Як на Кіровоградщині проходить обговорення змін до головного державного документу

У травні і червні цього року очільник регіону Олександр Петік підписав два доручення стосовно громадського обговорення змін до Конституції на Кіровоградщині. З того часу раз по раз на сайтах райдержадміністрацій з’являються замітки зі звітом районних і сільських рад про те, як проводилися обговорення децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування. Написані мов під копірку, майже всі повідомляють про беззаперечну підтримку запропонованих змін до Конституції. Та чи аналізувалися вони взагалі і чи з усім насправді згодні люди – з’ясовувала «КП».

Основні зміни
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ підготувало пропозиції, яких змін потребує Конституція України. Ці зміни спрямовані на реформу місцевого самоврядування, концепцію якої уряд схвалив у квітні цього року. Необхідність таких змін полягає, в першу чергу в тому, що саме Конституція визначає основи системи влади. Тож без коректив провести реформу по суті неможливо.

Що ж передбачають основні зміни? По-перше, запровадження трирівневої системи адміністративно-територіального устрою України – область, район, громада з повсюдністю місцевого самоврядування. По-друге, функції виконавчої влади мають перейти від місцевих адміністрацій до виконавчих органів рад. По-третє, громаду повинні наділити максимально широким колом повноважень. Мова йде про так званий принцип субсидіарності – коли задачі вирішуються на найнижчому, малому або віддаленому від центра рівні.

Також передбачається забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування необхідними фінансовими ресурсами. У тому числі – через їхню участь у загальнодержавних податках. Ще одна зміна, яка набула неабиякого резонансу і давно обговорюється в суспільстві, – ліквідація державних адміністрацій і створення натомість державних представництв. «Виконавчу владу в областях, районах та місті Київ здійснюють голови державних представництв (фактично префекти)» – ідеться в пропозиції.

Усе це навесні цього року представили на широке обговорення громадськості, в тому числі й серед жителів нашої області. Очільник Кіровоградщини Олександр Петік затвердив графік проведення обговорень змін до Конституції, які мають пройти у містах, районах та селах за участю депутатів, місцевих жителів, громадсь­ких організацій і трудових колективів.

Свої пропозиції і зауваження вони повинні скеровувати до облдержадміністрації, де ті опрацьовуватимуться Центром законодавчих ініціатив при ОДА.

Раз написано, значить, обговорювали
Звіти про обговорення змін до Конституції  у сільрадах, трудових колективах лікарень, дитсадочків та різних установах проаналізувала «КП». Усі вони розміщені в новинних стрічках офіційних сайтів райдержадміністрацій. «У ході обговорення прийнято рішення підтримати зміни до Конституції України» – такими словами завершується практично кожна замітка. Про внесення якихось зауважень чи пропозицій пишуть лише одиниці. Невже усі запропоновані зміни влаштовують людей? Це запитання газета, власне, і адресувала посадовцям, що безпосередньо брали участь в обговореннях.

– Я заступник, і не все можу вам сказати. Але раз написано, значить, проводилось, – відповідає на запитання «КП» про обговорення змін до Основного Закону заступник начальника Новомиргородського комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Катерина Суржавська.

– Ми в основному нічого такого не міняли, ми звертали увагу саме на покращення для медпрацівників. Щоб і оздоровчі платили своєчасно, і що стосується захворювань. Саме на це ми звертали увагу, – додає про зроблені висновки медик, проте, де саме у проекті змін до Конституції йдеться про оздоровчі, не уточнює.

– Багато є пропозицій. Зокрема, що стосується первинної ланки. Там вказано, що це треба переділити, а це не треба переділити. А практика показує, що деякі моменти не враховані. Хотілося б, щоб вони були враховані на законодавчому, міністерському і в той же час на конституційному рівні, – підсумувала медик, а на запитання «КП», що означає слово «префект», яке так часто згадується в проекті змін до КУ, відповіла:

– Префект – значить першочерговий, пріоритетний. Але воно на словах тільки так, на ділі не буде, – розмірковуючи, пояснила жінка.

Нас все влаштовує
Про те, що більшість «обговорювачів» мало розуміють не лише у чому суть запропонованих змін, а й взагалі, про що у них питають, стало зрозуміло після опитування «КП» десятків сільрад та трудових колективів. Відповіді були типовими.

– Обговорювали? Так. – Які зробили висновки? Усе підтримали. – Невже все влаштовує і немає жодних пропозицій чи зауважень? Немає.

Такі «дискусії» на місцях дещо нагадують обговорення змін до Конституції за часів Леоніда Кучми та одразу після приходу Віктора Януковича, коли схожі засідання проводилися для галочки і зауважень ні в кого не було.

– Аякже, обговорювали. Ми все підтримали, позитивно поставилися, – каже заві­дувач Долинського ДНЗ №4 «Казка» Ірина Малага.

«КП» уточнює, чи були якісь пропозиції, чи все влаштовує у проекті змін?

– Ні, не було. У всякому разі, якихось нарікань не було. Більше я вам нічого не можу сказати. Те, що сказала, те і є, – підсумувала вона.

– Обговорення було, але фактично ніяких поправок у нас немає. Ніяких доповнень, зауважень не надходило, – розповідає про обговорення змін до КУ у своєму трудовому колективі головний лікар Знам’янської ЦРЛ Ігор Муравський і додає: вносити корективи в Основний Закон України в будь-якому разі потрібно.

– Світ змінюється, немає нічого незмінного. Звичайно, треба вносити зміни, потім щось корегувати. Зокрема, й щодо медицини, її фінансування. У медицині – застій, а ми живемо в інший час. Мають бути загальні державні програми, які повинні фінансуватися з бюджету України, а решта – з місцевого, все-таки на місці – воно ж видніше, – розмірковує лікар, а на запитання «Хто такий «префект»? зізнається, що важко відповісти.

Про те, що запропонований громадськості проект змін – недопрацьований, заявив лише депутат Кіровоградської райради Євген Мікитенко. Каже, певні пропозиції супе­речать одна одній, тож над документом ще мають попрацювати експерти.

– Я брав участь в обговоренні змін до Конституції на території  Великосеверинівської сільської ради. Юрист зачитала усі запропоновані зміни. Були виділені пункти, що стосуються децентралізації, ті, що торкаються саме сільсь­кої місцевості, органів місцевої влади. Все було обговорено. Виснов­ки такі, що проект недопрацьований, над ним треба ще працювати, – каже депутат.

– Положення про те, що Президент може скасувати рішення місцевої ради – неправильне. Це суперечить самій ідеї децентралізації. Дещо сирий матеріал, на мою думку, – наводить приклад депутат і додає, що вноситиме свої зауваження уже в районній раді.

Із зауваженнями від громад щодо змін до КУ – досить скрутна ситуація. На запитання про претензії чи ідеї відповідь зазвичай одна – усе влаштовує. Проте, коли мова заходить про те ж саме укрупнення, відразу кажуть: «Ой, ні, цього ми не хочемо».

– Обговорення? Проводилися. Висновки – позитивні. Про пропозиції питаєте? У нас люди неактивні. Вони погоджуються, що Конституцію треба змінювати, – каже голова Обознівської сільради Кіровоградського району Олександр Михальський.

«КП» тим часом уточнює думку громади щодо укрупнення — у відповідь категорично проти.

– Ні, це люди не підтримують однозначно. Це поспішне рішення. Ми вже дореформувалися до того, що зруйнували все, що було. Не треба гребти всіх під одну гребінку. Потрібно, як зразок, взяти одну територію. Якщо реформування дасть результат, тоді можна брати наступну. Усе треба робити виважено, поступово і за погодження територіальної громади, а не під тиском, – вважає Олександр Михальсь­кий і відповідає на питання, хто такий «префект».

– Префект? Я не знаю. Вони там щось називали – то староста, то префект. Буде якийсь представник законодавчого органу територіальної громади. Ми ще не знаємо, як його назвуть.

Які висновки? Ніхто нічого не зрозумів
З пропозиціями від громади теж непереливки. Проте, звідки вони можуть взятися, якщо більшість людей, які обговорюють зміни до Конституції, не розуміють, про що саме йде мова, та як корективи Основного Закону можуть вплинути на їхнє життя. Олександрійсь­кий у Голованівського, Долинсь­кий у Гайворонсь­кого району копіюють один в одного цілі абзаци про висновки обговорень – пропозиції бувають слово в слово однаковими: «…висловили поба­­­жання щодо чіткого розподілу функціональних обов’язків між гілками влади, формування ефективної територіальної системи місцевого самоврядування, здатної забезпечити сталий соціально-економічний розвиток…» і так далі.

Із тих територіальних громад, з якими поспілкувалася «КП», про свої пропозиції повідомили лише у Буховецькій сільській раді Бобринецького району.

– Ми вносили пропозиції про дострокове проведення парламентських виборів, зменшення кількості народних депутатів, зняття з них недоторканності, про статус єдиної державної мови, парламентсько-президентську форму влади, надання повноважень місцевим радам, дати їм розпоряджатися місцевим бюджетом. Ці пропозиції вносили депутати, вчителі, громада, – сказала сільський голова Людмила Собко, і додала, що ввірена їй територія не підтримала положення про укрупнення. – Ні, це ми не підтримали. У нас і так села занепадають, а якщо буде примусове об’єднання, то вони взагалі загнуться. У нас функціонує і дитячий дошкільний заклад, і школа, і будинок культури, і ФАП, і бібліотека, і комунальне підприємство. Коли об’єднаємося, цього всього не буде. Тому ми не підтримали таку зміну.

На традиційне запитання «КП» про префекта сільський голова відповіла наступне: «Це – президентський представник».

Правду про те, якою ситуація з обговоренням змін до Конституції є насправді, сказав лише голова Долинівсь­кої сільради Гайворонського району Вадим Середюк. Він зізнався, що хоч обговорення й були, насправді ніхто нічого не зрозумів із запропонованих до змін.

– Які висновки? Ніхто не зрозумів, як воно має бути. Ну передаються нам повноваження, а те, що будуть скорочення? Як воно все має бути, ще ніхто конкретно не розуміє. Я вам кажу, депутати не знають, що це має бути, то що ми будемо обговорювати? Ми то обговорювали, як положено. Але яке буде скорочення, які будуть повноваження в того старости, не зрозуміло, – сказав Вадим Середюк.