Родина Вовченків із Маловисківського району: «Хочемо виховати розумних, добрих та чуйних дітей»
Шість дітей та шість онуків – таку велику родину мають Наталія та Віктор Вовченки з села Новомихайлівка Маловисківського району, які колись прийняли рішення створити дитячий будинок сімейного типу. Троє діток досягнули повноліття, тому мешкають окремо у куплених державою квартирах. Рідна донька та син уже мають власні сім’ї, тому під опікою залишилося четверо дітей. Які були очікування, труднощі, чим захоплюються дітки та що люблять – родина Вовченків розповіла «КП».– Коли ми вирішили взяти перших діток, були великі побоювання та переживання. Вік 13-15 років особливий, таких діток рідко хочуть брати. Своїх дітей добре знали, адже бачили, як вони розвиваються, чим займаються, що беруть від оточуючих. А тут не мали гадки, що закладено в генах дітей, про що вони думають, які їхні батьки, – розповідає батько Віктор Вовченко.
Утім батьки жодного разу не пошкодували про своє рішення, не дивлячись на різні труднощі, які вже позаду.
– Дітки здружилися відразу. У нас не було такого, щоб вони побилися чи ненавиділи один одного. Кожна дитина має своє захоплення. Христина любить заплітати, Лізі подобається займатися спортом, Катя почала ходити на гурток «Умілі ручки», Максим гарно малює. Дівчатка також ще допомагають мені на кухні, – ділиться мама Наталія.
Дітки навчаються у школі. Відгуки від учителів гарні, тому виховання батьків приносить успіх.
– Перший раз, коли ми взяли дітей, наші знайомі говорили: навіщо воно вам треба. А зараз навіть ніхто не питає. На чужі думки ми не звертаємо уваги. Раніше думали, що там скажуть, що подумають, – говорить Віктор і додає, чому повинні до когось прислухатися, якщо у душі є бажання і хочеться зробити щось хороше.
Усі діти зростають у любові батьків, один до одного, і це робить їх щасливими.
– Мені приємно, що мої діти не п’ють, не курять, по барах не ходять. Також задоволена тим, що ніхто з тих, кого ми вже виховали, не став на хибний шлях. Це досягнення, коли діти пристроєні, живуть своїм життям і ти бачиш плоди своєї праці. Адже коли виховуєш, виглядаєш не таким добрим у їхніх очах, можливо, вони хотіли, щоб усе дозволяли, а тут рамки, – каже жінка.
Родина Вовченків раз у два роки проходить навчання. Там вони спілкуються з різними спеціалістами, які допомагають знайти правильний вихід із конфліктних ситуацій.
– У нашій родині є правило – не обманювати та допомагати один одному. Якщо щось зробив, то ти і відповідай. Хочемо виховати розумних, добрих та чуйних дітей. Аби кожний, хто при достатку або одинокий, взяв хоча б одну дитину і зробив її щасливішою, – говорить Наталія і додає, наважившись, уже ніколи про це не пошкодуєш, а такого досвіду більш ніде не візьмеш.
текст: Аміна Клюй
фото: Ігор Демчук
