Двоє братів хочуть влаштовувати тури на байдарках у Кропивницькому

Євген і Дмитро Савранські мають намір розвивати водний туризм у Кропивницькому. Брати вирішили започаткувати проєкт «KropRiverTour» – проводити сплави на байдарках річками у місті. Вони займаються сплавами 13 років, до того ж Євген має посвідчення інструктора з водного туризму.

– Перед карантином до Кропивницького приїхав Андрій – наш товариш із Києва, який у столиці вже шість років організовує сплави. Коли скасували міжміські перевезення, він із родиною залишився тут. Було чимало вільного часу і він хотів спробувати провести сплав річками у нашому місті. У нас є байдарка. Утрьох – я, Дмитро і Андрій вирішили спробувати пройти Інгулом. І не тільки в межах центральної частини, де річка загнана в бетон та обмежена греблями, а аж за Завадівку до кільцевої об’їзної дороги, – каже Євген.

Перед сплавом чоловіки дослідили русло річки – пройшли вздовж і подивилися, де які перешкоди і чи реально сплавлятися цим маршрутом.

– 18 квітня ми стартували від греблі на вулиці Київській, пройшли до вулиці Михайлівської, потім байдарку в руках перенесли через міст, поставили на воду та рушили далі аж до крайньої точки нашого міста за Завадівкою. Тоді ми зрозуміли, що цей ресурс треба використовувати, бо водний туризм і сплави у нас зовсім не розвинені. Найближчі сплави проводять у Мигії Миколаївської області. Так ми вигадали «KropRiverTour». Він може привабити туристів, популяризувати Кропивницький, покращити імідж міста, показати його красу, яку не побачиш із берега, – продовжує Євген.

Брати вже розробили п’ять маршрутів. Над двома з них треба ще попрацювати – розчистити річки від повалених дерев і сміття.

– Перший ми назвали маршрутом контрастів. Спочатку 3,6 кілометра йдемо центральною частиною від вулиці Київської до Михайлівської, де береги Інгулу в бетоні і немає швидкої течії, а навколо – багатоповерхівки, шум автомобілів, людей. Потім переносимо байдарку за греблею на Михайлівській, де річка має природні береги і швидшу течію, де чуєш пташок, бачиш у воді багато черепах, довкола зелено – дерева, трава, квіти. А за Гірничим, ближче до Завадівки, на поверхню виходять кам’яні породи, довкола дуже гарні краєвиди, часом схожі на каньйони. Таке місто дуже відрізня­­ється від центру, і цей контраст додає маршруту родзинки. Його протяжність – 10 кілометрів. Якщо це забагато, можна сплавитися лише центральною частиною, – каже Євген. – Із гарною природою, багатою флорою, фауною довкола – маршрут на Лелеківському водосховищі від Миколаївського пляжу до кільцевої дороги за Лелеківкою. Його протяжність – більше 8 кілометрів. Щоб його пройти потрібно до трьох годин. По Сугоклії у парку Перемоги вже є два перспективні маршрути. Можна веслувати від греблі – аж до кар’єру. Це може зайняти до двох годин. Там теж відкриваються неймовірної краси краєвиди. Ще один маршрут Сугоклією ми відкрили на каяках у березні – стартували одразу за греблею, далі руслом пройшли районами Арнаутове, Масляниківка, селищем Гірниче, а після впадання Сугоклії в Інгул – пропливли за Завадівку до об’їзної дороги. Його протяжність п’ять кілометрів, але наразі щоб зробити цей маршрут прохідним, треба розчистити русло Сугоклії від гаток, які утворюють дерева та сміття. І ходити ним можна лише на одномісних каяках, оскільки там вузьке і мілке русло.

Євген і Дмитро створили сторінку проєкту у фейсбуці. Їхня ідея викликала чимало зацікавлених відгуків.

На час карантину у тестовому режимі чоловіки провели кілька сплавів для охочих.

– Ідея доволі цікава. Пам’ятаю, колись плавали лише човни в міському саду і катамарани в Дендропарку. А от про судноплавство чув лише легенди. Виявилося, це реально, і хай не великий човен, а спортивна байдарка, проте вражень від того не менше. Побачити знайомі місця з іншого ракурсу надзвичайно цікаво. Відомі будівлі в центральній частині міста сприймаються зовсім інакше, а краєвиди довкола природного русла Інгулу в районі Кущівки, Гірничого та Завадівки просто заворожують. Кілька годин, проведені в байдарці, дещо змінили моє сприйняття міста, розбавили його свіжими фарбами. Чимало моїх знайомих, які бачили фото і відео зі сплаву в соціальних мережах, підтримали ініціативу і теж уже зголошуються на участь у майбутніх подорожах, – каже учасник сплаву Валерій Лебідь.

Поки що брати відслідковують реакції людей і грунтовно працюють над своєю ідеєю.

– Бачив на старих фото, що колись на Інгулі стояла човникова станція, люди каталися на дерев’яних човнах, поцікавившись історією головної річки нашого міста, переконався в цьому. Але якщо говорити про пересування Інгулом на туристичних байдарках, каяках – це реально. Нових вражень можна отримати безліч! – переконаний Євген. – Дуже хотілося б розвивати проєкт, але треба подивитися, чи буде попит. Зараз інтерес є, але чи буде він через місяці три? Чи готові люди ставати на воду і це буде така кількість, яка дозволятиме робити цей проєкт економічно вигідним? Зараз фактично це перевірити важко, бо через карантин ми не влаштовуємо сплави для інших, лише для себе. Після його завершення чекатимемо охочих сплавлятися і тоді вирішуватимемо, як бути далі.

Крім сплавів, брати планують під час турів проводити еко-акції разом із тими, хто погодиться, – розчищати водойми у Кропивницькому від сміття. Про одну з таких акцій «КП» розповіла минулого тижня. Тоді чоловіки прибрали від сміття Інгул у центрі.

– Першу акцію ми провели на початку травня. Тоді ще на березі рибалки сиділи, почали кричати нам «розвертайтесь, йдіть геть! Тут зараз риба нереститься». Рибалки ловлять в нерест і розповідають нам, що ми заважаємо рибі нереститися. Вони ж викликали поліцію. Відреагували дуже швидко, приїхали за кілька хвилин, ми й не встигли до берега підійти. Потім підпливли, питаємо, в чому проблема? Ми щось порушили? А вони – нам подзвонили, є підозра, що ви браконьєри і у вас сітки. Ми їм пояснили що до чого. З берега було видно, що у нас в байдарці. А тепер, кажемо, оформіть протокол на тих рибалок, – каже Євген.

Чоловік зізнається, тоді настрій зіпсували, але бажання далі розчищати водойми не зникло. Тож кілька днів тому провели другу акцію – розчистили озеро Копань.

– Комунальники обіцяли почистити озеро, але нічого не зробили. Нас попросили про допомогу самі ж містяни. Ми запросили ще знайомих, вчотирьох, двома байдарками зібрали з озера 16 мішків сміття! – каже Євген.

Брати Савранські переконані, якщо людина хоче змін на краще, то варто починати з себе!

Ті, хто зацікавився і хоче сплавитися, можна зателефонувати за номером: (099) 027-20-04 або написати повідом­лення у фейсбук www.facebook.com/kroprivertour.

фото: Валерій Лебідь