Потрібне, як повітря: в Кропивницькому проєктують нову реанімацію

Поки перша хвиля епідемії COVID-19 потроху вщухає за сезонним графіком, у Кропивницькому готуються зустрічати нову. Підтримати проєкт створення додаткових лікувальних та діагностичних потужностей у «лікарні на Валах» пропонуватиме міськраді очільник обласного центру Андрій Райкович. Чи справді треба нове відділення, яким і для кого воно має бути – розкажуть провідні медичні фахівці Кіровоградщини.

Друга хвиля

Міський голова нагадує: подальше послаблення чи посилення сьогоднішнього адаптивного карантину більшою мірою залежить не від лікарів чи посадовців, а від свідомості людей.

– Якщо більшість сумлінно поставиться до вимог санітарії, дистанціювання, отримаємо довгоочікувану паузу між хвилями захворювання, – зазначає Райкович. – За прогнозами, восени ми отримаємо другу, до неї треба бути готовими. Ці прогнози базуються не на думці очільника міста, прем’єр-міністра чи іншого адміністратора, а на висновках профільних фахівців – інфекціоністів, вірусологів…

У цілому з початку епідемії у Кропивницькому зафіксовано 16 ле­­тальних випадків серед інфікованих коронавірусом, майже усі пов’язані з вірусним запаленням легень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року, пневмоній сьогодні на 30% більше. На момент запису інтерв’ю в інфекційному стаціонарі на Валах лишалося більше 30 хворих на COVID-19.

Що треба

Для лікування профільних пацієнтів у Центральній міській лікарні використовують дитяче інфекційне відділення, реконструкцію та обладнання якого місто встигло закінчити якраз вчасно.

– Виручили боксовані палати, що відповідають нормативам, вимогам до інфекційного відділення, – нагадує головний лікар Олександр Артюх. – Але ситуація з пандемією показала, що його замало. Ми з цим стикаємось уже багато днів, бачимо, що не все так добре, як хотілося б. Міський голова запропонував: чого нам, маючи готову проєктну документацію на капітальний ремонт першої терапії, – однієї з найстаріших будівель у нашому місті, – не використати цей момент для створення умов, яких не вистачає?

Щоб зменшити ризики розповсюдження хвороби та зберегти людські життя, місту треба на території Центральної міської лікарні сучасне спеціалізоване приміщення та експертного класу апаратура для лікування хворих із вірусним запаленням легень, упевнений міський голова.

– Це дасть змогу не направляти інфекційних хворих у інші лікарні. Тестування надважливе, але це лише підтвердження, хвора людина на COVID-19 чи ні. Далі, через тиждень, треба діаг­­ностувати, як інфекція вплинула на організм кожного пацієнта. У цьому біда – люди пішли в приватний «Ацинус» та обласну лікарню, де є потрібне для визначення цього виду пневмонії обладнання. Тяжких хворих переводимо в обласну, там краща лікувальна база, це лікарня третього рівня. І, на жаль, інфекцію винесли за межі закритої території… Саме через це високий відсоток зараження лікарів, – наголошує Райкович.

Експертно

Мова йде, зокрема, про інтенсивну терапію, укомплектовану усім необхідним для надання відповідної послуги. Це необхідність – з огляду на кількість пневмоній по місту й загалом по області, каже головний анестезіолог Кіровоградщини Олександр Йовенко.

– Сенс відкривати відділення є для хворих із респіраторною інфекцією. Але це, на мою думку, має бути відділення загального профілю, – каже він. – Вірусні пневмонії це, в основному, сезонне захворювання. А інтенсивна терапія – дуже дорогий проєкт, по обладнанню, по приміщеннях, по штату, який там має бути. Не може бути інтенсивної терапії сезонної. Для прикладу, хворі з цукровим діабетом, у яких наступає декомпенсація, які лежать у комах – їм теж треба десь лікуватись у місті, а такого відділення немає…

У тому, що епідемія матиме продовження, на думку Йовенка, немає сумнівів.

– Коли пандемія H1N1 або іншого грипу проходила, грип типу А, B, А1, А2 лишався, ускладнювався пневмоніями. Що пройде якесь коло, і далі не буде хворих – такої надії не повин­­но бути, – впевнений лікар. – На майбутнє нічого не зміниться в позитивну сторону, хворих із вірусними пневмоніями буде досить багато.

З ним погоджується колега з обласної лікарні, головний торакальний хірург регіону Сергій Бондарчук.

– Імунітету поки нема в населення, – каже він. – Якщо буде щеп­­лення, тоді (нових хвиль епідемії, – ред.) може й не бути. Поки воно може затихнути, потім – новий сплеск. Цей вірус не любить високої температури та вологості, якщо зараз підуть дощі, буде спад.

Як і колега-анестезіолог, Бондарчук зважає на сезонність вірусних пневмоній.

– Серед року там зможуть лікуватися всі люди, від звичайної пневмонії, гастритів, сердечних патологій, у нормальних умовах, –
наголошує фахівець. – Це ж не буде «спортзал» на 18 людей у кімнаті, а по три чи по два, буде підведений кисень. Коли буде «пожежа», така ситуація, як зараз –
сердечних, шлункових хворих повиписували, і лікуємо пневмонії. Ліжок по місту не вистачає – частину забирає обласна лікарня, але такого спеціалізованого відділення немає. У нас, коли COVID не було, взимку був «свинячий» грип, грип типу А – дуже тяжкі пневмонії, відсоток смертності високий. Це правильно придумав Андрій Райкович, хай робить – треба підтримати.

Думку обласних фахівців розділяють їхні колеги з міських структур, від яких безпосередньо залежить наповнення проєкту.

– Зараз щодня у міському управлінні охорони здоров’я детально розробляється план цієї терапії. Працюють не лише медичні працівники, а й будівельники. Головне – щоб все було оптимально і якісно, – розповів головний лікар Центральної міської лікарні Олександр Артюх.

Ціна питання

За попередньою оцінкою, все в сумі коштуватиме місту близько 30 мільйонів гривень, з них близько 20 – приблизна вартість обладнання. Та все це не дасть результату без профільних медичних кадрів, яких у Кропивницькому зараз просто ніде взяти. На цьому наголошують досвідчені експерти.

– Зараз ні лікарня швидкої допомоги, ні інфекційне відділення Центральної міської лікарні, ні реанімація не укомплектовані анестезіологами. Їх не вистачає катастрофічно, як і медсестер. Наперед треба планувати, крім апаратури й приміщень, кадрове забезпечення, – каже анестезіолог Йовенко.

Тому фахівців буквально «заманюють» у місто, в якості мотивації пропонуючи можливість отримати тут власне житло.

– Чотири квартири тримаємо, – каже Райкович. – Анестезіологів потрібно два, інфекціоністів – також один-два. У місті їх немає, тому запрошуємо з інших територій. Мотивуємо наданням службового житла, яке стане приватним через 10 років – це нові квартири, не вторинний ринок.

Вільних коштів у міста також негусто. Міський бюджет два місяці покриває державні зобов’язання перед медиками – фонд оплати праці, преміальний фонд по госпітальній базі. Заборгованість за цими зобов’язаннями вже складає
14 мільйонів, «з’їдаючи» власні кошти міста, бюджет розвитку.

Проблеми держбюджету загальновідомі – дефіцитність, нестача надходжень, зовнішні позики. Потрібні 30 мільйонів ніхто не дасть. Тому очільник Кропивницького сподівається на підтримку депутатів, щоб скоригувати програму розвитку медичної галузі та доповнити її необхідними видатками під час травневої сесії.