Спочатку залишки мамонта були у мене на горищі…

, Наталія Маринець, спеціально для "КП"

1220В один ряд із іменитими вітчизняними археологами можна цілком справедливо поставити й Петра Озєрова. Він – за освітою ветеринар. Але згодом залишив лікування тварин й остаточно присвятив себе археології.

Чоловік родом із села Червоний Яр Кіровоградського району. Каже, воно засноване переселенцями з Курської губернії. Однак так склалося життя, що нині він живе у Новомиргороді.

Займатися археологією Озєров почав на з приходом вісімдесятих. З того часу він знайшов чимало вартих уваги й історично цінних артефактів.

– Кожна знахідка – це відкриття, кожна цікава по-своєму, адже у них закодована певна інформація. Коли щось знаходиш, доводиться багато літератури перечитати, багато передивитись інформації, щоб вияснити звідки воно, якого періоду, – розповідає археолог і додає, що кожна знахідка – надважлива, як ось, наприклад, стоянки неандертальців, аборигенів, відкриті у 83 році над якими він і досі працює.

Утім найбільшу цінність, зауважує Озєров, має моделька трипільського житла. Він передав її у Київ.

– Цікава вона тим, що стоїть лише на одній ніжці. Зазвичай, вони мають чотири. Спалюючи хати, люди забирали із собою моделі, у яких продовжували жити хатні духи. Таких витворів надзвичайно мало, і більшість із них – у приватних колекціях. Така статуетка на чорному ринку коштує 30 тисяч доларів, – пояснює шукач історії.

Щоправда, окрім модельки трипільського житла в арсеналі Петра Озєрова є частина скелета мамонта.

– Я знайшов не кістку мамонта, а майже весь скелет. Копали два дні, залишили на ніч і в цей час багато побили. Тож збереглась задня нога, частина тазу, лопатка і нижня щелепа. Спочатку залишки мамонта були у мене на горищі, зараз вони у музейній кімнаті, – розповідає співрозмовник «КП».

З 2005 року археолог паралельно з розкопками почав займатися складанням родоводів. Навіть написав «Родову книгу старообрядського села Красний Яр». Але та так і залишилась в електронному вигляді. Потенційний спонсор відмовився виділити кошти.

– Я зробив родовід усіх жителів села Червоний Яр з кінця 17 століття по 1930 рік. На це пішло шість років. Я склав 98 родів. Це приблизно 10 тисяч людей, – уточнює Петро Озєров.

Зараз чоловік бере участь в археологічній експедиції разом із професором Києво-Могилянської академії Леонідом Залізняком. Копають Андріївки, Троянівку(археологічні стоянки), шукають нові експонати й відкривають людям нову-стару історію.
e-max.it: your social media marketing partner