Життя на карантині: хто сидить вдома, хто працює на городі, а кому вірус не страшний

Пандемія коронавірусу внесла певні корективи в життя багатьох країн і міст. Кропивницький теж не став винятком. Першими на карантин пішли школярі та студенти, всі навчальні заклади зачинені.
Студент Андрій вчиться на четвертому курсі педуніверситету імені Винниченка, живе у гуртожитку. Про зміни, які вніс карантин у його звичний ритм, розповів «КП».

Для людей, які працюють, обмежень у пересуванні поки немає, проте керівництво деяких підприємств планує дозволити відправляти своїх працівників у відпустку за власний рахунок. Також через введення карантину деякі магазини змушені зачинятися і працювати через соцмережі, доставляючи замовлення кур’єром.


– Головне позитивний настрій, від цього залежить імунна система, це моя суб’єктивна думка. Найкраще сидіти дома, але все одно треба виходити в магазин за продуктами. Більшу частину часу сидимо вдома. У нас приватний будинок, тому займаємося хатніми справами. Частіше миємо руки, обробляємо дезінфікуючими засобами зі вмістом спирту. На вулицю виходжу тільки за необхідності в магазин. У супермаркетах все спокійно, але дивує, що люди розгребли крупи, туалетний папір і алкоголь. Донька робить завдання вдома, закінчує 11 клас. Громадським транспортом не користуємося, здебільшого ходимо пішки, – каже жінка.
Чи вніс зміни карантин у військовий устрій, розповів боєць третього окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго.
– Введення карантину особливо нічого не змінило у нашій частині. Наряди за планом, не знаю тільки чи будуть виїзди на полігони. Єдине, що на момент карантину відмінили – це загальні шикування, аби велика кількість людей не знаходилася в одному місці, – пояснює військовий.

– Увесь час займаюся господарством. Працюємо на городі. У нас 12 соток, цього вистачає. Намагаємося частіше мити і обробляти руки, більше прислухаємося до порад, які передають по телевізору і пишуть у газетах. Є люди, які байдуже ставляться до цього, але я не нехтую. На вулицю виходжу тільки за потреби. Прогулянок вистачає на городі. У селі на вулиці зрідка людей побачиш, більшість на городах. Автобуси перестали ходити, то до міста добираємося своїм транспортом. Ось треба було купити для посадки насіння та картоплю, то їздили на ринок у місто. Намагаємося бути більш серйозними, – каже чоловік і додає, береженого Бог береже!

Кропивничанин Сергій працює будівельником. Каже, карантин поки не припнув вдома, проте певні незручності все ж відчуває.
– Користуюся громадським транспортом, тож зараз доїхати на роботу складно, адже в автобуси більше десяти осіб не беруть. Тому не завжди вчасно встигаю. Працюю будівельником, ось недавно купував матеріали. Будівельні магазини начебто й не працюють, але за необхідності можна подзвонити і взяти потрібний товар. Сім’я сидить вдома, на вулицю зайвий раз намагаються не виходити. В магазин сходив – купив усе, що треба, і все. Із заходів безпеки – частіше миємо руки, а маски та рукавички поки не ношу, з цим у місті проблема, – розповідає чоловік.

– Карантину намагаюся дотримуватися, але на роботу ходжу. Одягаю маску. Громадським транспортом не користуюся – ходжу пішки. На підприємстві частково людям дозволили залишатися вдома, але виробничий процес не зупинили, тому певна частина працівників ходить на роботу. Діти та внуки сидять вдома, виходять на вулицю лише за потреби. Частіше миємо руки, вдягаємо маски, – каже жінка.
Не налякав вірус жителя обласного центру пенсіонера Миколу. Каже, пересів на велосипед і не боїться підхопити недугу в громадському транспорті.
– Карантин на мене ніяк не вплинув, руки мию, як і завжди, а маску не ношу, валяється десь дома. Вважаю, що людям менше треба їздити закордон, тоді менше буде різних захворювань. Громадським транспортом не користуюся, у мене є велосипед. На вулицю виходжу, як завжди, от зараз їду закупитися на ринок, – не втрачає оптимізму пенсіонер.
текст: Володимир Ткачов
фото: Ігор Демчук і Володимир Ткачов