Отруїти, «щоб не нявчало»!
Фактично всі мешканці гуртожитку по вулиці Бєляєва, 15/2, що в Кіровограді, знали про те, що в їхній підвал випадково впало кошеня і вже два місяці не може звідти вибратися. Знали про це і жителі прилеглих будинків, і продавці магазинів, утім, тварина залишалася в пастці та по-котячому благала про допомогу. Люди говорять, що рятувати пробували, але не вийшло... Усі чомусь виявилися безпорадними з однієї безглуздої причини - «директор гуртожитку не дозволила нічого робити».
Ця сумна історія почалася ще два місяці тому, коли крихітне кошеня тікало від собаки, стрибнуло у вентиляційне віконце підвалу гуртожитку і опинилося на глибині трьох метрів, застрягши поміж плит. Зрозуміло, самотужки воно вибратися звідти ніяк не могло - тільки голосно пищало і нявкало, кличучи на допомогу. Небайдужі люди намагалися дістати нещасне кошенятко, як тільки могли. Щодня вони опускали йому на мотузках коробочки з водою та їжею, але «передачі» розхлюпувалися і малюк фактично голодував. Не в змозі врятувати кошеня самостійно, жителі Бєляєва вирішили викликати МНС-ників. Ті в принципі були готові пробити дірку в стіні і дістати тварину, але директор цієї будівлі не дозволила цього зробити.
Так біда затяглася на два місяці - кошеня мучилося в пастці між плит, не бачило світла, не могло нормально рухатися і їсти, а мешканці мікрорайону не могли щось зробити, бо, кажуть, боялися директора гуртожитку. Нарешті люди підняли тривогу, коли мікрорайоном розійшлася чутка про те, що кошеня хочуть отруїти – мовляв, заважає своїм нявканням, та й, зрештою, тварині так стане краще - не мучитиметься. Тоді одна жінка звернулася за допомогою в організацію захисту тварин «БІМ».
- Разом із волонтерами минулого понеділка ми пішли в гуртожиток на прийом до коменданта, але вона покликала директрису. Ми пояснили їй усю ситуацію і попросили ключі від підвалу, щоб спробувати витягнути кошеня. Та вона фиркнула і відповіла, що зайнята, мовляв, їй ніколи і сказала приїхати пізніше, - розповідає голова організації «БІМ» Тетяна Кучерява. - Коли ми приїхали увечері, ця директриса зробила вигляд, ніби взагалі нас не знає і вперше бачить. Ми показали їй посвідчення і сказали, що хочемо спробувати дістати кошеня, адже у нас є такий досвід. У відповідь вона почала кричати, тупотіти ногами, жбурляти наші посвідчення і взагалі вигнала з кабінету. Коли я вийшла, слідом за мною пішов, як виявилося потім, її чоловік. У коридорі він мене штовхнув так, що я впала на підлогу, а коли піднімалася, ще раз штовхнув. Все це супроводжувалося лайкою. Недовго думаючи, я викликала міліцію, дала свідчення. Ми поїхали в Кіровське відділення міліції. Директриса в свою чергу теж написала заяву - як «постраждала сторона» ...
Незважаючи на події того вечора, «бімівці» приїхали до гуртожитку наступного дня, у вівторок. На підкріплення викликали МНС і обласне телебачення, але навіть таке представництво не переконало директора гуртожитку підпустити їх до підвалу - вона вимагала викликати ще й правоохоронців. Тільки з приїздом наряду міліції рятувальники змогли приступити до роботи. Шість годин вони визволяли кошеня! І, на щастя, все вийшло - стіну розібрали, а вже тримісячне кошеня нарешті побачило світло.
Врятовану тварину відразу показали ветеринару. Той сказав: кошеня багато часу провело у підвалі, воно голодне і його організм зневоднений, все ж стан тваринки можна вважати більш-менш задовільним. Зараз до нормального життя пухнастого котика повертає його нова господиня.