Максим Баланенко: Хочемо, щоб зарплата українців зросла хоча би до половини, як у Польщі

Сьогодні, як ніколи, профспілки опинилися перед новими і незрозумілими для них проблемами, пов’язаними з оновленням влади в Україні, яка відкрито заявляє про готовність до законодавчої дискримінації прав найманих працівників. Нещодавно спілчани знову обрали головою Федерації профспілок області Максима Баланенка. Які задачі ставлять перед собою профспілки і які шляхи вирішення вбачають, про це «КП» розповів новобраний голова.

– Професійні спілки вражені відвертою демонстрацією правового нігілізму, новаціями, які принижують громадян України, йдуть у розріз із міжнародними зобов’язаннями України та європейськими соціальними стандартами. Чесно кажучи, з такими діями влади ми стикаємося вперше. І якщо чесно. Іноді навіть важко визначитися, як діяти в тій чи іншій ситуації. Тому сьогодні нам треба спланувати так свою роботу, щоб у цих екстремальних умовах зберегти напрацьоване, не допустити порушення фундаментальних прав працівників, – каже Максим Баланенко і додає, основними напрямками діяльності Федерації профспілок області і далі є недопущення масового безробіття, забезпечення конституційного права працівників на отримання своєчасної й у повному розмірі заробітної плати, створення безпечних і нешкідливих умов праці, актуалізації соціального діалогу на територіальному рівні.

Максим Баланенко наголошує, вжиті роботодавцями, органами влади, профспілками заходи сприяли поліпшенню стану ринку праці. Утім обсяги створення нових робочих місць на підприємствах, установах та організаціях області недостатні для суттєвого зростання рівня зайнятості. Досі лишається високою тіньова зайнятість населення, економіка втрачає працівників, поглиблюються міграційні процеси.

– Одним словом, ситуація дуже непроста. У 2020 році вона ускладниться скороченням майже 700 працівників райдержадміністрацій. Дійсно, РДА в умовах децентралізації мають зазнати змін, але виникає дуже велика проблема – працевлаштування скорочених, – наголошує лідер профспілок і додає, негативно вплине на ринок праці ситуація на уранових шахтах, де теж немає ясності їх подальшої експлуатації.

Ситуацію ускладнює нова урядова політика у сфері трудових відносин, каже співрозмовник «КП».

– «Успішно заблокували» – так заявила голова парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова про ухвалений раніше законопроєкт Трудового кодексу. Взамін готується новий ліберальний проєкт, який створить, цитую: «дуже прості і дешеві умови відкриття і закриття робочого місця». Більше того будуть «трохи дискримінувати найманого працівника». Трудові відносини будуватимуться на умовах нової форми трудових договорів «за домовленістю» з роботодавцями, які матимуть пріоритет над нормами Трудового кодексу і міститимуть мінімальні гарантії. Яким він буде, можна уявити зі змісту проєкту Закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України»). По-перше, він не обговорювався сторонами соціального діалогу. По-друге, на переконання профспілок, він фактично покриває тіньову зайнятість та незадекларовані трудові відносини. А як інакше можна назвати кардинальне послаблення відповідальності роботодавця за неофіційні трудові відносини, без оформлення трудового договору, без визначення умов заробітної плати або нарахування ЄСВ, – пояснює Максим Баланенко.

Профспілки розробили свій проєкт в інтересах працюючих. Нині його внесено на розгляд Верховної Ради. Голова Федерації профспілок області закликає підтримати звернення до народних депутатів про підтримку профспілкового Кодексу первинки, обкоми профспілок і наголошує бути готовим до серйозних заходів із відстоювання Кодексу.

До речі, вперше в Україні створюється страйковий комітет на загальнонаціональному рівні. Оголошено про початок підготовки до спільного всеукраїнського страйку у зв’язку з дискримінацією прав працівників та задекларованою владою лібералізацією трудових відносин, одержавленням системи соціального страхування, знищенням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, тотальної фіскалізації та тиску на ФОПів, відкриття ринку землі без рішення всеук­­раїнського референдуму. Зараз нам треба проводити масову роз’яснювальну роботу, що може статися у випадку прийняття ліберального кодексу.

Серед актуальних проблем, які сьогодні хвилюють людей, профспілки називають низький рівень заробітних плат, «зрівняйлівку» в оплаті за некваліфіковану та кваліфіковану працю, зростаючі тарифи і ціни, особливо на соціально значущі товари.

– Прожитковий мінімум на наступний рік передбачено на рівні, що вже сьогодні більш ніж удвічі нижчий за його фактичний розмір, розрахований Мінсоцполітики у цінах вересня цього року. Зокрема для працездатних осіб із 1 січня передбачено 2102 гривні (фактичний у цінах вересня – 4733 гривні). На початок 2020 року це співвідношення ще збільшиться. Розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 4723 гривні, який вже сьогодні менший за розмір фактичного прожиткового мінімуму. При цьому, зростання розміру мінімальної заробітної плати протягом року не передбачено. До речі, Генеральною угодою передбачено щорічне і поетапне скорочення розриву між розмірами посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки та фактичним розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного відповідно до законодавства. А фактично цей розрив збіль­­шиться, – акцентує увагу Максим Баланенко і додає, уряд закладає також зростання різниці й між розмірами мінімального посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду та мінімальної заробітної плати, що неодмінно призведе до поглиблення «зрівняйлівки» в оплаті праці працівників у першу чергу бюджетних галузей. – Враховуючи, що в області чисельність таких працівників майже 43 відсотки, нам буде дуже важко піднятись із останніх щаблів до рівня зарплати в Україні.

Не залишаються поза увагою профспілок і проблеми освітян та медиків. Не дивлячись на активні дії профспілки, в наступному році знову можуть бути проблеми в забезпеченні своєчасної і у повному обсязі оплати праці через недофінансування освітянської галузі, урізання доплат і надбавок. Не краща ситуація з оплатою праці і в галузі охорони здоров’я. Середня зарплата в галузі складає трохи більше 6 тисяч гривень. Це при тому, що первинна ланка отримує більш-менш пристойну зарплату, а вторинна – просто смішну.

– Нам спільно з роботодавцями треба вирішувати питання підвищення рівня оплати праці, у тому числі диференціації заробітної плати працівників, – говорить про плани Максим Баланенко і зазначає докладені зусилля учасників тристоронньої угоди дали позитивні результати. Номінальна середньомісячна зарплата зросла з 3280 гривень в 2015 році до 8176 гривень на початок поточного року. Зріс і індекс реальної зарплати. Однак, незважаючи на те, що середньомісячна заробітна плата в області зростає, її розмір менший, ніж в Україні. За рівнем зарплати Кіровоградщина займає шосте місце знизу серед областей України, а зарплату в межах фактичного прожиткового мінімуму отримують майже третина працівників.

Лідер профспілок області зазначає, реформи, які сьогодні проводяться в державі, потребують більш активної позиції спілчан щодо захисту прав працівників на гідну оплату праці.

– Перед нами стоять дуже складні проблеми, деякі зовсім нові, пов’язані з активними діями нової влади по демонтажу норм трудового законодавства. Сьогодні ми опинилися в ситуації, коли з одного боку сучасна Україна за політичним устроєм є соціальною державою згідно з Конституцією, громадянам якої гарантовані основні трудові права і свободи – на працю і своєчасне одержання заробітної плати, не нижчої від визначеної законом, належні, безпечні і здорові умови праці, відпочинок, соціальний захист. З іншого – нова влада пропагує свободу у трудових відносинах без прав. А тому, поки норми Конституції діють, наш обов’язок – захищати права і гарантії, які нею передбачені, – наголошує співрозмовник «КП» і додає, нині Федерація профспілок області завершує переговори з соціальними партнерами – владою і роботодавцями, щодо Територіальної угоди. Аби зменшити тіньову зайнятість і міграцію працівників, сторони домовилися до 2021 року поетапно збільшити розмір середньої заробітної плати до рівня 50 відсотків оплати праці в Польщі, Угорщині, Чехії і Литві.

У пріоритетах уваги профспілок також погашення заборгованості з виплати зарплати, стабілізація роботи системи загальнообов’язкового соціального страхування, зокрема, погашення заборгованості Фонду перед застрахованими особами з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності і пологах, виплати лікарняних.

– Хочу подякувати всім членсь­­ким організаціям Федерації профспілок області – і обласним, і первинним – за продуктивну діяльність, яка в певній мірі зберігає права людини праці. Передбачаю, що наступні роки будуть для нас нелегкими. Тому нам треба бути активними і наступальними у захисті своїх спілчан, – зазначив насамкінець Максим Баланенко.

 

фото: Ігор Філіпенко