Прокатний бізнес знову актуальний. Кіровоградці беруть на час дитячі речі, весільні сукні і автівки

У радянський період, коли не вистачало грошей, а товари були у дефіциті, чи не єдиним виходом стати власником телевізора, холодильника або ж «стінки» був саме прокат. У ті роки взяти у тимчасове користування побутову техніку, меблі або ж якісь речі домашнього вжитку було вигідною справою. Існували навіть черги.

Наприкінці дев’яностих-початку двотисячних, розповідають кіровоградці, ще діяла фактично остання перед довжелезною перервою повноцінного надання таких послуг, прокатна контора побутових приладів. Товари там були не останнього модельного ряду, але рятували багатьох, зокрема, студентів. Та згодом і цей пункт закрився. Сьогодні в обласному центрі знову відроджуються повноцінні прокати. Щоправда, у модернізованому вигляді.

– Не завжди була можливість купити телевізор. Не через відсутність грошей, а через відсутність самих телевізорів на полицях магазинів. Тому можна було скористатися державним пунктом прокату за невелику щомісячну плату. Напрокат давали як виделки, так і тарілки разом із м’ясорубками і пилососами, – розповідає «КП» кіровоградець Іван Петрович.

– Коли ми навчалися на четвертому курсі, у нас народилася донечка. Ми жили в орендованій квартирі. Нам потрібними стали дитяча коляска і велика десятилітрова каструля, аби нагрівати воду. Це можна було купити, але через півроку. Тож ми пішли у найближчий пункт прокату і взяли ці речі на певний час, – додає дружина Івана Петровича – Світлана Вікторівна.

У Радянському Союзі система прокату речей була добре налагоджена. Люди могли взяти на час телевізор, радіоприймач, праску, пилосос, велосипед... У маленьких містах таких сервісів було не багато – один-два, у великих – більше, ледь не в кожному мікрорайоні. Ті, хто пам’ятає таку систему, зізнаються, що прокат був доволі зручний і вигідний.

– Для того, щоб взяти щось у прокат, достатньо було пред’явити паспорт, укласти договір із сервісом, заплатити аванс і все – можна користуватися, – пояснює тогочасну систему Петро Іванович.

Прокат речей існує і сьогодні. За останні роки таких пунктів у Кіровограді побільшало. Учасники такого бізнесу кажуть, причина відродження контор – заощадливість городян.

– Ви берете якусь річ на певний час і платите лише за час її користування. Процедура така ж, як і колись. Але, наприклад, навіщо купувати дитячий візок, якщо він знадобиться ненадовго. Вигідніше орендувати, – говорить працівник такого сервісу.

Щоправда, зараз у прокат не дають виделки чи м’ясорубки. Але можна взяти, наприклад, маскарадні костюми, сукні, дитячі речі, аудіовідеотехніку й автомобілі…

– Фактично сучасні магазини весільних суконь – це дещо трансформовані пункти прокату. Такі собі симбіози. Але якщо раніше різниця між покупкою і орендою була відчутною, то нині – всього кількасот гривень. Наприклад, коли я виходила заміж, а це був 2007 рік, різниця між прокатом і придбанням сукні була сто гривень. Зрозуміло, така сума не особливо била по гаманцю. Тому сукню я купила. На згадку про цей день, – говорить жителька обласного центру Олена.

Натомість Ольга переконана, що прокат сукні вигідніший за покупку.

– Я брала напрокат сукню для випускного балу. Купувати її не було сенсу. Якби я її придбала, все одно одягла б лише один раз і повісила у шафу. Заодно трохи зекономила, – пояснює дівчина.

Окрім весільних чи вечірніх суконь, нині можна взяти напрокат навіть автомобіль. Коштує таке задоволення в середньому 300-350 гривень на добу. Утім, ціна залежить від класу машини.

Здаються в оренду сьогодні і дитячі товари. До речі, такою послугою останнім часом користуються дедалі більше батьків. Саме такі сервіси є одними з найбільш популярних.

– Навіщо витрачати кілька тисяч гривень на дитячу гойдалку для заколисування, якою ви будете користуватися 2-3 місяці, якщо її можна взяти у тимчасове користування, витративши на це до двохсот гривень, – вважає кіровоградка Ольга, яка нещодавно стала мамою.

Загалом жителі обласного центру, з якими на тему прокатів спілкувалася «КП», кажуть, що відродження таких сервісів – ініціатива корисна. Особливо зараз, коли рівень життя українців серйозно падає, пенсії і зарплати не піднімаються, відтак, купівельна спроможність знижується. Більше того, дехто навіть ностальгує за тим часом, коли можна було легко орендувати побутові речі.

– Мені 67 років. Я добре пам’ятаю, коли ми брали напрокат потрібні товари. Попри те, що були гроші, у магазинах було порожньо! Треба було стояти в черзі за «стінкою», за диваном, за плитою… А так взяв у користування і вже легше. Зараз усе навпаки – полиці в магазинах тріщать від різноманіття товарів, а от грошей придбати їх у населення немає. Хіба можна жити на цю мізерну пенсію і ще купити собі холодильник? – риторично запитує Тетяна Павлівна і додає, що для багатьох взяти речі напрокат – це вихід із ситуації.