ЕЛЬЗА ЛЕЩЕНКО : Щоб діти не сиділи взимку в холодних класах, ми рекомендуємо перейти на шестиденний тиждень навчання

Яка б не проходила антитерористична операція, перше вересня все одно буде, запевняє директор департаменту освіти і науки облдержадміністрації Ельза Лещенко. А поки до Дня знань залишається кілька тижнів, посадовиця розповіла, як готуються школи регіону до нового навчального року, про зміни у цьогорічних шкільних програмах і про можливий перехід на шестиденний навчальний тиждень.

– Ельзо Володимирівно, ситуація в державі нині складна, але ж перше вересня ніхто не відміняв. З якими результатами освітяни готуються до нового навчального року?
– Сьогодні всі зміни, які відбуваються в галузі освіти, пов’язані з подіями на сході країни. З Луганської і Донецької області у нас зареєструвалося трохи більше, як вісім десятків випускників на складання зовнішнього незалежного оцінювання. Загалом ЗНО у нас складало менше випускників, аніж торік. У 2013-му їх було майже сім з половиною тисяч, нині – шість з половиною. Відтак, поменшало і так званих двохсотбальників – із дев’яти до п’яти. Але я вважаю, що це теж доволі хороший результат. До речі, наш випускник потрапив до півсотні кращих у державі, які отримали найвищий бал за два ЗНО. Ми поки не знаємо, хто це, але відомо, що він із обласного центру, і склав на відмінно історію України та всесвітню історію.

Найбільше двохсотбальників із кіровоградських навчальних закладів нового типу. Це говорить про те, що зміст освіти відповідає навчальному закладу. Звичайні школи, на жаль, не дали такого результату. Це не означає, що там навчаються погані діти, зовсім ні, а свідчить про те, що там немає мотивації для вчителів, які готують випускників.

Утім, які б події не відбувалися в державі, ми розпочнемо навчальний рік, як і завжди. Цього року загальна кількість школярів, які першого вересня сядуть за парти, буде дещо менша, порівняно з минулим, але першачків до школи піде більше.

– Нині активно обговорюють новину про перехід шкіл на шестиденний тиждень нав­чання. З чим це пов’язано?
– Перехід на шестиденку – це лише наміри. У країні триває антитерористична операція, всі бачать, що відбувається і в політичному плані, і в економічному. Ми знаємо, що сьогодні, можливо, не буде газу, вугілля... У зв’язку з цим Кабмін видав постанову про скорочення споживання газу на 30%. Це зумовить обмежене теплопостачання взимку. Тому, щоб діти не сиділи в холодних класах, ми пропонуємо перейти на шестиденний тиждень навчання. У школах, які опалюються пілетами, брикетами, вугіллям буде легше з опаленням. Як варіант, можливо, вони залишаться на п’ятиденці, але усі канікули – осінні, зимові, весняні – зведуть в одні – зимові, щоб таким чином зекономити енергоресурс.

Наразі необхідним на цей час обсягом вугілля забезпечена половина шкіл області. Власне, тим навчальним закладам, які не мають запасів або ж опалюються газом, і рекомендовано перейти на шестиденний тиждень навчання. Там протягом вересня-жовтня буде вичитано більше годин, щоб таким чином подовжити зимові канікули.

У містах, де навчальні заклади розташовані близько один від одного, рекомендовано перейти на навчання у дві зміни, аби опалювати тільки одне приміщення школи. Але, наголошую, це тільки рекомендації! На місцях управління освіти радяться з батьками учнів і самі вирішують, який варіант нав­чання вони обирають: вводити шестиденку, збільшувати зимові канікули чи переходити на навчання у дві зміни. Ми даємо можливість самим визначитися, але це питання обов’язково має узгоджуватися з департаментом освіти облдержадміністрації. Прийняти рішення всі навчальні заклади мають до 29 серпня.

– Якою цьогоріч буде навчальна програма? Чи є суттєві зміни і чи всі школярі отримають необхідні підручники?
– Так, деякі зміни є. Наприклад, у п’ятому класі не обов’язково вивчати другу іноземну мову, як було запроваджено торік. Але з першого класу одну іноземну мову вивчатимуть усі. Деякі зміни внесено у програму з інформатики у 5-9 класах.

Підручники отримають усі школярі. Щороку друкуються підручники для якогось одного класу, наприклад, торік – для третіх класів, сьогодні – для п’ятих. Нині міністерство освіти дозволило користуватися підручниками минулих років, тож проб­леми у цьому плані не буде.

– Сьогодні в державі відбуваються такі події, які увійдуть в історію. На вашу думку, чи треба оперативно вносити зміни у підручники з історії України?
– На перше вересня нинішнього навчального року змін у навчальній програмі з історії України немає. Так швидко їх вносити не можна. Це все повинно пройти через громадське обговорення, редакційну комісію, у яку входять науковці. Як правило, це відбувається протягом року, і лише потім міністерство оголошує про конкурс на підручник з історії. Така процедура передбачена чинним законодавством.

Зараз, для прикладу, триває підготовка підручника з історії України для 10-11 класів, де дуже бурхливо обговорюється тема Великої Вітчизняної війни. Нині справедливий акцент зроблено на формуванні так званого місцевого патріотизму в учнів через вивчення історії рідного краю, рідної держави. Ми побачили, що саме таким чином у дітей, а потім і в молоді формуються правильні цінності, любов до рідного краю, до свого народу і родини. Дивіться, скільки патріотів-добровольців стали на захист єдиної держави, пішли під кулі захищати Україну на схід…

– Ельзо Володимирівно, як змінилася політика щодо реорганізації і закриття малокомплектних шкіл?
– У нинішньому році Верховна рада ввела мораторій на закриття середніх навчальних закладів. Відтак, не планується ні закриття, ні призупинення діяльності жодного навчального закладу області. Якщо у 2013 році реорганізовано чотири десятки навчальних закладів, то у нинішньому – всього п’ять. Що означає ця реорганізація? Школи стали навчально-виховними комплексами без зміни ступеня. Простіше кажучи, на базі одного закладу з’явилися школи-садки.

– Поки учні на канікулах, для освітян уже розпочалася гаряча пора. Щоб ви хотіли побажати напередодні нового навчального року?
– Жити усім у мирі, злагоді, довіряти своїм учням, вірити, що ми справжня європейська держава, яка здатна виховати щирих патріотів.