дізнаюсь про неї більше, про те, що вона хоче, і намагаюся це скомбінувати і втілити відповідно до її бажань.
Секрети створення вибійки від Костянтина Данильченка
– Я працюю з акриловими фарбами. Мені подобаються тим, що вони безпечні, з ними зручно працювати. Фарбу треба розвести з водою до консистенції сметани. Для цього у мене є дуже «професійні палітри» – CD-диски і тарілка з електричної млинниці, які взяв на кухні у дружини, – жартує Костянтин. – Але мені з цим зручно працювати. Раніше я брав звичайні тарілки з кухні. Звідти ж – губки для миття посуду. Вони добре вбирають фарбу і завдяки ним можна рівномірно розподілити її по вибійці.
Перед тим, як наносити малюнок, важливо виміряти і розмітити тканину.
– Спочатку я розміщую хустку на пінопластовому планшеті. Далі милом, яке взяв з швейного набору дружини, розмічаю центр. Взагалі спонсор того, що я роблю, багато в чому Інна. Далі формами-вибійками міряю, скільки відбитків влізе – щоб не було такого, що не вистачає пів відбитку. Наносити малюнки починаю від центру, щоб було максимально симетрично. Мені подобаються вибійки, за допомогою яких можна робити безперервний малюнок. Тоді можна починати з краю. Але треба дуже уважно і точно прикладати форму до попереднього відбитку. Кожну вибійку сильно притискаю до тканини, аби якісно відтиснути фарбу на тканину. Я бачив, що деякі майстри працюють із молотками. Можливо, у них техніка така, але я працюю поки що руками і відтиском. Насправді якихось таких правил у мене немає. Можливо тому, що я ніде цьому не вчився. Але є в планах подивитися майстер-класи, зараз це більше на інтуїтивному рівні, – каже митець. – Важливо довіряти процесу. Я не намагаюся прорахувати все до кінця перед тим, як починаю роботу. Те, що вийде у фіналі – це для мене сюрприз. Люблю працювати у двох кольорах. Коли не так багато інструментів для передачі, це примушує мозок працювати і вкладати у мінімалізм символізм.
Художній набір
– Я творю вдома. А моя майстерня, скажімо так, мобільна. Майже вся вона поміщається у скриню. Тут зо три десятки різноманітних вибійок – із геометричним, рослинним, тваринним орнаментами, фарби, пензлики, олівці для ескізів, палітри, губки, ганчірочки. Рулетка – без неї ніяк. Треба виміряти, зрозуміти, як малюнок буде на хустці, футболці. Альбом, де роблю ескізи і наношу фарби. Мені важливо знати, який вони мають колір, коли висохнуть. Це всі мої художні штуки, які допомагають, я їх намагаюся тримати в одному місці. Зручно, що це можна взяти з собою і працювати в іншому місці, – каже Костянтин.
Терміни створення вибійки і ціна
– Раніше у мене на створення хустки йшло два дні. Зараз, може, години чотири. У цей час входить те, що я беру ескіз, хустку, вибійку, продумую різні варіанти. Потім відкладаю це. А коли сідаю працювати, в голові комбінуються різні ідеї реалізації задуму. Вартість готової хустки – 300 гривень. Я пропоную хустки ті, де замовляю для розпису. Але я гнучкий до варіантів – можна принести свою річ, запропонувати власний ескіз або можемо разом його розробити, колір також можу запропонувати я або на ваш вибір. Такі речі особливого догляду не вимагають. Лише прати руками або в делікатному режимі у пральній машині, – каже чоловік.
Сокровенне: бажання, плани, мрії
– Як на мене, та кількість вибійок, які маю – це дуже мало. Мені хочеться ще як мінімум стільки ж. Ще одне бажання… До мене звернулася одна людина. Вона хотіла хустку і побажання в неї було – зробити щось притаманне саме для нашої області. Це мене дуже зацікавило. Я сказав, що можна це зробити, але пізніше. Дуже хочу дослідити вибійкарство Кіровоградщини і в майбутньому, можливо, створити вибійки з орнаментом, характерним нашій області і втілити ті орнаменти на тканині, – поділився Костянтин.
текст: Наталка Маринець
фото: із соцмережі
Як «виріс» «Будяк»
– Мені просто подобалося малювати, щось втілювати. Я малював невеликий мурал на стіні третього полку в рамках проекту «Поезія стін» – козака Мамая зі зброєю. Розписував пензлем текстиль різний. Починав із того, що замовлення були від дружини Інни – на сукні та інший одяг. Знайомі бачили і просили зробити і їм. Друзям на день народження розписував футболки, хустки. Одні з перших хусток, які розмальовував, були саме друзям до дня народження. Десь рік тому дружина подарувала мені вибійки. Це такі дерев’яні дощечки, на гладкій поверхні яких вирізьблені декоративні візерунки. На ці форми наноситься фарба і притискається до тканини – на ній лишається відбиток візерунків. І з того часу почав активніше займатися вибійкою. От заснував творчу майстерню, – розповідає «КП» Костянтин Данильченко. – І ще мені подобається спілкуватися з людьми. От коли людина каже, у вас гарні хустки, я б хотіла замовити собі теж. Для мене важливо, щоб це було саме те, що людина хоче. Не всі люди знають, що вони хочуть. Навіть я інколи не знаю, що хочу. Коли спілкуюся з людиною, дізнаюсь про неї більше, про те, що вона хоче, і намагаюся це скомбінувати і втілити відповідно до її бажань.
Секрети створення вибійки від Костянтина Данильченка
– Я працюю з акриловими фарбами. Мені подобаються тим, що вони безпечні, з ними зручно працювати. Фарбу треба розвести з водою до консистенції сметани. Для цього у мене є дуже «професійні палітри» – CD-диски і тарілка з електричної млинниці, які взяв на кухні у дружини, – жартує Костянтин. – Але мені з цим зручно працювати. Раніше я брав звичайні тарілки з кухні. Звідти ж – губки для миття посуду. Вони добре вбирають фарбу і завдяки ним можна рівномірно розподілити її по вибійці.
Перед тим, як наносити малюнок, важливо виміряти і розмітити тканину.
– Спочатку я розміщую хустку на пінопластовому планшеті. Далі милом, яке взяв з швейного набору дружини, розмічаю центр. Взагалі спонсор того, що я роблю, багато в чому Інна. Далі формами-вибійками міряю, скільки відбитків влізе – щоб не було такого, що не вистачає пів відбитку. Наносити малюнки починаю від центру, щоб було максимально симетрично. Мені подобаються вибійки, за допомогою яких можна робити безперервний малюнок. Тоді можна починати з краю. Але треба дуже уважно і точно прикладати форму до попереднього відбитку. Кожну вибійку сильно притискаю до тканини, аби якісно відтиснути фарбу на тканину. Я бачив, що деякі майстри працюють із молотками. Можливо, у них техніка така, але я працюю поки що руками і відтиском. Насправді якихось таких правил у мене немає. Можливо тому, що я ніде цьому не вчився. Але є в планах подивитися майстер-класи, зараз це більше на інтуїтивному рівні, – каже митець. – Важливо довіряти процесу. Я не намагаюся прорахувати все до кінця перед тим, як починаю роботу. Те, що вийде у фіналі – це для мене сюрприз. Люблю працювати у двох кольорах. Коли не так багато інструментів для передачі, це примушує мозок працювати і вкладати у мінімалізм символізм.
Художній набір
– Я творю вдома. А моя майстерня, скажімо так, мобільна. Майже вся вона поміщається у скриню. Тут зо три десятки різноманітних вибійок – із геометричним, рослинним, тваринним орнаментами, фарби, пензлики, олівці для ескізів, палітри, губки, ганчірочки. Рулетка – без неї ніяк. Треба виміряти, зрозуміти, як малюнок буде на хустці, футболці. Альбом, де роблю ескізи і наношу фарби. Мені важливо знати, який вони мають колір, коли висохнуть. Це всі мої художні штуки, які допомагають, я їх намагаюся тримати в одному місці. Зручно, що це можна взяти з собою і працювати в іншому місці, – каже Костянтин.
Терміни створення вибійки і ціна
– Раніше у мене на створення хустки йшло два дні. Зараз, може, години чотири. У цей час входить те, що я беру ескіз, хустку, вибійку, продумую різні варіанти. Потім відкладаю це. А коли сідаю працювати, в голові комбінуються різні ідеї реалізації задуму. Вартість готової хустки – 300 гривень. Я пропоную хустки ті, де замовляю для розпису. Але я гнучкий до варіантів – можна принести свою річ, запропонувати власний ескіз або можемо разом його розробити, колір також можу запропонувати я або на ваш вибір. Такі речі особливого догляду не вимагають. Лише прати руками або в делікатному режимі у пральній машині, – каже чоловік.
Сокровенне: бажання, плани, мрії
– Як на мене, та кількість вибійок, які маю – це дуже мало. Мені хочеться ще як мінімум стільки ж. Ще одне бажання… До мене звернулася одна людина. Вона хотіла хустку і побажання в неї було – зробити щось притаманне саме для нашої області. Це мене дуже зацікавило. Я сказав, що можна це зробити, але пізніше. Дуже хочу дослідити вибійкарство Кіровоградщини і в майбутньому, можливо, створити вибійки з орнаментом, характерним нашій області і втілити ті орнаменти на тканині, – поділився Костянтин.
текст: Наталка Маринець
фото: із соцмережі