Кіровоградські майстрині просять владу облаштувати для них алею
Майстри обласного центру просять владу Кіровограда облаштувати для них алею та створити умови для гідного представлення творчості. Місце, яке їм два роки тому влада виділила на Дворцовій біля скверу з пантерами хоч і хороше, та умов – жодних. Тим більше нині поряд із вишитими рушниками наливають пиво.
Про своє робоче місце на Алеї майстрів кіровоградка Людмила Люненко дбає сама. Аби розмістити свої вироби просто неба з собою везе столик та стілець. А ще плівку на випадок дощу.
– Носити зі собою стіл і стілець важко. Сидіння, які тут є, незручні. Нам би хотілося, щоб про нас місто також подумало, – каже мисткиня. – У нас дуже багато дівчат роблять і вишивку, і різноманітний хенд-мейд… Говорять, що поробки псуються.
– Це все стоїть просто на землі, пилиться, – ділиться вишивальниця Світлана Петрова.
Більшість майстрів свої роботи розмішують на лавці. Однак кажуть, роздивитися на відстані їх важкувато. Особливо якщо це вишиті рушники, сорочки чи скатертини.
– Просили зробити якийсь навіс, хоча б мінімально. Дівчата, у яких вишиванки, рушники їм треба це все розвішувати, щоб був товарний вигляд, – пояснює потребу майстриня Ірина Гоєнко.
Нині люди мистецтва закликають дослухатися владу до їхніх прохань і допомогти з облаштуванням алеї. Адже це і престиж міста, і виховання естетичного смаку у його жителів.
– Було б непогано якісь стенди тут встановити, щоб людина прийшла і почепила свої роботи. Екскурсії якісь проводити хоча б раз на місяць, щоб школярі подивилися на вишивку, на малярство... Ми б із ними провели роботу, розповіли історію мистецтва, розповіли чим малюється, – говорить художник Віктор Луганщук.
А ще творчі люди просять аби територію частіше прибирали та популяризували місце серед населення.
– Хотілося б показати більше виробів свого міста, своєї області. Навіть може б люди з усієї області приїжджали, якби знали, що у нас є узвіз, – кажуть майстри.
Самі ж кіровоградці не проти такого куточку хенд-мейду. Розповідають, на свята, коли виїздять до пантер багато умільців, з радістю купують їхні вироби. Однак городяни не вдоволені тим, що поряд із мистецтвом нині наливають пиво.
– От скажіть, це нормально, що в місті купа пивних наметів?! Цей поставили прямо на пам’ятнику! Краще б у себе перед вікнами поставили, на площі перед будинком з колонами! А тут – дитяча поліклініка, краєзнавчий музей, жіночки такою красою торгують… Хіба це нормально? – дивується жителька обласного центру Оксана Петрова і додає, що поки в Кіровограді мером був Олександр Саінсус – такого не було.
– Саінсуса багато критикували, але ж ви згадайте: він прибрав усі пивні намети. А зараз що? Прийшли нові і все повернулося. Не нажеруться ніяк! – заявила насамкінець жінка.
Про своє робоче місце на Алеї майстрів кіровоградка Людмила Люненко дбає сама. Аби розмістити свої вироби просто неба з собою везе столик та стілець. А ще плівку на випадок дощу.
– Носити зі собою стіл і стілець важко. Сидіння, які тут є, незручні. Нам би хотілося, щоб про нас місто також подумало, – каже мисткиня. – У нас дуже багато дівчат роблять і вишивку, і різноманітний хенд-мейд… Говорять, що поробки псуються.
– Це все стоїть просто на землі, пилиться, – ділиться вишивальниця Світлана Петрова.
Більшість майстрів свої роботи розмішують на лавці. Однак кажуть, роздивитися на відстані їх важкувато. Особливо якщо це вишиті рушники, сорочки чи скатертини.
– Просили зробити якийсь навіс, хоча б мінімально. Дівчата, у яких вишиванки, рушники їм треба це все розвішувати, щоб був товарний вигляд, – пояснює потребу майстриня Ірина Гоєнко.
Нині люди мистецтва закликають дослухатися владу до їхніх прохань і допомогти з облаштуванням алеї. Адже це і престиж міста, і виховання естетичного смаку у його жителів.
– Було б непогано якісь стенди тут встановити, щоб людина прийшла і почепила свої роботи. Екскурсії якісь проводити хоча б раз на місяць, щоб школярі подивилися на вишивку, на малярство... Ми б із ними провели роботу, розповіли історію мистецтва, розповіли чим малюється, – говорить художник Віктор Луганщук.
А ще творчі люди просять аби територію частіше прибирали та популяризували місце серед населення.
– Хотілося б показати більше виробів свого міста, своєї області. Навіть може б люди з усієї області приїжджали, якби знали, що у нас є узвіз, – кажуть майстри.
Самі ж кіровоградці не проти такого куточку хенд-мейду. Розповідають, на свята, коли виїздять до пантер багато умільців, з радістю купують їхні вироби. Однак городяни не вдоволені тим, що поряд із мистецтвом нині наливають пиво.
– От скажіть, це нормально, що в місті купа пивних наметів?! Цей поставили прямо на пам’ятнику! Краще б у себе перед вікнами поставили, на площі перед будинком з колонами! А тут – дитяча поліклініка, краєзнавчий музей, жіночки такою красою торгують… Хіба це нормально? – дивується жителька обласного центру Оксана Петрова і додає, що поки в Кіровограді мером був Олександр Саінсус – такого не було.
– Саінсуса багато критикували, але ж ви згадайте: він прибрав усі пивні намети. А зараз що? Прийшли нові і все повернулося. Не нажеруться ніяк! – заявила насамкінець жінка.