Лариса ЧАЙКА: Коли після страшної аварії почула голос сина, почувалася найщасливішою мамою!

, Олена НЕСЕН, "КП"

23121

Майже чотири роки тому життя кіровоградської родини Чайок змінилося: у серпні 2009-го дванадцятирічного Владика, який стояв на узбіччі дороги, збила дівчина на іномарці. Після страшної аварії та тривалої коми хлопчика ледь повернули з того світу. Зараз він наново вчиться говорити, ходити і... радіти життю. Мама хлопчика запевняє: все це завдяки зусиллям лікарів, помножених на любов і турботу рідних.

 

…Владик тільки-но повернувся з мамою із відпочинку на морі. Лариса показує фото гарно засмаглого хлопчика і згадує, як раділа, що вдалося оздоровити сина. І раптом - біда перекреслила щасливе життя родини. На очах матері автомобіль раптово виїхав на обочину і збив сина.
- Коли я підбігла до нього, він лежав на землі без будь-яких ознак життя, навіть не дихав. Тоді я почала його трясти, і Владик захрипів, - зі сльозами згадує той жахливий день Лариса. – Після того, як нас забрала «швидка» і синок потрапив до реанімації, найбільше всього мені хотілося, щоб він відкрив очі і заговорив. Я не знала спокою і думала про те, яким же він вийде з коми.
Та лікарі не давали жодних гарантій. У Владика був страшний діагноз - перелом із роздробленням основи черепу і важка черепно-мозкова травма. Ларисі казали, що після такого, як правило, не виживають. Рівно два місяці хлопчик перебував у комі. Весь цей час мама не відходила від нього, безперестанно молилася і невтомно читала синові казки й співала його улюблені пісні. Після однієї з таких розмов він розплющив очі.
- Коли я зрозуміла, що він мене бачить і чує, почувалася найщасливішою мамою на світі! Владик – це все, що у мене є, заради чого я живу! Я тоді казала, що не знаю, як буду жити без нього, якщо з синочком щось станеться, і молилася Богу, щоб він вижив. Господь почув мої молитви і повернув Владика до життя, - каже Лариса.
Нині Влад повільно, маленькими кроками повертається до нормального життя. До хлопчика регулярно приходить логопед, учителі, щойно він успішно закінчив 10-й клас. Характер у нього досить вольовий, тож хлопець наполегливо бореться зі своїм недугом. Мама в усьому допомагає, як може, обладнала однокімнатну квартиру різними тренажерами, а бабуся подарувала гантелі.
- Всі гроші, які мені вдалося накопичити, ми витратили на тренажери, тому вже купити комп’ютер, про який так мріяв Владик, я не могла. Йому ще до аварії дуже подобалася робота на комп’ютері, все чудово і швидко виходило. Але техніка у нас була така старенька, що зламалася... Пощастило, що я потрапила на зустріч Олександра Шаталова з жителями нашого мікрорайону. Я підійшла до нього і сказала, що мені б дуже хотілося, аби збулася мрія мого сина на шістнадцятиріччя - щоб він отримав комп’ютер. І Олександр Сергійович прямо в день народження приїхав до нас додому і подарував Владику ноутбук і великий торт, привітав, підтримав. Синок був неймовірно щасливий! Таким радісним я його давно не бачила! – згадує Лариса.
Дуже допомагає з реабілітацією хлопчика студентка Катя. Вона навчається у Кіровоградському інституті розвитку людини по спеціальності «фізична реабілітація» і щонайменше двічі на тиждень займається з Владом, поступово повертаючи його до нормального життя. За більш ніж два роки регулярних занять у хлопчика відбулися помітні зрушення. Раніше він не міг ходити, навіть не міг втримати у руці олівця. Тепер віджатися з півсотні разів, 40 хвилин покрутити велотренажер за одне тренування - звичайна справа. Особлива гордість Влада - кубок за перемогу на змаганнях у Миколаєві.
- Для мого синочка Катя зробила дуже багато і зараз продовжує робити. У нього прекрасна динаміка одужання: і рука краще стала рухатися, і нога, він краще присідає. Вона робить йому масаж кожного пальчика, допомагає правильно качатися, присідати, віджиматися. Влад знає, що Катя вимоглива, і ретельно виконує вправи, йому соромно «халтурити», - розповідає Лариса.
Мама говорить, що не тільки лікувальна фізкультура і масаж сприяють одужанню сина, а ще й позитивна енергетика Каті, якою вона заряджає Влада до їхньої наступної зустрічі. Хлопець чекає на її прихід і отримує задоволення від спілкування, а сама Катя щиро радіє, що її допомога і зусилля недаремні.
- За весь час, що ми займаємося з Владом, відбулося багато позитивних зрушень. Я радію кожному його успіху, кожному новому просуванню, як своєму власному. Я вірю, що
в нього все вийде, що він зможе повернутися до нормального життя, та найголовніше те, що він сам вірить у свій успіх, - каже майбутній реабілітолог Катерина Мостова.
Медики вважають, що у Владика є великі шанси повернутися до повноцінного життя. Та для цього доведеться ще багато років працювати і лікарям, і реабілітологу, і самому хлопцеві. І тоді збудеться його мрія.
- Мені дуже подобається працювати на комп’ютері і я дуже хочу стати системним адміністратором, - впевнено говорить Влад.

e-max.it: your social media marketing partner