Бізнес в умовах карантину
Чим заплатити за оренду, як втримати прибуток і з чого видати зарплати працівникам (це у кращому випадку, бо у гіршому - працівників відправляють у відпустки або ж взагалі скорочують) - це першочергові питання, які нині хвилюють малий і середній бізнес. Як виживають, розповіли «КП» підприємці з Кропивницького, по роботі яких уже вдарив карантин через коронавірус. Особливо важко виявилося тим, хто закрився або ж має кредит чи лізинг.
Андрій Лейбенко, власник піцерії на дровах «32 см»:
Перше, що ми зробили, – це переорієнтували роботу піцерії на доставку. Для відвідувачів заклад закрили повністю. У перший тиждень роботи відчувся спад замовлень, бо люди й самі не розуміли, що відбувається і чого чекати завтра.
Максимально швидко почали займатися пошуком захисних масок і одноразових рукавичок для персоналу та кур’єрів, встигли закупити дезінфектори.
Усі постачальники продуктів, напоїв, з якими ми раніше працювали з відтермінуванням платежів на тиждень-два, попросили повністю закрити всі рахунки. Це ті труднощі, які ми відчули одразу. Усі платіжки за світло і воду теж чекали регулярної оплати, а обленерго – ще й аванс. Ніякої підтримки від держави не було. Нікого не цікавить і те, що у нас є кредити за професійне обладнання. В умовах падіння продажів виконувати зобов’язання стало важче.
Оптимізували кількість робочих змін, щоб максимально зберегти заробіток для персоналу і робочі місця. Наприклад, якщо зазвичай на зміні п’ять людей, то почали ставити трьох. При цьому решта двоє – не звільнені, але робочих днів у них стало менше, відповідно і зарплата зменшилася. Ми спланували все так, щоб кожен мав можливість заробити.
Другий етап – усі наші рекламні кампанії направили виключно на доставку. Ми щодня інформуємо наших постійних і потенційних клієнтів, що довеземо їм піцу в будь-яку точку міста, тільки щоб вони залишалися вдома.
На другому тижні карантину продажі вирівнялися.
Плюси карантину – з’явився час на те, щоб раціональніше планувати навантаження на персонал і максимально відпрацювати послугу доставки. Втім плани з розвитку і розширення закладу зараз стоять на паузі, оскільки нині основна задача – зберегти те, що є.
Світлана Наволоцька, директорка туристичної агенції «SkyFull»:
Коли розпочався карантин, багато наших туристів уже були за кордоном, багато путівок було продано на весняний та літній сезон. На той момент я сама теж була за кордоном, мене евакуювали з Домінікани. Пройшла самоізоляцію, зробила тест на коронавірус, одним словом, на собі відчула умови карантину.
З перших днів карантину офіс довелося закрити. Але ж податки ніхто не скасував, їх тільки відтермінували і сплачувати їх потрібно, тому важко сказати, що влада пішла назустріч підприємцям. Комунальні послуги оплачуємо повністю, фактично всі витрати залишилися такими ж, як і раніше.
Ця ситуація викликала чималі труднощі з ануляціями турів на весняні місяці та червень. Справа в тому, що турагенції є посередниками між туроператором і туристом. За умовами чинного договору, якщо тур анульовано, замовник має право повернути свої кошти. Але туроператор оголосив про форсмажор. Він не може всім повернути гроші, бо просто збанкрутує. Тому зараз він переносить дати на пізніший час. Але тут є теж свої нюанси. Якщо туристи купили тур за одну ціну, скажімо на травень-червень, то в серпні цей тур коштує дорожче. Оператор пропонує доплачувати, але перемовини з туристами ведемо ми і від нашого спілкування залежить реакція людей. На початку карантину всіх наших туристів ми повернули додому. Туроператор нікого не залишив за кордоном. Якщо комусь довелося пробути там довше, ніж передбачалося путівкою, то за проживання платив також оператор. Звісно, хтось і втратив відпочинок, бо довелося евакуюватися через карантин. Втратили свої квитки і люди, які купували їх на авіапереліт, але рейси були скасовані. Комусь довелося купувати квитки за шалені гроші на інші рейси, які ще літали, щоб повернутися додому. А хтось чекає, що кошти їм повернуть, проте там теж втрачається певний відсоток вартості квитків.
Що стосується нашого офісу, я вирішила платити протягом карантину певний відсоток від зарплати своїй працівниці. Я ціную її роботу і маю можливість їй оплатити вимушений простій. Як буде далі – побачимо. Але у майбутнє дивимося з оптимізмом. Ми перепрограмовуємо свою роботу, активно даємо інформацію про турагенцію у соцмережах, щоб бути на виду. Розвиватимемо внутрішній туризм. В Україні багато цікавих маршрутів, куди із задоволенням поїдуть туристи.
Олександр Бродовий, власник магазину туристичного спорядження «ProTrack»:
Усю діяльність перенесли в онлайн – продаємо через інтернет-магазин і соцмережі. Взагалі ситуація складається не найкращим чином, бо ті, хто займалися активним відпочинком, – свідомі і дотримуються правил карантину, мінімізують подорож, і, відповідно, зараз попит на наші послуги дорівнює нулю. Мої замовлення на весняно-літній сезон лежать у постачальників і чекають оплати, платіж можна відтермінувати. Я є і власником, і персоналом свого магазину, тому просто закрив магазин і перевів роботу в онлайн. Щодо приміщення – у період карантину мені дозволили не платити за оренду. За це вдячний. Єдине – розраховуюся за світло. З нетерпінням чекаю, коли всі повернуться до звичного життя.
Тетяна Лугинець, власниця магазину одягу «Charwish»:
Свій перший магазин одягу в Кропивницькому відкрили 15 лютого. Чекали цього дня з нетерпінням. Рахували дні, готували нову колекцію, вкладали кошти у ремонт та рекламу. Але карантин підкрався непомітно. Нам довелося поставити «Charwish» на паузу… Звісно, ми розгубилися. Стільки зусиль доклали і вони можуть бути даремними. Що було робити? Відповідь підказала ситуація. Почали шити маски. Спочатку шили білі двошарові маски з бязі і трикотажу, які у нас замовляли підприємства з усієї України. А потім зріс попит на «дизайнерські» маски. І ми знову стали в тренді: додали барв і створили чорні, жовті і навіть помаранчеві маски. А ще пошили для наших бійців маски з льону кольору хакі. Відправили їм як волонтерську допомогу. Зараз такий час, коли усі плани можуть кардинально змінитися через непередбачувані обставини. Але надія є. Завжди можна знайти вихід, про який ми б ніколи і не подумали. Головне – не опускати руки.
Наталі Городова, засновниця школи-студії нігтьового сервісу «Natali&Nails», майстриня міжнародного рівня:
Салон, звичайно, припинив свою діяльність. Але від сплати податків нас повноцінно ніхто не звільняє. Орендну плату нам знизили, але все одно витрати треба нести. Такий непростий час вимагає серйозних рішень. Я перелаштувалася на роботу в соцмережах. Давно мріяла вести онлайн-курси і саме зараз маю таку можливість. У період кризи, яка очікує нас у найближчі місяці, важливо підтримувати комунікацію з нашими клієнтами. Вже зараз ми в соціальних мережах активно нагадуємо про себе – публікуємо пости, майстер-класи, наприклад, як самостійно зняти покриття з нігтів у домашніх умовах, як доглядати за шкірою рук, коли ми часто використовуємо антисептики. Свою команду я підтримую, мотивую у чаті і ставлю дистанційні завдання. Одразу після карантину, впевнена, що ми відновимо наш звичний режим роботи і будемо на плаву. Самоізоляція важлива і це та можливість, коли є час удосконалити себе, перечитати книжки, до яких не доходили руки, побути з родиною.
Лариса Немченко, масажистка:
Працюю на себе і карантин для мене жахливий. Масаж – це прямий контакт із тілом. Відмовила майже всім клієнтам, крім тих, хто не може обійтися без масажу. Я розумію всі ризики, бо сама добираюся до них додому, але цим людям потрібна моя допомога. Додаткових витрат не несу, але й доходів не отримую. Для мене це основний заробіток, тому вже зараз відчуваю, що грошей не вистачає. Ціни підскочили на все. Якщо ще місяць триватиме карантин, то буде дуже сутужно. Не знаю, як виживатиму.
Павло Попович, адвокат:
Карантин трохи обмежив наших клієнтів. Нині майже ніхто не приходить на особисті консультації, зате більше телефонують. Більшість судових справ також перенесені. Звісно, це вплинуло і на заробітки. Їх стало менше. А витрати, на жаль, не змінилися. За оренду офісу, комунальні послуги треба сплачувати, їх ніхто не скасував і не зменшив. Єдиний позитив – що працювати можна вдома і не наражатися на небезпеку підхопити вірус у громадському транспорті.
текст: Олена Сідорова, Любов Попович
фото: Ігор Демчук
