Знам’янчанин із металобрухту виготовляє мотоцикли, джипи і мерседеси
Гайки, шестерні, підшипники… Для більшості це звичайні запчастини. Однак не для 38-річного Сергія зі Знам’янки. Вже близько шести років із дрібних деталей і металобрухту чоловік створює справжні шедеври, які прикрашають полички колекціонерів і любителів не тільки в Україні, а й за кордоном. Вироби дарує і продає.
– Ще студентом у 1999 році бачив різноманітні вироби, статуетки з гайочок, болтиків, цвяхів. Хотів собі щось таке теж. Але знав, що ручна робота коштує не дешево і, будучи студентом, розумів, що не можу таке собі дозволити. Після студентства захотів сам щось зробити. Мені дуже хотілося чи такий мотоцикл, чи машинку мати, – ділиться з «КП» Сергій. – До техніки, залізяк, ремонту у мене завжди лежала душа. Десь років через 10 після тих студентських думок, ремонтуючи мотоцикл батька, назбирав чимало непотрібних запчастин.
Чоловік вирішив, варто здійснити юнацьку мрію. Спробував із залізного непотребу зварити собі мотоцикл і робота.
– Років шість тому зробив перший виріб. Спочатку почав робити робота, потім, не завершивши, розпочав машинку, пізніше мотоцикл. А потім одночасно завершив їх. Кожного разу вдосконалював свої навички. Перший мотоцикл зробив маленьким – розміром із запальничку. Мені так тоді хотілося. Потім уже зробив більшого, – пригадує майстер і додає, зараз мріє зробити великого робота-трансформера. –
Є мрія поставити при в’їзді у Знам’янку великого робота, як із фільму «Трансформери». Але це дуже дорого… Залізо не дешеве. До того ж важко знайти багато потрібних дрібних деталей.
Більшість запчастин Сергій купує на металобрухті.
– Я пункт металобрухту називаю комісійним магазином – комусь не треба, прийшли здали, а я пішов і забрав. Переважно використовую дрібниці різні, але їх ще треба пошукати. Бо, як завжди, дрібне на самому споді, згори – крупне, – каже чоловік.
Вибираючи запчастини, Сергій одразу уявляє майбутні фігури – чоловічка, мотоцикл, машинку, квітку чи котика.
– Буває, бачу детальку і одразу вимальовується в голові образ майбутнього виробу, я знаю, що з цього хочу зробити, де можна її використати. Ніяких ескізів у мене немає, – зізнається співрозмовник.
Щоб зробити один виріб, у чоловіка йде від кількох годин до кількох місяців.
– Дивлячись що робити, скільки маю вільного часу і який настрій. Мотоцикл розміром із запальничку за ніч зроблю. Залежно від того, скільки деталей, як я їх комбіную. Можна просту модель зробити за чотири години. Але він виглядатиме примітивно. А можна вісім годин витратити і буде рицарський кінь. За браком часу інколи на виготовлення машин іде кілька місяців, але тоді я не щодня працюю над виробом, – каже чоловік.
Свої роботи як дарує, так і виготовляє на замовлення. Просять джипи і мерседеси, котиків і квіти. Роботи Сергія коштують недорого. Хоча чоловік зізнається, хотів би, аби захоплення приносило не тільки задоволення, а й мінімальний прибуток.
– Мені подобається цим займатися. Але це не дуже дешево – купити запчастини, заплатити за електроенергію, яку я витрачаю під час вирізання, варіння. Багато робіт дарую. Вартість – від 50 гривень за найменшу – брелок, і до кількох тисяч. Усе залежить від суми, на яку розраховує замовник. Я зазвичай питаю. Якщо людина розраховує на 50 гривень, робимо на таку суму, якщо хоче за три тисячі, відповідно і робота буде така. Подзвонила жіночка, каже, хочу чоловікові на подарунок якусь машинку. Він зв’язківець, повернувся з АТО. Зробив машинку зі супутниковою тарілкою, кулеметом. З виду схожа на машини, які називали «таблетками». Я орієнтуюся на ціни інших майстрів. У них такі роботи коштують від двох тисяч. Я продав за тисячу, – розповідає співрозмовник. – Коли прийшов зі служби мій брат, я йому теж зробив такий подарунок – джип, а він передарував його своєму військовому товаришу. Потім я йому зробив ще маленький мотоцикл-брелок і попросив, щоб залишив у себе. Кажу, хочу, щоб у тебе було щось від мене на згадку.
Ще один мотоцикл, але вже більший, Сергій зробив на замовлення телеканалу «М1» для лідера гурту «O.Torvald».
– На телебаченні була програма «Без краватки». У першому випуску гостем програми був лідер гурту «O.Torvald» Євген Галич. Він відповідав на запитання, а в кінці йому вручили приз – мотоцикліст на мотоциклі. То це я зробив, – каже Сергій. – Мені зателефонували, попросили зробити. Потім передзвонив продюсер, сказав, що треба так і так зробити, потім перетелефонували ще, кажуть, зробіть так, щоб були номери – позаду 24, а спереду – 1. Спочатку був один проект, а вже кінцевий варіант інший. За задумом, мотоцикліст рухається від 24 місця, яке він, зайняв на Євробаченні до першого. Зробив мотоцикл за два тижні, хоча зазвичай роблю протягом місяця-двох.
Були роботи, які поїхали за кордон.
– Звернувся чоловік, який хотів подарувати такий сувенір брату, котрий живе в Римі. Замовив мотоцикл із коляскою. А потім каже, і собі такий хочу. Зроби два. Один мені залишиться, інший поїде в Рим. Зараз один із цих мотоциклів прикрашає тамтешнє кафе. А на мотоциклі два прапори – Італії та України. Це приємно, – каже чоловік.
