У селі Олександрівського району відновили трактор років Другої світової війни
Трактор «Універсал» 1944 року випуску. За його допомогою жителі села Красносілка 20 років обробляли землю. Потім пригнали з поля, обмели віником від пилу і поставили на імпровізований постамент із бетонних блоків просто неба. Так він простояв 55 років. Через півстоліття працівники підприємства «Торговий дім «Елітне насіння» вирішили його відреставрувати. Ремонтували трактор два роки.– Ми підняли історію господарства, історію цього трактора і з’ясували, що 10 вересня 1965 року цей трактор востаннє приїхав із поля. З того часу він стояв на території господарства в одній із бригад, він був пам’ятником, – каже заступник директора ТОВ «Торговий дім «Елітне насіння» Микола Камишов, який ініціював ремонт. – Село досить велике. Чимало чоловіків і жінок працювали колись механізаторами, трактористами… Коли ми влаштовуємо свята на День хлібороба, обжнивки та інші, запрошуємо їх. У пам’ять про ті покоління, які працювали колись на цій техніці, які обробляли цю землю, сьогодні їхні діти, онуки працюють у нас в господарстві... Тому колективно вирішили відремонтувати «Універсал». Почали шукати, де ще є такі трактори, чи є працюючі екземпляри. І з’ясували, що нема. Ну принаймні, я боюсь бути не точним, але ні в інтернеті, ні іншими способами пошуку, ми не встановили – чи є ще діючі трактори. На постаментах є.
Трактор розібрали до гвинтика – прибрали сміття всередині двигуна, зняли усю фарбу, перечистили кожну запчастину, зібрали знову і заново пофарбували у такий же колір, як в оригіналі.
– Були шоковані тим, що деталі мотора, після того, як протерли їх, блистіли, як нові. І це після 55 років стояння на постаменті. Єдине, що ми замінили, це серцевину радіатора. Решта запчастин – рідні. Ще одна унікальність – усі деталі ковані. Ремінь мотору оригінальний, той, який працював у полі на ньому, ми його не міняли спеціально, – продовжує інженер підприємства Віктор Балдовський.
Вперше трактор завели 29 лютого. Цю дату записали вуглиною на стіні ангару, де ремонтували трактор.
– Запускається двигун на бензині, а основне пальне, на якому він працює – гас (керасин). Заводиться трактор не так, як сучасні, а попереду мотора спеціальним довгим Z-подібним ключем. Нашій радості не було меж, коли трактор все ж таки вдалося завести. Звук двигуна зовсім не схожий на інші. Він голосний, могутній… Емоції переповнювали, а наш тракторист Ігор Мішустін ледь не до стелі стрибав від радості, – каже Микола Камишов.
– У повоєнні роки, через те, що у селі було мало чоловіків, на тракторах працювало багато жінок. Коли починали ремонтували «Універсал», я показав фотографію всім своїм колегам, що саме на цьому тракторі працювала моя рідна бабуся – батькова мати Людмила Мишустіна. Її не стало, коли мені було 42 роки. Бабуся сильна, хороша була, – стримуючи сльози, каже Ігор Мішустін. – Тому у мене взагалі був великий інтерес його відремонтувати.
Майстри кажуть, не дарма трактор так назвали, він дійсно був універсальним. Після того, як за його допомогою завершували земляні роботи, до двигуна за допомогою паска приєднували спеціальне обладнання і молотили зерно. А винахідливі трактористи навіть готували собі їжу в полі.
– Тут немає охолодження, конвекція фактично. Біля мотора бак, у нього заливають звичайну холодну воду, вона нагрівається і більш тепла підіймається вгору в розширювальний бак, а та, яка охолоджується, вниз опускається і таким чином здійснюється кругообіг у системі охолодження. Так от старі люди, які на них робили, розповідали, щоб не бути голодними, брали яйця сирі, клали в авоську, причіпляли до кришки баку, а саму сумку опускали в бак. Температура у ньому, коли він працював, була близько сотні градусів – кипіла. Так вони кажуть, якщо в одну сторону їдуть, то яйця якраз уже зварилися. Якщо треба картоплю зварити, то це залежить від довжини гін, це можна туди-назад проїхати – і картопля готова. Сальце порізав, трохи цибульки і поїли, – каже Віктор Балдовський.
«Універсал» у порівнянні з сучасною технікою – небо і земля, кажуть трактористи.– У трактора немає даху, сидіння металеве, спинки немає, колеса з шипами-грунтозацепами по 10-15 сантиметрів. Люди і в дощ, і в морози на ньому працювали. Це ж скільки зусиль, енергії, здоров’я витрачали, працюючи на цих тракторах... Честь і хвала їм за те, що вони таке витримували. Це для тракториста, не знаю, яким має бути подвигом, щоб на ньому їздити. Зараз у тракторах комфортно – восени тепло, влітку прохолодно, зручні сидіння, комп’ютеризована панель, – каже Ігор Мішустін.
Відреставрований «Універсал» планують поставити на п’єдестал під гарним і якісним укриттям.
– Цей трактор своє вже відробив, хай працюють його онуки. Ми плануємо виготовити для нього спеціальний п’єдестал, щоб був гідним цього трактора, зробити для нього укриття, від дощу і щоб не продувався всіма вітрами. Будуть люди приїжджати, дивитися, а ті, кому він ближчий до серця, ті будуть частіше приходити і згадувати, – сказав Микола Камишов.
фото: надані співрозмовниками
