Втрачений урожай: як безсніжна зима і холодна весна вплинули на посіви на Кіровоградщині
Глобальні зміни клімату негативно вплинули на врожайність. Сільгоспвиробники уже волають про катастрофічні наслідки посухи для цьогорічного врожаю. Про засуху як загрозу говорили в РНБО. Через безсніжну зиму та зменшення опадів ріки міліють, а посіви сохнуть. Найгірша ситуація на Одещині та Миколаївщині. Менший врожай від запланованого зберуть і на Кіровоградщині. Чи компенсують збитки землеробам і як позначиться недобір врожаю на продовольчій безпеці жителів області – дізнавалася «КП».Про катастрофічні наслідки безсніжної зими і посушливої весни свідчить не лише втрата прогнозованого врожаю для багатьох фермерів. Для декого з них ситуація обернулася трагічно. Зокрема, на Одещині 66-річний фермер із села Шевченкове вкоротив собі віку через втрачений урожай. Посіви не зійшли через посуху. Рослини загинули на 150 гектарах орендованої землі. У землю чоловік вклав щонайменше 750 тисяч гривень. Частину грошей позичив, а ще частину мав виплатити односельцям за паї.
На полях лише одного господарства у Клинцях Кропивницького району на 300 гектарах загинули посіви ріпака і соняшника. Аграрії кажуть, такого складного року в плані погоди не пам’ятають.
– Дощів не було, холодно, рослини не розвиваються, тому й відбувається в нас така біда. Взагалі змінюється клімат, стає більш суворим, рослини під нього підібрати не можемо. То засуха, то морози, то суховії, які видувають останню вологу з грунту, – розповідає Наталія Павлова, агроном ТОВ «Рассвет-АГРО», що в Клинцях Кропивницького району.Рослини, які вціліли, слабкі та зріджені.
– Ростки слабкі, зріджені посіви, немає нормальних рядків. Буде зовсім не той урожай, що планували, – каже агроном.
На полях господарства, де загинули ріпак і ячмінь, нині посіяли соняшник. А це додаткові витрати на насіння і паливо для техніки, зарплату працівникам. Пересівали сільгоспкультури близько тижня. Збитки ще навіть не рахували – їх оцінюватимуть по осені. Прогнози щодо майбутнього врожаю давати складно, кажуть сільські трударі. Все залежатиме від подальшої погоди. Посівам потрібен дощ і тепло.– На даний час вологи вистачає. Як насіння зійде, треба буде покропить обов’язково, а потім, коли вже буде шапка наливатися, от тоді нам потрібен ще дощик. Буде дощик – то буде врожай, – говорить механізатор ТОВ «Рассвет-АГРО» Рауф Меліков. Він – один із тих, хто намагається врятувати врожай і вже вдруге цієї весни зорав поле, аби посіяти соняшник.
За словами екологів, ситуація з посухами з року в рік лише погіршуватиметься.
– Зима була посушлива, зараз, дякувати Богу, пішли дощі, але не відомо ще, як буде влітку. І знову ж, прогнози такі, що ситуація змінюватиметься не на краще, води не вистачатиме. І ми повинні дуже обережно і дбайливо ставитися до цього ресурсу, без якого взагалі життя на планеті не можливе. Вирубкою лісів, засміченням річок і недбайливим ставленням до екології ми перетворюємо поступово країну на пустелю. В той час, як приміром, єгиптяни, примудряються пустелю перетворювати на зелений оазис, – каже еколог Віталій Приходько.Пошкоджені та зріджені посіви на Кіровоградщині ще може врятувати дощ. Але вже сьогодні зрозуміло, що аграрії втратили від 20 до 30% врожаю від запланованого, – кажуть в облдержадміністрації. Найбільше в регіоні постраждали посіви ріпаку, а також цукровий буряк у Новомиргородському районі.
– Посіви в області здійснюються на мільйоні 700 тисяч гектар. Станом на сьогодні, ми вже маємо 2 тисячі 700 гектар повністю загиблих площ. Акти списання цих культур ми приймаємо на сьогоднішній день у департаменті, відправляємо до Міністерства економічного розвитку і найближчим часом буде здійснено перерозподіл державних програм і відшкодовано ці витрати, а це – від 7 до 9 тисяч на кожен гектар витрат понесли наші аграрії, – прокоментувала керівник департаменту АПК Кіровоградської ОДА Марія Чорна.Продовольчій безпеці жителів Кіровоградщини нічого не загрожує, заспокоює вона. Адже на складах операторів ринку й землеробів ще є запаси продовольчого зерна. Тож питання дефіциту продовольства на сьогодні гостро не стоїть.
текст і фото: Лілія Кочерга
