Успішний бізнес для села: Як відкрити равликову ферму?

У селі Оситняжка Кропивницького району відкрилася перша равликова ферма на Кіровоградщині – «Інгульський равлик». Її власник Володимир Кравчук сподівається, цим бізнесом зацікавляться жителі області і вже наступного року кількість таких ферм зросте. Адже цей бізнес у Європі вважається для лінивих: вимагає кілька годин вільного часу на день, має високу рентабельність і приносить непогані прибутки. Втім чи все так просто? Як організувати равликову ферму, які будуть недоліки і ризики – «КП» розповів Володимир Кравчук.

Що треба для старту?

Територія, вода, електрика, початковий капітал і бажання – це мінімум, що треба мати на старті.

Далі є два варіанти розвитку подій. Перший – найпростіший – купити малька, висадити його на дерев’яні щити, годувати та поливати – і через пів року здати урожай оптом.

– За такою бізнес-моделлю ми обходимо репродукцію і теплицю. Відповідно – мінімальний грошовий вклад, – розповідає Володимир.

Друга схема більш серйозна і вимагає більше вкладень не тільки грошових, а й власних сил. Доведеться знайти цех репродукції (для цього треба мати приміщення), облаштувати його технікою – холодильник для зберігання врожаю, кондиціонер. Маючи маточну репродукційну залу, можна самостійно підготувати малька на наступний рік.

Робота в цеху – це і найбільш трудомісткий етап, бо треба постійно мити равликів, щоб не виникало інфекцій. У зимовий період варто дотримуватися температурного режиму і підвищеної вологості.

Але! Не обов’язково будувати станцію репродукції. Можна виростити равлика і здати його з поля.

Проте якщо у планах займатися цим довгостроково – то краще вкластися, це виправдає себе за кілька років.

До того ж, чим більше землі – тим швидше справа окупиться.

Що по коштах?

Сума організації ферми залежатиме від масштабу і площі землі.

– На 20 соток землі я у середині травня висадив п’ять з половиною кілограмів равликів на 70 тисяч гривень – це зі знижкою, бо в тому році проходив навчання і вже мав певні зв’язки та навички. Взагалі ціни на українському ринку – від 500 до 1100 євро за кілограм малька. Тому обійшлося б, у середньому, 150 тисяч гривень. Перший урожай маю зібрати у вересні, – зазначає власник ферми.

Дерев’яні каркаси можна виготовити самостійно, а можна купити готові.

– Можна робити їх із пластику або більш дорогих дощечок. Ми взяли те, що було під руками, по суті – дрова. Територію огородили агроволокном, обробили солідолом і сіллю, щоб вони не розлізлися. Щити – 40 штук мені обійшлися у чотири тисячі гривень. Земельну ділянку купив за 15 тисяч гривень. Комбікорм такий, як для свиней, – 400 гривень за мішок. Холодильник коштуватиме десь дві тисячі доларів. Хочу зазначити, що на цеху краще не економити. Все облаштування мені обійшлося вже більш як 20 тисяч доларів, – поділився Володимир.

Систему поливу можна зробити автоматичну. З річки воду краще не брати, бо в ній можуть затриматися пестициди з полів.

Равлики не вибагливі

Дощова погода – найбільш сприятлива для равликів. Вони люб­лять душ. Тому у сонячний день на роботу треба виділяти кілька годин, а от у дощ можна дозволити собі відпочити.

На щит вони вилазять вдень – їдять корм, на ніч повертаються під нього.

Важливий момент! Для якісного і рівномірного росту равлика треба висадити рапс на території їхнього проживання. Це для них як афродизіак.

Основна їжа – комбікорм. Додатково харчуються капустою і морквою. Без комбікорму вони можуть жити, але краще його давати, оскільки так вони швидше ростуть. Якщо кілька днів не дати комбікорм – нічого страшного не станеться.

Маленькі равлики виживають не всі.

– Равликова ферма – це по суті створення комфортних умов для життя равликів, – пояснює Володимир. – Якщо у природніх умовах виживає 10%, то у, грубо кажучи, тепличних – 90%. Це цифри практики, насправді їх виживає 80-85% – десь 5% з’їдять птахи, ще стільки ж – подавляться ногами при догляді, ще 2-3% можуть з’їсти миші.

До кінця жовтня тримати равликів небезпечно, бо вночі вже можуть бути заморозки.

– Зрілі равлики можуть виживати при мінус чотирьох градусах, якщо заховаються на вечір під щит, – додає чоловік.

 

Скільки можна заробити?

У Володимира равлики двох сортів – Muller і Maxima. Вони їстівні, виростають за пів року і вже готові до «забою». Для прикладу, той же їстівний виноградний равлик росте до трьох років.

Із п’яти кілограмів може вирости близько чотирьох тонн равликів. Вага одного дорослого равлика сорту Maxima – грам 20 (на кілограм їх іде штук 50), Muller важить грам 15 (на кілограм – майже 100 штук). Візуально вони відрізняються за розміром і візерунком на панцирі. На смак відрізнять їх лише гурмани.

– Я готуюся до того, що реально можу виростити в перший рік до трьох із половиною тонн, це буде хороший показник. Досвідчені люди збирають до шести кілограмів зі щита. Я ще досвіду не маю, тому якщо зберу три тонни – то буду задоволений. Їх можна здавати або ж відправляти на репродукцію. Торік із поля приймали по 2,80 євро за кілограм – відповідно за три з половиною тонни можна отримати близько десяти тисяч гривень. Із реалізацією проблем немає, товар сертифікований, – підкреслює Володимир.

Равликова ферма – це і створення нових робочих місць. До того ж, цей бізнес дозволяє платити не мінімальну зарплату – працівники можуть заробляти близько 15 тисяч гривень у місяць.

– На фермах, де я навчався, різнороби отримують 500 гривень у день. У період збору урожаю ця цифра росте, – додає він.

Не тільки їжа, а й туризм

Поки українці ні фінансово, ні морально не готові їсти равликів. Культура споживання равликів на Кіровоградщині ще не розвинена. Лише 1% вирощених равликів в Україні споживаються у нас, решта йде на експорт.

Проте спектр використання – досить широкий: м’ясо равлика можна смажити, тушити, варити, запікати, сушити, в’ялити, засолювати, фарширувати, маринувати, консервувати, використовувати в соуси, пасти, піци.

Ікра равлика – теж не з дешевих. На сьогоднішній день її вартість – 40 тисяч гривень за кілограм в Україні, у Європі – близько 70 тисяч гривень.

На території ферми в Оситняжці планують встановити бесідки.

– До кінця сезону хочеться вже сюди влаштовувати тури. Просто приїхати сюди – це одні емоції, а коли емоції підсилюються ще й смаковими – це вже інше. Тому хочеться, щоб тут були ще й дегустації, – каже Володимир.

Поради майбутнім равлиководам

Цей напрямок дуже перспективний, оскільки європейський ринок задоволений лише на 60%. Щодо українського – він взагалі не готовий. В Україні близько 20 ферм, але цього недостатньо.

– Я хочу розвивати культуру споживання равликів. Приємно бути першим в області – великий інтерес журналістів, багато дзвінків, але хотілось би, щоб ринок розвивався, – ділиться Володимир. – У наступному році на Кіровоградщині має з’явитися ще чотири-п’ять таких фермерських господарств. Я можу продавати по кілька щитів на пробу. Це важливо для початківців, щоб зрозуміти логіку цього бізнесу і в наступному році стартувати повноцінно. До того ж, людина, яка вклала гроші, навряд чи захоче вже зупинитися.

На сьогоднішній день у селі, як виявилося, є чим займатися. Голов­не – щоб було бажання.

– Є вільна земля, є вода. А можливостей люди не бачать. Можна заробляти і у нашій краї­ні! – зазначає власник равликової ферми.

текст: Олена Сідорова

фото: Ігор Демчук