Ольга Кузява: Я чекала радості, а отримала трупи онуки і доньки
Нещодавно «КП» розповіла шокуючу історію Людмили Донченко з Олександрівки. Під час пологів жінка втратила сина, а сама до кінця життя залишилася калікою. У всьому вона звинувачує лікаря-гінеколога Аллу Гресь. Сповідь Людмили вразила читачів настільки, що газета отримала величезну кількість дзвінків і листів на підтримку жінки. Більше того, канал «Україна» відзняв програму, у якій головною героїнею стала Людмила Донченко. Вже там з’ясувалося, що вона – не єдина постраждала.
Сьогодні ми розповімо історію ще однієї молодої жінки з Олександрівки – Олесі Козаченко. Однак її переповість мама, бо дівчини вже немає серед живих. Вона померла кілька років тому після пологів, за півдоби до цього втративши новонароджену доньку.
У райлікарні допомогти Олесі було нікому
Це сталося 15 травня 2009 року. Уночі брат привіз 25-річну Олесю в Олександрівську райлікарню. Дівчина була на 36-му тижні вагітності. З болями і нудотою Олесю хотіли покласти в інфекційне відділення, оскільки була підозра на отруєння. Однак черговий лікар, дізнавшись, що Олесі скоро народжувати, відправив її у пологове.
– Там доньку оглянула якась молода акушерка, сказала, що у плоду слабке серцебиття, і зробила якийсь укол для його підтримки. А потім Олесю залишили саму. Через півтори години донька дзвонить чоловікові і каже: «Ваня, я стікаю кров’ю і біля мене нікого немає». Тоді чоловік Олесі з моїм сином і невісткою подалися до акушера–гінеколога Алли Дмитрівни (Гресь – ред.) – вона живе через дорогу від лікарні. Але та разом зі своїм чоловіком відмовила. Я розумію, що вона не черговий лікар, але якщо через дорогу помирає людина, сходить кров’ю, то який ти медик, якщо не підеш її рятувати? – риторично запитує мама Олесі Ольга Кузява.
– Нам сказали, раз черговий лікар – Світлана Прасол, звертайтеся до неї. А ця Прасол телефоном відповіла, що не вийде у лікарню, і дала команду затягувати пологи до ранку. Лікарю сильно хотілося спати. Моя донька з четвертої до пів на сьому ранку стікала у лікарні кров’ю. Допомогти їй було нікому, – згадує мати Олесі.
Каже, медики почали ворушитися тільки вранці, коли на роботу вже сходився операційний блок. Тоді Олесю забрали в операційну. За кілька годин акушер–гінеколог Алла Гресь покликала до себе в кабінет Олесину маму, аби сказати: немовля – мертве.
Покійна акушерка зізналася, що дитині порізали голівку
–Після того, як Олесю прооперували Прасол і Гресь, остання покликала мене на розмову. Прасол сиділа в кабінеті і взагалі не обзивалася. Гресь сказала мені: «Дитину ми вже вийняли мертвою. Олеся у важкому стані, вона втратила півтора літра крові, але все буде добре» і відправила мене додому. Мовляв, зараз займайтеся похоронами дитини. Я так і зробила, ми забрали дитинку. Сьогодні я шкодую про те, що не розмотала її, бо я б побачила, чому насправді померло немовля. Правду мені розповіла одна акушерка лише після того, як пішла з лікарні. Вона зізналася, що коли Олесю оперували, дитині порізали голівку і немовля від того померло. Акушерка сказала, що раніше боялася це казати, бо працювала у лікарні. Але зараз підтвердити це нікому – вона торік померла. Доказів ніяких у мене немає, – розповідає мама Олесі.
– Тоді, у кабінеті, Гресь мені сказала, що пожаліла Олесю і не вирізала їй всі дітородні органи. Мовляв, якщо б оперували у Кіровограді, – не залишили б нічого. Сказала, якщо до завтра у доньки не підвищиться температура, значить, все нормально. А якщо підвищиться – доведеться робити повторну операцію і таки вирізати органи, – переказує Ольга.
Жінка згадує, коли того дня Гресь відправила її додому, запевнивши, що з донькою все буде гаразд, материнське серце ніяк не могло заспокоїтися – відчувало, що з донькою щось не так. Увечері Ольга сіла на велосипед і поїхала у лікарню.
– Гресь дозволила мені зайти на поріг у реанімаційну палату. Сама ж вона сиділа біля Олесі. Донька вийшла з наркозу. Кажу їй: «Здрастуй, донечко, як ти?» А вона лише звела плечима і попросила у Гресь води. Але та їй відмовила. Мені потім двічі снилося, як Олеся просить води… – не може стримати сліз Ольга.
Анестезіолог мені сказав: шукай Олесі нормального лікаря, бо загине
Коли жінка вийшла з реанімації, у коридорі зустріла анестезіолога, який був на операції Олесі. Те, що він сказав, шокувало Ольгу.
– Каже мені: «Оля, терміново шукай нормального гінеколога – Олесю треба вдруге оперувати. Бо ці дві – Гресь і Прасол – намудрили Бог знає що. Олеся під великою загрозою смерті», – переказує Ольга слова медика. – Але де ж можна було знайти в Олександрівці гінеколога? Я почала благати Гресь, щоб вона викликала реанімацію з Кіровограда. Казала їй, що за все заплачу, тільки врятуйте Олесю, відвезіть її в обласний центр! А Гресь відповіла: «Чого ви панікуєте? Все під контролем».
Через півтори години після цього Олеся померла.
Лікарі втекли і не сказали, що доньки нема в живих
–Вони всі повтікали, навіть не повідомили мені про Лесину смерть. Ми стукаємо – реанімація закрита. Вийшли у двір, виглядати машину з Кіровограда. Потім знову повернулися у реанімацію. Там о восьмій годині заступила вже інша бригада. Зустрічаємо незнайому акушерку, питаємо: «Може, Лесі треба якісь ліки?» А вона відповідає: «А Лесі вже немає». Ми подумали, що її повезли у Кіровоград, та й уточнюємо: «Куди ж забрали Лесю?» А вона нам каже: «Ви що, маленькі? Вмерла вона, то й немає її», – згадує той страшний момент Ольга.
– Лікарі зробили висновок, що смерть настала від набряку головного мозку і набряку легень. Гресь з того часу і по сьогоднішній день так нічого й не сказала. Якби я її побачила, то в очі сказала б: «Убивця!» Але мою Олесю вже ніхто не поверне. Ні її, ні маленьку онуку, – з болем говорить Ольга.
Жінка розповідає, протягом усіх п’яти років вона зверталася і в Генпрокуратуру, і в МОН, і до президента. Проте, крім відписок, нічого не отримала.
– З Києва усе переадресовувалося на область, а звідти – на Олександрівку. Як у цій справі розбиралися у районі – зрозуміти нескладно, враховуючи той факт, що тодішній прокурор Олександрівки Віктор Апостолов «абсолютно випадково» поселився у будинку акушера–гінеколога Світлани Прасол, яка разом із Гресь спочатку не хотіла рятувати, а потім оперувала мою доньку. Прасол відразу переїхала в іншу область, а зараз взагалі десь у Криму живе. Всі знають, як вона уникла відповідальності. Знають це і в прокуратурі, і в міліції, але нічого не роблять усі ці роки. Ніхто не хоче розбиратися, хто винен у смерті моєї доньки і онуки. У мене ціла папка відписок, своїми зверненнями я нічого так і не добилася, – констатує Ольга.
Минуло п’ять років, я не знаю, як я живу
–Я чекала радості, так раділа, що скоро народиться онучка, а натомість отримала два трупи. Як це матері пережити? Я за день посивіла. В Олесі з чоловіком п’ять років не було дітей. Ви не уявляєте, яким бажаним було це дитя, – не може стримати сліз Ольга. – На Лесиному пам’ятнику – янголятко, поряд з яким написано – Олечка. Вони з Ванею хотіли назвати донечку на честь бабусь…
– Батькам взагалі важко ховати дітей. Але коли дитина хворіє, вони хоч готуються до горя. А тут чекала на радість, а натомість – дві смерті. Ці п’ять років я не знаю, як я живу. Весь час непритомніла. Тільки зараз наче трохи відійшла. Але спати так і не можу. У мене телевізор уночі не вимикається. Удень кручуся по господарству, відволікаю себе, а вночі – ніде дітися, зі мною моє горе. А Гресь зі спокійною совістю працює і продовжує калічити дітей. Хто її зупинить? – зі сльозами запитує жінка.
Гресь: Свій обов’язок я виконала
Акушер-гінеколог Алла Гресь винною себе не вважає. Лікар впевнена: свій обов’язок виконала.
– Це не моя пацієнтка, а Прасол Світлани Володимирівни. Мене викликали на консультацію пізніше, на операцію. До мене прийшли (син і невістка Ольги Козаченко, – ред.) уже вранці. Тоді ж мене викликали з лікарні. Хвилин через 20 я підійшла, як тільки Світлана Володимирівна (Прасол, – ред.) попросила мене про це, – запевнила вона під час програми на каналі «Україна».
Зв’язатися зі Світланою Прасол «КП» не вдалося – на дзвінки медик не відповідає.
Гресь може очолити райлікарню?
Тим часом «КП» стало відомо про те, що головний лікар Олександрівської ЦРЛ Олександр Клубнікін готує Аллу Гресь замість себе на посаду. Цю інформацію у коментарі «КП» підтвердив і голова Олександрівської райдержадміністрації Сергій Шпирка. Проте запевняє: поки очолюватиме район, Гресь головним лікарем не буде.
– Таких людей, як Донченко, в Олександрівському районі набереться, мабуть, із десяток. Клубнікіна я попереджав кілька разів за Аллу Гресь, яку після тих подій із Козаченко, Донченко звільнили. Але він не послухав і взяв її у лікарню. Я казав, що громада буде проти, а він говорив, що на Гресь нічого немає в прокуратурі, міліції. Я йому тоді відповів, що не дивно, що в прокуратури нічого немає, оскільки донька Клубнікіна працює заступником прокурора нашого району, – розповідає Сергій Шпирка.
– На посаду головного лікаря замість Клубнікіна я пропонував лікаря-гінеколога Татарченка. Він – професіонал і дуже шанована людина. Але коли Клубнікін дізнався, що ми хочемо поставити головним лікарем Татарченка, почав готувати на посаду замість себе Аллу Гресь. Спочатку призначив її у поліклініку, а потім забрав півставки у лікаря Татарченка і віддав їй. Хоч Клубнікін зараз йти вже й не збирається, Гресь просуває все одно. Я знаю, що вона все життя мріяла бути головним лікарем. Але поки я працюю головою адміністрації, цього не буде. Гресь за три тижні роботи прокесерила удвічі більше жінок, ніж ціле пологове відділення за весь рік. Вона прославила Олександрівку на всю Україну. Я вважаю, що ця людина взагалі не повинна працювати у лікарні, – говорить Сергій Шпирка.
Тим часом начальник УМВС в області Анатолій Вітюк, коментуючи випадок із Донченко, заявив «КП», що йому «дуже прикро, що колеги розслідують кримінальне провадження такий тривалий час». Натомість перший заступник головного міліціонера регіону запевнив: рішення у кримінальній справі буде прийнято зовсім скоро.
– За фактом недбалого виконання своїх службових обов’язків лікарями Олександрівської ЦРЛ справа дійсно розслідується тривалий термін. Це викликано проведенням експертиз. На даний момент з травня місяця в Києві проводиться остаточна експертиза, тому що виникла проблема – там було два лікаря, тож вину треба визначати по двох медиках. По тих експертних оцінках, які ми мали, ми не могли розподілити вину цих людей. Тому зараз очікуємо на результати, і найближчим часом буде прийнято рішення у кримінальній справі, – уточнив перший заступник начальника УМВС – начальник слідчого управління Дем’ян Таршин.
Сьогодні ми розповімо історію ще однієї молодої жінки з Олександрівки – Олесі Козаченко. Однак її переповість мама, бо дівчини вже немає серед живих. Вона померла кілька років тому після пологів, за півдоби до цього втративши новонароджену доньку.
У райлікарні допомогти Олесі було нікому
Це сталося 15 травня 2009 року. Уночі брат привіз 25-річну Олесю в Олександрівську райлікарню. Дівчина була на 36-му тижні вагітності. З болями і нудотою Олесю хотіли покласти в інфекційне відділення, оскільки була підозра на отруєння. Однак черговий лікар, дізнавшись, що Олесі скоро народжувати, відправив її у пологове.
– Там доньку оглянула якась молода акушерка, сказала, що у плоду слабке серцебиття, і зробила якийсь укол для його підтримки. А потім Олесю залишили саму. Через півтори години донька дзвонить чоловікові і каже: «Ваня, я стікаю кров’ю і біля мене нікого немає». Тоді чоловік Олесі з моїм сином і невісткою подалися до акушера–гінеколога Алли Дмитрівни (Гресь – ред.) – вона живе через дорогу від лікарні. Але та разом зі своїм чоловіком відмовила. Я розумію, що вона не черговий лікар, але якщо через дорогу помирає людина, сходить кров’ю, то який ти медик, якщо не підеш її рятувати? – риторично запитує мама Олесі Ольга Кузява.
– Нам сказали, раз черговий лікар – Світлана Прасол, звертайтеся до неї. А ця Прасол телефоном відповіла, що не вийде у лікарню, і дала команду затягувати пологи до ранку. Лікарю сильно хотілося спати. Моя донька з четвертої до пів на сьому ранку стікала у лікарні кров’ю. Допомогти їй було нікому, – згадує мати Олесі.
Каже, медики почали ворушитися тільки вранці, коли на роботу вже сходився операційний блок. Тоді Олесю забрали в операційну. За кілька годин акушер–гінеколог Алла Гресь покликала до себе в кабінет Олесину маму, аби сказати: немовля – мертве.
Покійна акушерка зізналася, що дитині порізали голівку
–Після того, як Олесю прооперували Прасол і Гресь, остання покликала мене на розмову. Прасол сиділа в кабінеті і взагалі не обзивалася. Гресь сказала мені: «Дитину ми вже вийняли мертвою. Олеся у важкому стані, вона втратила півтора літра крові, але все буде добре» і відправила мене додому. Мовляв, зараз займайтеся похоронами дитини. Я так і зробила, ми забрали дитинку. Сьогодні я шкодую про те, що не розмотала її, бо я б побачила, чому насправді померло немовля. Правду мені розповіла одна акушерка лише після того, як пішла з лікарні. Вона зізналася, що коли Олесю оперували, дитині порізали голівку і немовля від того померло. Акушерка сказала, що раніше боялася це казати, бо працювала у лікарні. Але зараз підтвердити це нікому – вона торік померла. Доказів ніяких у мене немає, – розповідає мама Олесі.
– Тоді, у кабінеті, Гресь мені сказала, що пожаліла Олесю і не вирізала їй всі дітородні органи. Мовляв, якщо б оперували у Кіровограді, – не залишили б нічого. Сказала, якщо до завтра у доньки не підвищиться температура, значить, все нормально. А якщо підвищиться – доведеться робити повторну операцію і таки вирізати органи, – переказує Ольга.
Жінка згадує, коли того дня Гресь відправила її додому, запевнивши, що з донькою все буде гаразд, материнське серце ніяк не могло заспокоїтися – відчувало, що з донькою щось не так. Увечері Ольга сіла на велосипед і поїхала у лікарню.
– Гресь дозволила мені зайти на поріг у реанімаційну палату. Сама ж вона сиділа біля Олесі. Донька вийшла з наркозу. Кажу їй: «Здрастуй, донечко, як ти?» А вона лише звела плечима і попросила у Гресь води. Але та їй відмовила. Мені потім двічі снилося, як Олеся просить води… – не може стримати сліз Ольга.
Анестезіолог мені сказав: шукай Олесі нормального лікаря, бо загине
Коли жінка вийшла з реанімації, у коридорі зустріла анестезіолога, який був на операції Олесі. Те, що він сказав, шокувало Ольгу.
– Каже мені: «Оля, терміново шукай нормального гінеколога – Олесю треба вдруге оперувати. Бо ці дві – Гресь і Прасол – намудрили Бог знає що. Олеся під великою загрозою смерті», – переказує Ольга слова медика. – Але де ж можна було знайти в Олександрівці гінеколога? Я почала благати Гресь, щоб вона викликала реанімацію з Кіровограда. Казала їй, що за все заплачу, тільки врятуйте Олесю, відвезіть її в обласний центр! А Гресь відповіла: «Чого ви панікуєте? Все під контролем».
Через півтори години після цього Олеся померла.
Лікарі втекли і не сказали, що доньки нема в живих
–Вони всі повтікали, навіть не повідомили мені про Лесину смерть. Ми стукаємо – реанімація закрита. Вийшли у двір, виглядати машину з Кіровограда. Потім знову повернулися у реанімацію. Там о восьмій годині заступила вже інша бригада. Зустрічаємо незнайому акушерку, питаємо: «Може, Лесі треба якісь ліки?» А вона відповідає: «А Лесі вже немає». Ми подумали, що її повезли у Кіровоград, та й уточнюємо: «Куди ж забрали Лесю?» А вона нам каже: «Ви що, маленькі? Вмерла вона, то й немає її», – згадує той страшний момент Ольга.
– Лікарі зробили висновок, що смерть настала від набряку головного мозку і набряку легень. Гресь з того часу і по сьогоднішній день так нічого й не сказала. Якби я її побачила, то в очі сказала б: «Убивця!» Але мою Олесю вже ніхто не поверне. Ні її, ні маленьку онуку, – з болем говорить Ольга.
Жінка розповідає, протягом усіх п’яти років вона зверталася і в Генпрокуратуру, і в МОН, і до президента. Проте, крім відписок, нічого не отримала.
– З Києва усе переадресовувалося на область, а звідти – на Олександрівку. Як у цій справі розбиралися у районі – зрозуміти нескладно, враховуючи той факт, що тодішній прокурор Олександрівки Віктор Апостолов «абсолютно випадково» поселився у будинку акушера–гінеколога Світлани Прасол, яка разом із Гресь спочатку не хотіла рятувати, а потім оперувала мою доньку. Прасол відразу переїхала в іншу область, а зараз взагалі десь у Криму живе. Всі знають, як вона уникла відповідальності. Знають це і в прокуратурі, і в міліції, але нічого не роблять усі ці роки. Ніхто не хоче розбиратися, хто винен у смерті моєї доньки і онуки. У мене ціла папка відписок, своїми зверненнями я нічого так і не добилася, – констатує Ольга.
Минуло п’ять років, я не знаю, як я живу
–Я чекала радості, так раділа, що скоро народиться онучка, а натомість отримала два трупи. Як це матері пережити? Я за день посивіла. В Олесі з чоловіком п’ять років не було дітей. Ви не уявляєте, яким бажаним було це дитя, – не може стримати сліз Ольга. – На Лесиному пам’ятнику – янголятко, поряд з яким написано – Олечка. Вони з Ванею хотіли назвати донечку на честь бабусь…
– Батькам взагалі важко ховати дітей. Але коли дитина хворіє, вони хоч готуються до горя. А тут чекала на радість, а натомість – дві смерті. Ці п’ять років я не знаю, як я живу. Весь час непритомніла. Тільки зараз наче трохи відійшла. Але спати так і не можу. У мене телевізор уночі не вимикається. Удень кручуся по господарству, відволікаю себе, а вночі – ніде дітися, зі мною моє горе. А Гресь зі спокійною совістю працює і продовжує калічити дітей. Хто її зупинить? – зі сльозами запитує жінка.
Гресь: Свій обов’язок я виконала
Акушер-гінеколог Алла Гресь винною себе не вважає. Лікар впевнена: свій обов’язок виконала.
– Це не моя пацієнтка, а Прасол Світлани Володимирівни. Мене викликали на консультацію пізніше, на операцію. До мене прийшли (син і невістка Ольги Козаченко, – ред.) уже вранці. Тоді ж мене викликали з лікарні. Хвилин через 20 я підійшла, як тільки Світлана Володимирівна (Прасол, – ред.) попросила мене про це, – запевнила вона під час програми на каналі «Україна».
Зв’язатися зі Світланою Прасол «КП» не вдалося – на дзвінки медик не відповідає.
Гресь може очолити райлікарню?
Тим часом «КП» стало відомо про те, що головний лікар Олександрівської ЦРЛ Олександр Клубнікін готує Аллу Гресь замість себе на посаду. Цю інформацію у коментарі «КП» підтвердив і голова Олександрівської райдержадміністрації Сергій Шпирка. Проте запевняє: поки очолюватиме район, Гресь головним лікарем не буде.
– Таких людей, як Донченко, в Олександрівському районі набереться, мабуть, із десяток. Клубнікіна я попереджав кілька разів за Аллу Гресь, яку після тих подій із Козаченко, Донченко звільнили. Але він не послухав і взяв її у лікарню. Я казав, що громада буде проти, а він говорив, що на Гресь нічого немає в прокуратурі, міліції. Я йому тоді відповів, що не дивно, що в прокуратури нічого немає, оскільки донька Клубнікіна працює заступником прокурора нашого району, – розповідає Сергій Шпирка.
– На посаду головного лікаря замість Клубнікіна я пропонував лікаря-гінеколога Татарченка. Він – професіонал і дуже шанована людина. Але коли Клубнікін дізнався, що ми хочемо поставити головним лікарем Татарченка, почав готувати на посаду замість себе Аллу Гресь. Спочатку призначив її у поліклініку, а потім забрав півставки у лікаря Татарченка і віддав їй. Хоч Клубнікін зараз йти вже й не збирається, Гресь просуває все одно. Я знаю, що вона все життя мріяла бути головним лікарем. Але поки я працюю головою адміністрації, цього не буде. Гресь за три тижні роботи прокесерила удвічі більше жінок, ніж ціле пологове відділення за весь рік. Вона прославила Олександрівку на всю Україну. Я вважаю, що ця людина взагалі не повинна працювати у лікарні, – говорить Сергій Шпирка.
Тим часом начальник УМВС в області Анатолій Вітюк, коментуючи випадок із Донченко, заявив «КП», що йому «дуже прикро, що колеги розслідують кримінальне провадження такий тривалий час». Натомість перший заступник головного міліціонера регіону запевнив: рішення у кримінальній справі буде прийнято зовсім скоро.
– За фактом недбалого виконання своїх службових обов’язків лікарями Олександрівської ЦРЛ справа дійсно розслідується тривалий термін. Це викликано проведенням експертиз. На даний момент з травня місяця в Києві проводиться остаточна експертиза, тому що виникла проблема – там було два лікаря, тож вину треба визначати по двох медиках. По тих експертних оцінках, які ми мали, ми не могли розподілити вину цих людей. Тому зараз очікуємо на результати, і найближчим часом буде прийнято рішення у кримінальній справі, – уточнив перший заступник начальника УМВС – начальник слідчого управління Дем’ян Таршин.