Ігор Бойчук: За три роки споживач відчує різницю у маркуванні продуктів

, Анна Добрань

08872Нові вимоги інформування покупців про придбані ними харчові продукти набули чинності в Україні. Відтак виробники повинні вказувати інформацію про речовини, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість, наявність ГМО, розморожування або піддавання продуктів іонізуючому випромінюванню, додану воду тощо. Очільник Держпродспоживслужби на Кіровоградщині Ігор Бойчук пояснив «КП» тонкощі новацій.

 

– Закон адаптує українське законодавство до вимог директив і регламентів ЄС. Це значить, що український споживач зможе купувати продукцію в тих самих умовах, що і європейсь­­кий, – пояснює він. – По-перше, збільшиться розмір шрифту маркування продукції. Зараз мінімальний – 0,8 міліметра. Тож, коли ви берете продукцію і хочете розібратися в її складі, часто просто неможливо прочитати надпис. За новими вимогами, розмір шрифту має становити 1,2 міліметра, тобто в півтора раза більше. Це забезпечить доступ споживача до інформації про продукт і покращить обізнаність про продукцію. По-друге, нанесення інформації про небезпечні інгредієнти, які, можливо, міс­­тяться в продукті. Така інформація зазначається великими літерами або жирним шрифтом. Наприклад, алергени, які можуть спричинити ризик життю і здоров’ю.

Ігор Бойчук додає, в обов’язковому порядку на маркуванні має зазначатися, чи було заморожування або розморожування продукції.

– Це впливає на якість. Якщо ви підете зараз до магазину й подивитеся на креветки, заморожену рибу, то часто складається враження, що там більше льоду. Мабуть, кожен споживач мав такий досвід: купуєш заморожену продукцію, однак після розморожування вона зменшується в півтора або навіть два рази. Тепер, згідно з новим законом, на маркуванні зазначатиметься загальна маса і маса безпосередньо продукції. Умовно кажучи, загальна маса може бути кілограм, а сама продукція 500 чи, наприклад 700 грамів, – зазначає співрозмовник «КП».

Головний державний інспектор зауважує, закон передбачає перехідний період у три роки. За цей час виробники можуть використовувати як старе, так і нове маркування. Він пояснює, це зроблено, аби не було збитків для бізнесу та щоб не спричинити здорожчання продукції для споживача, бо відкликання продукції з ринку та перемаркування її тягне за собою збільшення витрат.

– Тому ще три роки на ринку будуть присутні товари як зі старим, так і з новим маркуванням. Можливо, на першому етапі ці зміни не будуть відчутні, але поступово буде вводитися продукція вже з єдиним маркуванням. Цілком імовірно, деякі виробники робитимуть на цьому певні маркетингові кроки, приваблюючи таким чином покупців, – говорить фахівець.

За цей час, коментує начальник обласного управління Держпродспоживслужби, його відомство адаптує уніфіковані форми актів із перевірки безпечності продукції, додасть ті позиції, які стосуються маркування і перевірятиме виробників у рамках планових і позапланових заходів державного нагляду та контролю. Тих, хто порушить закон, - штрафуватимуть.

– Існує ціла низка статей про відповідальність, наприклад, за неправильне маркування. Якщо воно не несе шкоду життю та здоров’ю людей, передбачається штраф від трьох мінімальних зарплат для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності і до п’яти мінімальних зарплат для юридичних осіб. Якщо ж контроль виявить неправильне маркування щодо алергенів, інших шкідливих речовин, через що виробник може завдати шкоди здоров’ю або життю споживача, то штрафи становитимуть 20 і 30 мінімальних зарплат для фізичних і юридичних осіб відповідно. Як бачите, штрафні санкції достатньо адекватні. Вважаю, це переконлива мотивація для дотримання вимог законодавства, – наголошує Ігор Бойчук.

За його словами, новий закон чітко формулює застосування визначення «натуральний» у позначенні ароматизатора, харчового продукту й окремо молочних продуктів.

– Слово «натуральний» може застосовуватися відносно ароматизатора у разі, якщо ароматичний компонент містить винятково натуральні ароматичні препарати або натуральні ароматичні речовини. Коли мова йде про молочні продукти чи їхні інгредієнти, визначений ряд конкретних вимог. Наприклад, забороняється використовувати слово «натуральний» щодо продуктів, які повністю або частково мають замінені складові молока – молочний жир, молочний білок, лактоза. Молочні продукти, у виробництві яких використовува­­лися жири або білки немолочного походження, а також будь-які стабілізатори та консерванти. У випадку порушень цих вимог накладаються штрафні санкції в розмірі трьох-п’яти мінімальних зарплат, – пояснює головний державний інспектор.

У цілому, констатує Ігор Бойчук, новий закон – це серйозне зрушення.

– Думаю, коли закінчиться перехідний період, кожен споживач України відчує різницю в маркуванні та конкретну користь від цього, – підсумував він.

 

Текст: Наталка Шевченко.

e-max.it: your social media marketing partner